Грант Лі, співзасновник і CEO сервісу Gamma, який перетворює один текстовий запит на готову презентацію, будував продукт у розпал пандемії. Без офіційної зарплати, з новонародженою дитиною та скептичними інвесторами, він паралельно пройшов ще один нетиповий для техзасновника шлях — шлях креатора. Сьогодні він активно веде свої сторінки в соцмережах і системно працює з інфлюенсерами, а власний досвід створення контенту перетворив на важливий елемент стратегії зростання компанії.
Цей досвід дає приземлену, практичну відповідь на питання, яке гостро стоїть і для українських фаундерів: чи обов’язково ставати публічним креатором, якщо будуєш технологічний бізнес? І що це дає, крім зайвого стресу й ризику виглядати «тим, хто хвалиться»?
Від CEO до креатора: навіщо взагалі йти в цей шлях
Перший поворотний момент для Gamma стався, коли продукт почали органічно підхоплювати блогери. Креатори самі знімали відео про сервіс, показували його можливості й приводили хвилі нових користувачів. У компанії побачили: інфлюенсери можуть бути потужним каналом зростання, який масштабувати набагато логічніше, ніж класичну рекламу.
На цьому етапі Лі свідомо вирішив не просто «працювати з блогерами», а спробувати стати креатором сам. Мотив був дуже прагматичний: щоб по‑справжньому зрозуміти інфлюенсерів як партнерів, потрібно відчути їхню роботу зсередини.
Він прямо формулює цю логіку: щоб «емпатувати з іншими креаторами», треба пройти той самий шлях — від нуля до реальної аудиторії, від страху камери до регулярних постів, від випадкових ідей до структурованого контенту. Лише тоді стає по‑справжньому ясно, наскільки важко будувати аудиторію, тримати стабільний темп і водночас залишатися автентичним.
Це не був іміджевий експеримент. Ставка робилась на глибше розуміння користувачів і партнерів. І, як показав досвід Gamma, ця ставка окупилася не тільки охопленнями, а й якістю співпраці з інфлюенсерами та точністю продуктових рішень.
Фаундер як «мегафон» компанії
Лі описує нову роль засновника максимально прямо: у багатьох фаундерів сьогодні є шанс стати «мегафоном» свого бізнесу — підсилювачем, який у будь-який момент може донести важливе повідомлення до своєї аудиторії.
Ключовий момент тут — не просто «мати акаунт у соцмережі», а вміти «пакувати наратив правильно». Йдеться про цілий набір навичок, який Лі цілеспрямовано вчився у найкращих креаторів:
як писати сильний хук, який одразу захоплює увагу;
як швидко вибудовувати структуровану історію в обмеженому форматі;
як тримати темп і утримувати інтерес до кінця.
Це не про vanity metrics, а про контроль власного інформаційного каналу. Якщо засновник володіє таким каналом, він не залежить повністю від медіа, рекламних бюджетів чи «вдалого моменту». Він може самостійно запускати потрібні меседжі: про зміни в продукті, нові підходи до використання AI, уроки побудови бізнесу.
У випадку Gamma це переросло у конкретні бізнес‑результати: через акаунти Лі приходять клієнти, виникають партнерства, відкриваються нові можливості співпраці. Але фундамент — саме креаторські навички, а не «статус CEO».
Як власний досвід креатора змінює роботу з інфлюенсерами
Окрема частина історії Gamma — те, як компанія будувала інфлюенсер‑маркетинг. Спочатку це були повністю органічні згадки: хтось сам знаходив продукт, знімав про нього ролик, показував у реальних сценаріях. Такі хвилі органічного трафіку показали: в цій ніші є потенціал.
Коли Gamma почала працювати з креаторами більш системно, Лі пішов нетиповим шляхом для CEO: він вирішив особисто онбордити всіх інфлюенсерів. Мета була подвійна. З одного боку, дати їм максимально зрозуміти продукт. З іншого — глибоко розібратися в їхній аудиторії.
На практиці це виглядало як спільні сесії: не просто «ось лінк на інструмент, зніміть про нього відео», а розмови рівня «давайте розберемося, хто ваша аудиторія і що для неї справді болить». У цих розмовах з’ясувалося несподіване: багато креаторів самі погано вміють робити презентації. Їх цьому не вчили ні в університеті, ні на роботі. Для них Gamma була не просто «черговим AI‑сервісом», а інструментом, що закриває їхню власну прогалину.
Лі описує цей момент як можливість «відкрити їм магію» — показати, як сервіс може працювати саме в їхніх конкретних сценаріях. Якщо креатор робить контент для, наприклад, аудиторії з певної індустрії, разом продумували, як упакувати продукт так, щоб продемонстровані кейси були релевантними саме цій ніші.
У такому форматі CEO отримував доступ до першоджерела: як мислять креатори, як вони будують історії, що вважають хорошим інтро, як працюють з увагою. Він зміг спостерігати, «що роблять найкращі креатори», й перенести це мислення у власну комунікацію як засновника.
У результаті співпраця з інфлюенсерами перестала бути чисто медійним інструментом. Вона стала ще й навчальним майданчиком: креатори вчилися продукту, а фаундер — сторітелінгу та аудиторного мислення. Це двосторонній обмін, який рідко трапляється, якщо взаємодія обмежується брифом від маркетолога.
Від «самореклами» до цінності: як подолати стигму публічності
Одна з причин, чому багато фаундерів уникають публічності, — стара стигма. Лі пригадує, що ще десять років тому в середовищі підприємців домінувала думка: якщо ти активно постиш у соцмережах, тебе «не сприймають серйозно». Публічність асоціювалася з бажанням показати себе, а не з побудовою бізнесу.
Сьогодні контекст кардинально інший. На його погляд, активна присутність засновника в соцмережах стала «неминучою частиною» ролі фаундера. Причин принаймні три.
По‑перше, це канал найму. Сильні кандидати дивляться не тільки на продукт, а й на людей, із якими працюватимуть. Живий, осмислений фід засновника дає куди більше сигналів, ніж офіційна кар’єрна сторінка.
По‑друге, це спосіб вивчати маркетингові канали. Щоб зрозуміти, як працює сучасний контент‑маркетинг, найкраще самому «зайти всередину»: тестувати формати, гачки, теми, дивитись, як реагує аудиторія. Це знання важко замінити сторонніми агентствами.
По‑третє, це інфраструктура для нетворкінгу. Через публічну присутність легше знайти однодумців, партнерів, інших фаундерів, з якими можна ділитися досвідом.
Втім, Лі визнає: «негативна стигма» досі жива. Багато хто боїться виглядати так, ніби «просто трубить про власні досягнення». Його рецепт — радикально переформулювати завдання: не «розповідати про себе і свій продукт», а «максимально допомагати своїй аудиторії».
В ідеальній моделі, каже він, засновник говорить про свій продукт «дуже мало». Основний фокус — на темах, які справді хвилюють людей по той бік екрану. Сьогодні це, зокрема, питання: як застосувати AI у щоденній роботі, як не потонути в інформаційному шумі, як залишатися продуктивним, коли здається, що інструментів і можливостей занадто багато.
У цьому підході публічність перестає бути саморекламою. Вона стає сервісом: ти використовуєш свій досвід і контекст, щоб «тримати аудиторію в курсі» і допомагати їй орієнтуватися. Саме ця цінність, а не кількість селфі чи згадок бренду, стає основою для зростання аудиторії.
Публічність як бізнес‑інфраструктура, а не опція «для сміливих»
Якщо скласти всі шматки пазлу, виходить чітка картина майбутньої ролі фаундера.
По‑перше, особиста аудиторія — це канал залучення, який можна запускати в будь-який момент: для користувачів, партнерів, інвесторів. Засновник, який вміє «пакувати наратив», не залежить повністю від зовнішніх майданчиків.
По‑друге, шлях креатора дає унікальне розуміння інших креаторів. У світі, де рекомендації блогерів і нішевих лідерів думок стають ключовими точками входу в продукт, це стає конкурентною перевагою.
По‑третє, публічність перестає бути атрибутом «ескуапів із фанфарами» й перетворюється на утилітарний інструмент: канал рекрутингу, досліджень, маркетингу та нетворкінгу в одному флаконі.
І, нарешті, найважливіше — усе це можливо тільки за умови правильного фрейму. Публічність як спроба «сподобатися» або «виправдати очікування» швидко вигорає. Публічність як постійне прагнення «дати максимум цінності своїй аудиторії» створює довгостроковий капітал, який працює на компанію роками.
Для українських засновників, які досі вагаються, «йти в люди» чи ні, досвід Gamma дає досить прагматичну відповідь. У 2026‑му засновник, який не будує аудиторію, добровільно відмовляється від одного з найсильніших важелів впливу на власну компанію. І питання тут уже не «чи варто?», а «як зробити це так, щоб це було корисно людям і чесно до самого себе».
Джерело
YouTube: $2.1B AI CEO: From “The Worst Idea” to a Billion-Dollar Company | Grant Lee, CEO Gamma