Сучасний протез дозволяє людям з найтяжчими фізичними вадами значно поліпшити якість свого життя, самостійно виконуючи дії, неможливі без протезу. Але те, що для інваліда є рятівником життя, для компанії-розробника протезу є лише бізнесом. Інваліда викидають як застарілий смартфон щойно компанія визнає протез застарілим.
Майкл Стрейт, колишній жокей, паралізований від талії вниз, не міг ходити протягом двох місяців після того, як компанія, що стоїть за його екзоскелетом вартістю 100 000 доларів, відмовилася виправити проблему з акумулятором. Стрейт використовує екзоскелет ReWalk з 2014 року після нещасного випадку під час їзди верхи роками раніше.
«Я зателефонував [в компанію], думаючи, що це нічого страшного, але мені сказали, що вони припинили працювати на будь-якій машині, якій було 5 років і більше», — написав Стрейт у Facebook, маючи на увазі проблему з проводкою в годиннику, який він носить, щоб керувати екзоскелетом.
«Мені дуже важко повірити, заплативши майже 100 000 доларів за машину та навчання, що батарея за 20 доларів для годинника є причиною того, що я більше не можу ходити?» — написав він.
Lifeward, компанія, яка виробляє персональний екзоскелет ReWalk, виправила проблему через кілька днів після того, як історія Стрейта набула публічного розголосу, з’явившись в Paulick Report і на місцевій станції новин у Флориді.
«Те, що в мене зайняло два місяці і не дало жодних результатів, у вас, хлопці, зайняло лише чотири дні», — сказав Стрейт у відео на Facebook на вихідних.
У заяві для видання The Verge прес-секретар Lifeward Кетлін О’Доннелл сказала, що компанія «рада повідомити, що ми зв’язалися з містером Стрейтом минулого тижня, і ми змогли вирішити проблему з його пристроєм на вихідних». Вона також сказала, що Lifeward «прагне працювати над розширенням доступу до екзоскелетів через покриття відшкодування», але це може не допомогти людям, які або не можуть, або просто не хочуть замінити наявні у них пристрої.
«Паралельно, оскільки пристрої містера Стрейта вже більше 10 років, ми також заохочуємо його замінити його, тепер, коли покриття Medicare та інші варіанти стають доступними для відшкодування особистих екзоскелетів для осіб, які відповідають медичним вимогам. Lifeward взяла на себе зобов’язання працювати над розширенням доступу до екзоскелетів за рахунок відшкодування, і після 5 років зусиль Medicare створила нову категорію, яка почала оплачувати особисті екзоскелети у квітні цього року.
Компанія створила внутрішню команду для роботи з користувачем та його клініцистом на кожному етапі процесу перевірки на відповідність вимогам і подання претензій до Medicare. Це важлива віха для паралізованої спільноти та для промисловості щодо постачання та забезпечення заміни цих продуктів»
Ситуація Стрейта не єдина така. У 2020 році медична фірма Nuvectra, яка розробила імплантат сітківки, який допомагає сліпим людям бачити, збанкрутувала, залишивши своїх користувачів без підтримки. Її пристрій — новий вид стимулятора спинного мозку для лікування хронічного болю — було імплантовано щонайменше 3000 людям.
Інвестори та стартапери розуміють, що потрібно щось робити, але ніхто не може запропонувати ідеальне рішення. Дехто пропонує дозволити ринку творити свою магію: «довгострокова підтримка з комерційної сторони буде конкурентною перевагою». Іншими словами, дочекайтеся, поки компанії зрозуміють, що обіцянка довговічного продукту привабить клієнтів, щоб інші компанії припинили роботу.
За матеріалами: The Verge
