У NASA запропонували підхід, який дозволить точно дізнатися про можливість існування інопланетного життя. Ця багаторівнева шкала стандартизує докази, які вже сьогодні використовуються у пошуку інопланетян.
“Наше покоління може реально стати тим, хто виявить свідчення життя за межами Землі, – йдеться в статті, опублікованій в журналі Nature. – З цим привілейованим потенціалом приходить відповідальність”.
Підписуйтесь на наш Telegram.
Щоб заява про відкриття інопланетян не виявилася пустим звуком автори статті представляють методологічну основу, яка крок за кроком підводить дослідників до остаточного доказу їхньої правоти.
Необхідність у керівництві, яке називається шкалою “Впевненість у виявленні життя” (COLD), давно назріло, оскільки не відразу зрозуміло, як вчені повинні доводити те, що ніколи не доведили раніше.
“Я відчував, що ми трохи борсалися, що у нас не було строгості, – пояснює Джеймс Грін, головний науковий співробітник НАСА і перший автор нової статті. – Наша нова шкала приносить суворість”.
Грін і його колеги хочуть, щоб наукове співтовариство прийняло нову структуру, а НАСА повністю підтримало її і фінансувало дослідження, які просуваються в цьому напрямку. Такий розвиток подій ,за його словами, дійсно допоможе нам з наукової точки зору в багатьох областях.
Астробіолог Мері Войтек з штаб-квартири НАСА у Вашингтоні, округ Колумбія, є співавтором статті.
Істотна проблема нинішньої парадигми, сказав Грін, полягає в тому, що люди очікують одної з двох відповідей: або інопланетне життя існує, або його немає. Ця тяга до двійкової відповіді “так” або “ні”, сказав він, нереалістична, враховуючи поточний стан наших дослідницьких технологій.
Замість цього потрібно, щоб вчені повідомляли про свої попередні висновки один одному, громадськості та пресі. За словами Гріна, запропонована структура допоможе в цьому відношенні, оскільки вона сприятиме спілкуванню. Вчені, за його словами, повинні бути в змозі будувати свою історію і мати більше впевненості, щоб стверджувати, що на планеті може бути життя.
Сім кроків доказу існування інопланетян
Сім кроків призначені для того, щоб послідовно виводити астробіологів на вершину доказу інопланетного життя. Дивлячись на ці рекомендації, стає ясно, що підтвердження існування життя за межами Землі не буде простим кроком. Воно потребує вичерпного, трудомісткого процесу.
Першик крок
Перша сходинка у COLD – виявлення сигналу, який, як відомо, є результатом біологічної активності, такої як біологічна молекула. У нас вже є кілька прикладів досягнення першого рівня, включаючи твердження про метан на Марсі, фосфін на Венері.
Рівень 1 досягли ще в 1996 році після аналізу марсіанського метеорита, відомого як Аллан Хіллс 84001. Дослідницька група вважала, що червоподібні лінії на метеориті були скам’янілостями, але ці особливості, ймовірно, сформувалися, коли камінь відірвався з поверхні Марса.
Другий крок
Другий рівень вимагає, щоб вчені виключили можливість забруднення даних. Це може бути, наприклад, несправний прилад чи неправильна інтерпретація даних. Відкриття фосфіну на Венері – хімічної речовини, яку зазвичай виробляють тільки живі організими, – ніколи не проходило другий рівень саме з цих причин.
Третій крок
Третій крок вимагає, щоб вчені довели, що сигнал здатний виходити з навколишнього середовища. Це можна зробити, звернувшись до аналогічних середовищ, таких як давнє дно озера на Землі (для імітації умов на Марсі) або гідротермальні джерела вздовж морського дна (для імітації умов на супутнику Сатурна Енцеладі або супутнику Юпітера Європі).
Можна навести переконливі аргументи на користь того, що зусилля по доказу існування життя на Марсі досягли цієї третьої стадії. Дистанційні спостереження метану на Марсі — потенційної ознаки життя — підтверджуються наземними спостереженнями від марсохода Curiosity НАСА.
Четвертий-шостий кроки
Наступний набір етапів являє собою складні, але послідовні завдання. Для даного сигналу астробіологи повинні виключити небіологічні джерела, отримати додаткові і незалежні спостереження і виключити альтернативні гіпотези.
Обладнання дистанційного зондування може вивести вчених на перший і другий рівні, але потрібно надати додаткову інформацію і “отримати необхідний контекст.
Прагнення довести існування життя на Марсі в даний час застрягло на третьому рівні, оскільки вченим ще належить довести, що метан виробляється біологічними джерелами.
Хороша новина полягає в тому, що це можна зробити, хоча і теоретично. Вченим необхідно зібрати достатню кількість метану на Марсі, щоб провести ізотопний аналіз, який показує, чи утворюється метан в результаті абіотичних або біотичних процесів.
Сьомий крок
Сьомий і заключний етап зажадає незалежних подальших спостережень за прогнозованою біологічною поведінкою в навколишньому середовищі. Цей останній крок є своєрідною вимогою може бути великим питанням залежно від місця проведення.
Підтвердження наявності біології на Марсі або Енцеладі – це одне,оскільки об’єкти всередині Сонячної системи знаходяться в межах досяжності супутників і зондів. Але підтвердження біології на екзопланеті, за багато світлових років від Землі, є зовсім іншою задачею.
Грін представив гіпотетичний сценарій, при якому астробіологи могли б правдоподібно досягти сьомого рівня на Марсі. Він уявляє собі літаючу машину, яка здатна виявляти витік метану з джерела під поверхнею. Подальші спостереження в тому ж місці виявили б прихований водоносний горизонт, що призвело б до бурової місії, яка проникла б у воду і витягла реальні зразки життя.
Що вважати життям?
Рекомендації, запропоновані Гріном і його колегами, жорсткі, але розумні. Його дорожню карту можна використовувати для підтвердження життя в різних контекстах. Наприклад, життя, якому не потрібна вода.
Як пояснив Грін, життя, яке слід визначити те, що метаболізується, розмножується і розвивається. “Ми назвемо це життям”, – сказав він.
Не всі вчені хочуть поділитися своїми висновками в рамках нового підходу. Але Грін каже, що якщо дослідники сподіваються отримати фінансування НАСА, їм, можливо, доведеться дотримуватися нових правил.
“Я хочу, щоб вчені, які отримують гроші НАСА, провели власну оцінку і визначили, в якому рівні COLD вони знаходяться, – сказав він. – Тому, коли ви або я прочитаємо їх статтю і побачимо, скажімо, 4 або 5 рівень, ми дізнаємося, наскільки вони просунулися”.
За матеріалами: Gizmodo, Nature
