Потрібні нові програмісти: теперешні ліниві та не вміють програмувати в умовах обмежених обчислювальних ресурсів

Натан Мірволд, який працював з Біллом Гейтсом і був технічним директором, у 1997 році порівняв програмне забезпечення з газом

Обчислювальна техніка у 2010-х роках досягла ліміту експоненційного зростання обчислювальних потужностей. У цьому легко впевнитися: комп’ютера 5-річної давнини вистачатиме для більшості побутових завдань (кіно в інтернеті, соцмережі, месенджери, веб-сайти, набір тексту тощо). Згодиться, з деякими умовами, навіть 10-річна машина – цього неможливо було уявити у 2000-ні та 1990-ті роки. Сповільнення розвитку породило перед індустрією нову проблему: немає програмістів, котрі вміють писати код, для якого не потрібен стрибок обчислювальних потужностей.

У 1960-х роках, коли почалася сучасна масова кремнієва електроніка, було безхмарне майбутнє. Обчислювальні потужності росли шаленими темпами, що навіть вилилося в емпіричне правило «закон Мура». За ним щільність транзисторів на мікросхемі збільшувалася вдвічі щодва роки (згодом, наштовхнувшись на технологічні перешкоди, формулювання дещо змінили).

Хмари на горизонті з’явилися десь 15-20 років тому, а перетворилися вони на грозові хмари у 2010 році. Тоді сам автор «закону Мура» – Гордон Мур – сказав, що закони фізики зупинять експоненційне збільшення обчислювальної потужності. Він прогнозував, що до фундаментального ліміту залишалося два-три покоління електроніки, або 10-20 років.

Одним із негативних наслідків десятилітнього експоненційного зростання потужності мікропроцесорів стало те, що програмісти стали лінивими. наприклад, Білл Гейтс в юному віці написав інтерпретатор мови програмування Basic обсягом усього 16 кілобайтів, оскільки інтерпретатор призначався для комп’ютера TRS-80 з дуже обмеженим обсягом пам’яті. Йому довелося витратити стільки зусиль, що за легендою він пам’ятає ту програму на пам’ять.

Сучасні програмісти вже давно так не стараються оптимізувати свій код, компенсуючи його повільність та недоліки більш потужним апаратним забезпеченням. Натан Мірволд, який працював з Біллом Гейтсом і був технічним директором, у 1997 році порівняв програмне забезпечення з газом. Останній займає увесь об’єм, що надають. Мірволд також сказав, що програми «роздуватимуться», поки не досягнуть обмеження через «закон Мура».

Мірволд бачить два виходи із нинішньої ситуації. Або людство зменшує свої амбіції, або починає писати кращий код.

За матеріалами: The Guardian

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Коментуйте, будь-ласка!
Будь ласка введіть ваше ім'я