Передати при катастрофі: учені розробляють швидкісну інтернет-магістраль для екстрених служб

Інтернет уже кілька років визнали базовим правом людини. Але мало хто задумується, що ця важлива річ є досить крихкою.

У 2016 році теракт в Брюсселі показав, що в екстрену хвилину канали зв’язку можуть відмовити. У ті дні бельгійських копів врятував WhatsApp, оскільки спецмережа ASTRID, що спиралася на загальну інфраструктуру мобільного зв’язку та мережі мобільних операторів, виявилася перевантаженою. Сьогодні доступність каналів пересилання даних для екстрених служб є важливою як ніколи, і вчені пропонують створити для них швидкісну інтернет-магістраль.

Інтернет

Ідею того, що рятувальники, поліцейські та лікарі повинні завжди мати можливість пересилати свої дані по інтернету, запропонували в Рочестерському інституті технологій. На їхню думку, така «магістраль» дозволить швидко відправляти та приймати великі файли у критичних ситуаціях.

Інтернет уже кілька років визнали базовим правом людини. Але мало хто задумується, що ця важлива річ є досить крихкою. Під час ураганів, землетрусів, аварій та інших катаклізмів інтернет-канали можуть переповнитися посланнями від громадян, пересічних людей, репортерів тощо. Вони обмінюватимуться відео, писатимуть пости в соцмережі, публікуватимуть твіти, розшукуватимуть близьких у зоні катастрофи та займатимуться іншими речами. Це може швидко перевантажити частково пошкоджену інфраструктуру.

Екстрені служби сьогодні також спираються на загальнодоступні канали зв’язку. Тому в разі перевантаження останніх рятувальники залишаться без можливості координувати свої дії. Неможливість передати файли може коштувати комусь життя.

«Обмінюватися даними по інтернету під час аварії схоже на поїздку на реактивному літаку по шосе в годину пік, – говорить одна з авторок проекту Дженніфер Шнайдер. – Багато критичної інформації має завеликий розмір та є надто «важкою» для наявних інтернет-каналів».

Проблема інтернету в тому, що обмін даними в Мережі відбувається за такими протоколами, як Border Gateway Protocol (BGP) чи Open Shortest Path First (OSPF). Вони є досить складними, і тому під час збоїв якихось ланок пакети даних можуть затримуватися або взагалі зникати.

Учені пропонують підхід під назвою Multi Node Label Routing (MNLR). Це новий протокол, який не використовує наявні BGP чи OSPF. MNLR є досить простим та має особливість на випадок збоїв. У такому випадку він відразу намагається встановити альтернативний маршрут пересилання даних, якщо в процесі проміжний сервер відмовляє. А завдяки тому, що він працює без наявних інтернет-протоколів, він дозволяє пересилати великі обсяги даних без впливу на інший інтернет-трафік.

Експерти пояснюють, що можливості Multi Node Label Routing – це наче карета швидкої, яка на переповненій автотрасі має окрему виділену смугу. Навіть якщо решта автомашин стоятимуть в заторі, швидка зможе без затримок доїхати.

Під час пересилання даних протокол MNLR на кожному сервері перевіряє можливість пересилання інформації далі. Якщо маршрут заблокований, протокол робить крок назад та шукає інший напрямок. Він це пробує до тих пір, поки не знайде вільний канал. Тому якщо потрібно передати інформацію між двома невизначеними пунктами, цей протокол досить швидко дасть збій. Але він добре підходить для пошуку шляху в екстреному режимі.

«Новий протокол має низьку складність порівняно з наявними протоколами інтернет-маршрутизації», – каже інший автор ідеї Нірмала Шеной.

Учені вже провели практичну демонстрацію швидкості нового протоколу порівняно з BGP. На мережі з 27 вузлів імітували дзвінок на номер екстреної служби. Щоб передати цю інформацію відповідному персоналу, протоколу BGP при збої в мережі знадобилося 150 секунд, тоді як MNLR витратив у такій же ситуації тільки 30 секунд.

«BGP має рекомендований інтервал очікування пакету у 60 секунд. MNLR не так сильно зв’язаний, – говорить Шеной. – Насправді MNLR може визначити збій після зникнення вже одного пакету».

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Коментуйте, будь-ласка!
Будь ласка введіть ваше ім'я