У процесі пошуку нової гри для огляду мені вдалося натрапити на сферичний п **** ць у вакуумі щось реально дивне, незвичайне і дещо безглузде – Extra Lives. Розробники позиціонують гру як зомбі-сурвайвл, але, як на мене, це скоріше сурвайвл в абсолютно психованому анархістському світі. Чому? Давайте розбиратися.
Між Саус Парком і Робоципом
Перше, що попереджає наївного геймера про нетиповість проекту, – графіка. Усі пам’ятають трешевий мультфільм «Робоцип»? Тільки там можна було побачити, як Кен б’є Барбі, а маленький Гітлер віджимає парти у свого польського однокласника. Так ось, графічне оформлення у гри дуже схоже.
Текстури всіх предметів і об’єктів фотографічні і не завжди в гарній роздільній здатності. Це дуже дивно виглядає на тлі мальованого бекграунду (виглядає відверто по-наркоманськи). У текстурах часто спостерігається «мило», анімація примітивна і не завжди адекватно відображає дії.
Ретро-джойстик
Управляти персонажем пропонують стрілками переміщення в лівому нижньому кутку і кнопками дії в правому нижньому кутку. Інтерфейс оформлений у стилі ретро-джойстика від Dandy (якщо хтось ще пам’ятає). Кнопки дії дозволяють:
- атакувати;
- взаємодіяти з об’єктом (машиною наприклад, або оленем);
- піднімати предмет;
- кидати предмет;
- використовувати предмет на собі.
З проблем виявлено лише складність взаємодії з предметами – якщо не стати зовсім поруч з потрібним предметом, ваш герой відмовиться його піднімати. В іншому головне вивчити і не плутати кнопки дії.
Рандомний світ
Починаючи в Extra Lives нову гру, юзер вибирає персонажа (каталог містить ледь не сотню можливих героїв) і може злегка проредактувати профіль. Щоб отримати доступ до повного кастому, потрібно купити платну версію.
Після цього проводимо налаштування світу: встановлюємо населення і відсоток зомбі і запускаємо гру. Ваш герой прокинеться в певній локації. У кожній локації є свої персонажі, на землі розкидано зброю та інші предмети, часом зустрічається транспорт. При кожній новій грі світ генерується заново, міняючи об’єкти і населення, карта залишається статичною. Персонажі можуть вільно переміщатися між локаціями, винищуючи при цьому решту населення, з ГГ включно.
Я вбила Робокопа
Мій перший запуск Extra Lives видався мегавдалим. На одній локації одночасно бігав шериф, Ісус (раптово) і Робокоп. Чи то атмосфера гри вплинула, чи то просто заради фану я вбила Робокопа кувалдою, і тут почалося найцікавіше… Виявляється, якщо вбити когось із персонажів, то через деякий час він воскресає, як зомбі, їсть людську плоть і цілеспрямовано намагається вибити з вас все лайно залишки життя.
Загалом спочатку за вбитого Робокопа заступився шериф (довелося врізати йому лопатою), потім Ісус, а потім містер Мерфі власною персоною на одній нозі накостиляв мені.
Суть гри зводиться ось до чого: персонажі намагаються вбити один одного, вбивають, а потім мертві перетворюються на зомбі, від яких потрібно відстрілюватися, відбиватися або тікати. Виглядає все це дуже абсурдно і дуже фаново, тому якщо вас не бентежить загальний концепт, то запускайте Extra Lives і вбийте свою логіку та кілька годин часу.
