Між Китаєм та США точиться війна санкцій, яка, зокрема, стосується й індустрії мікроелектроніки. Одним з останніх кроків у цій війні є плани Китаю почати обмежувати експорт двох матеріалів, ключових для напівпровідникової промисловості. Наслідки втілення цього кроку може відчути на собі увесь світ.
Відповідно до нових заходів контролю, для експорту галію та германію з Китаю – другої за величиною економіки світу – будуть потрібні спеціальні ліцензії. Обмеження відбулися після того, як Вашингтон спробував обмежити доступ Пекіна до передових мікропроцесорних технологій. Ці матеріали використовуються для виробництва мікросхем і мають військове застосування.
Китай є найбільшим гравцем у світовому ланцюжку поставок галію та германію. За даними Альянсу критичних сировинних матеріалів (CRMA), він виробляє 80% світового галію та 60% германію.
Ці матеріали є «незначними металами», тобто вони зазвичай не видобуваються самі по собі, а часто є побічним продуктом інших виробничих процесів.
Окрім США, Японія, та Нідерланди, де знаходиться фірма ASML- основний виробник обладнання для мікросхем, – наклали обмеження на експорт технологій мікросхем для Китаю.
«Час оприлюднення Китаєм невипадковий, враховуючи обмеження на експорт мікросхем, оголошені, зокрема, Нідерландами, — сказав ВВС Колін Гамільтон з інвестиційної компанії BMO Capital Markets. – Просто кажучи, якщо ви не дасте нам чипи, ми не дамо вам матеріалів для виготовлення цих чипів».
Постійні суперечки між двома найбільшими економіками світу викликали занепокоєння щодо зростання так званого «ресурсного націоналізму», коли уряди накопичують критично важливі матеріали, щоб впливати на інші країни.
«Ми бачимо, як уряди все більше відходять від наративу глобалізації, — каже доктор Гевін Харпер, дослідник критичних матеріалів Бірмінгемського університету. – Ідея про те, що міжнародні ринки просто доставлятимуть матеріали, зникла, і, якщо поглянути на картину ширше, західна промисловість може зіткнутися з певною загрозою для існування».
Арсенід галію – з’єднання галію і миш’яку – використовується в високочастотних комп’ютерних мікросхемах, а також у виробництві світлодіодів (LED) і сонячних панелей.
За даними CRMA, обмежена кількість компаній у всьому світі виробляє арсенід галію з чистотою, необхідною для використання в електроніці.
Германій також використовується для виробництва мікропроцесорів і сонячних елементів. Він також використовується в окулярах для розширеного бачення, які є «ключовими для військових», сказав Гамільтон.
Однак Гамільтон додав: «Повинно бути достатньо регіональних поставок із заводів з виплавки недорогоцінних металів, щоб забезпечити альтернативи. Значення високоякісних напівпровідників важче вирішити, оскільки Китай справді домінує. Ймовірно, буде певний поштовх до переробки».
Минулого місяця представник Пентагону заявив, що у США є запаси германію, але немає запасів галію. Речник додав, що «Міністерство [оборони] активно вживає заходів… для збільшення внутрішнього видобутку та обробки критично важливих матеріалів для мікроелектроніки та космічного ланцюга постачання, включаючи галій і германій».
Проте очікується, що китайські експортні обмеження матимуть обмежений вплив у довгостроковій перспективі.
Незважаючи на те, що Китай є провідним експортером галію та германію, у виробництві таких компонентів, як комп’ютерні мікросхеми, є замінники матеріалів, заявила консультаційна компанія з політичних ризиків Eurasia Group. За межами Китаю також є активні видобувні та переробні підприємства, додає вона.
З’явилося більше експортерів, і менш ніж за десятиліття домінування Китаю в ланцюжку постачання рідкоземельних елементів впало з 98% до 63%, згідно з оцінками Eurasia.
«Ми можемо очікувати розвитку та використання альтернативних джерел галію та германію, а також посилення зусиль з переробки цих товарів і визначення більш доступних альтернатив, — сказала Анна Ештон, директор Eurasia з корпоративних справ Китаю та США та Китаю. – Це не буде просто результатом нещодавно оголошених Китаєм експортних обмежень. Це результат очікувань зростання попиту, загострення геостратегічної конкуренції та недовіри, а також документально підтвердженої готовності Китаю обмежити імпорт і експорт заради політичних і стратегічних цілей».
У жовтні Вашингтон оголосив, що вимагатиме ліцензій для компаній, які експортують чипи до Китаю за допомогою інструментів або програмного забезпечення США, незалежно від того, де вони виробляються у світі.
Китай часто звинувачував США в «технічній гегемонії» у відповідь на експортний контроль, запроваджений Вашингтоном.
В останні місяці Пекін також ввів обмеження на американські фірми, пов’язані з американською армією, такі як аерокосмічна компанія Lockheed Martin.
Тим часом західні уряди говорили про необхідність «зменшити ризики» з боку Китаю, що означає меншу залежність від нього як щодо сировини, так і для готової продукції.
Однак диверсифікація ланцюгів постачання та створення можливостей для видобутку, а потім, що важливо, переробки металів, таких як галій і германій, займе роки.
У довгостроковій перспективі багаті на корисні копалини країни, такі як Австралія та Канада, бачать w. матеріальну кризу як можливість.
Експерти попереджають, що використання ресурсів і технологічних можливостей у вигляді зброї, як це зробили США і Китай, також матиме глобальні наслідки, коли справа стосується навколишнього середовища.
Це тому, що важливі нові екологічні технології покладаються на такі матеріали/
«Це не національна проблема. Це проблема, з якою ми стикаємося як людська раса. Сподіваємося, політики зможуть докладати всіх зусиль, забезпечити доступ до критично важливих матеріалів, які дійсно необхідні для енергетичного переходу, і ми зможемо розпочати вирішення деяких проблем, пов’язаних із декарбонізацією», – сказав доктор Харпер.
Незважаючи на те, що вплив останніх заходів експортного контролю не буде катастрофічним для промисловості чи споживачів, експерти попереджають, що важливо звернути увагу на те, куди прямує ця тенденція.
«Чоловік і жінка на вулиці не можуть мати відношення до галію та германію, — каже доктор Харпер. – Але в рівній мірі вони турбуються про те, скільки коштує їх автомобіль або наскільки дорогим буде перехід на екологічні технології. Іноді дуже абстрактна політика, яка відбувається в далеких країнах, насправді перетворюється на щось, що має великий вплив на їх життя».
За матеріалами: BBC
