У 1960 році морський флот США розпочав операцію, яка увійшла в історію та показала нові можливості бойових підводних човнів. Уперше субмарина виконала навколосвітню подорож без спливання на поверхню. Більшість своєї історії субмарини проводили час переважно на поверхні, занурюючись лише в моменти небезпеки та під час атаки.
Десятиліття субмарини більшість часу поводилися, як звичайні судна, і плавали на поверхні. Причиною була відсутність джерела енергії, яке не потребувало кисню. Субмарини використовують дизельні двигуни для звичайного режиму роботи, а для занурення у них є блок батарей, якого вистачає ненадовго, якщо порівнювати з дизельним двигуном. Тому субмарини навіть проектувалися, щоб швидше плавати на поверхні, ніж під нею. Типова ситуація, коли в надводному положенні сумбарина досягала швидкості 20 вузлів (37 км/год), а під водою – лише 10 вузлів (18,5 км/год).
Ядерна енергія змінила доступні можливості, адже для роботи не потребувала повітря. Це відразу відобразилося на формі субмарин, які стали нагадувати видовжені сигари. Це дозволило майже втричі підвищити швидкість під водою.
Операція Sandblast, що можна перевести як стирання в порох, повинна була продемонструвати переваги ядерної енергії. Героєм стала субмарина USS Triton, яка була найбільшою субмариною свого часу і мала 136 метрів у довжину. Також вона була найшвидшою субмариною свого часу.
У середині лютого 1960 року Triton вийшла із порту New London у штаті Коннектикут. Її маршрут нагадував подорож португальського дослідника Фердинанда Магеллана.
Субмарина обійшла всю планету за 60 днів, повернувшись у свій порт New London за п’ять днів до кінця квітня. Підводне судно пройшло 26 723 морських милі (49 491 кілометр), хоча вся його подорож тривала 85 днів, протягом яких було пройдено 36 000 морських миль (66 672 кілометри). На поверхню субмарина піднялася лише один раз – для евакуації хворого члена екіпажу.
Протягом своєї туристичної мандрівки Triton викидав в океан географічні пляшки, для дослідження течій. Також підводне судно досліджувало океанське дно своїм сонаром та ехолотом.
Кар’єра USS Triton була недовгою – субмарина служила лише 11 років, і її списали в 1968 році. Одна з причин – змінилася військова концепція, і підхід у вигляді плавучих радарних точок спостереження став історією. Сьогодні на честь субмарини в штаті Вашингтон відкрито меморіальний парк.
За матеріалами: Популярна механіка