Росія вибудувала паралельну фінансову інфраструктуру на базі криптовалют, щоб обійти західні санкції й продовжувати фінансувати війну та зовнішні операції. Ключовим елементом цієї схеми став стейблкоїн A7A5, прив’язаний до російського рубля. Про деталі цієї конструкції розповідає розслідування, на яке посилається канал «Залізний нардеп» Ярослава Железняка.
A7A5: не просто токен, а цілеспрямована «санкційна зброя»
Стейблкоїн A7A5 працював на блокчейнах Ethereum і Tron і був жорстко прив’язаний до рубля. Формально це виглядає як ще один із тисяч токенів, але його архітектура та використання свідчать: це не ринковий продукт, а спеціально створений інструмент обходу санкцій.
Ключові риси:
- Прив’язка до рубля, а не до долара, як у класичних стейблкоїнів на кшталт USDT.
- Єдина мета – забезпечити конвертацію рублів у глобальні криптоактиви, насамперед USDT, з подальшим виходом у світові платежі.
- Орієнтація на підсанкційні структури – банківський та криптоінфраструктурний контур був зав’язаний на російські держбанки й пов’язані з ФСБ компанії.
За оцінками аналітиків, через цю систему за приблизно рік могло пройти до $100 млрд. Навіть якщо реальна сума нижча, масштаб залишається безпрецедентним для тіньової криптоекономіки.
Хто стояв за схемою: олігарх, держбанк і «прокладки»
Конструкція A7A5 поєднала політичний, кримінальний і державний капітал.
Основні фігури:
- Ілан Шор – молдовський олігарх-утікач, засуджений за розкрадання мільярдів доларів із банків Молдови. Описується як «мозковий центр» операції.
- Промсвязьбанк – російський держбанк під санкціями, який обслуговує оборонний сектор і часто пов’язується з ФСБ. Саме через нього заходили реальні рублі.
- Російська компанія A7 LS – оператор інфраструктури, що працює з державним і оборонним сектором.
- Old Vector (Киргизстан) – формальний емітент токена, підставна компанія з офісом у тій самій будівлі, де розміщувалися підсанкційні криптобіржі, пов’язані з ФСБ.
Такий набір гравців вказує не на приватну «криптоавантюру», а на системний державний проєкт, інтегрований у російську воєнну та зовнішньополітичну стратегію.
Як працювала схема: від рубля до USDT і світових платежів
Механіка була максимально простою, що й зробило її настільки ефективною.
1. Вхід: рублі в підсанкційний банк
Російські компанії та фізичні особи заносили реальні рублі до Промсвязьбанку. Усередині Росії паралельно велася активна пропаганда A7A5 як «шляху до багатства» для роздрібних інвесторів, що додавало ліквідності.
2. Конвертація в A7A5
Рублі офіційно конвертувалися в стейблкоїн A7A5. На цьому етапі гроші ще залишалися в «рублевій зоні», але вже в цифровій формі, зручній для подальших маніпуляцій.
3. Обмін на USDT через тіньові біржі
Ключовий етап – обмін A7A5 на USDT на спеціалізованих тіньових криптобіржах. Серед них:
- Garantex – попередня платформа, що потрапила під санкції.
- Genex – нова біржа, створена після санкцій проти Garantex, зареєстрована в Киргизстані в тій самій будівлі, що й інші пов’язані структури.
Після обміну користувач отримував «чистий» USDT, який уже приймається по всьому світу й майже не асоціюється з рублем.
4. Вихід у глобальну економіку
Далі USDT використовували:
- через офіційні та неофіційні обмінники;
- для оплати товарів і послуг за кордоном;
- для розрахунків у міжнародних операціях.
Рубль на цьому етапі зникав із поля зору, а фінансовий моніторинг класичної банківської системи фактично відсікався.
Інфраструктура для масового використання: StablePay, «пікселі» та роздрібний ринок
Щоб схема не обмежувалася лише оптовими операціями, навколо A7A5 вибудували цілу екосистему для фізичних осіб.
Ключові елементи:
- Віртуальна карта StablePay – дозволяла оплачувати закордонні сервіси, недоступні в Росії через санкції: від Apple Pay до ChatGPT.
- Фізичні цифрові «пікселі» з QR-кодами – їх можна було перевезти через кордон і обміняти на криптовалюту на партнерських біржах.
- Активна реклама серед росіян – обіцянки швидкого збагачення й зручних платежів, що забезпечувало додатковий потік рублів у систему.
Фактично A7A5 став тіньовою платіжною системою, яка дублювала функції міжнародних карткових мереж і банківських переказів для країни під санкціями.
Масштаб і «робочий графік» воєнної криптомашини
Аналіз транзакцій A7A5 показав кілька показових деталей.
Обсяги операцій
- Через систему проходило до $9 млрд на піку.
- Це близько 6,5% річного оборонного бюджету Росії.
- Загальний обсяг операцій оцінюється в близько $100 млрд за рік.
Кожен долар, що пройшов через цю інфраструктуру, потенційно міг бути використаний для фінансування війни проти України або інших операцій російської держави.
«Робочий час» транзакцій
Аналіз активності в мережі A7A5 виявив:
- Пік транзакцій – у робочі години за московським часом, з понеділка по п’ятницю, орієнтовно з 9:00 до 18:00.
- Різке падіння активності у вихідні та поза робочим часом.
Це типовий патерн офісної, а не роздрібної активності, що вказує на централізовану роботу структур, схожих на держоргани або великі компанії.
Синхронні великі перекази
Окремий епізод: 9–10 млрд доларів були одночасно переказані через 124 гаманці – також у робочий час. Така синхронність характерна для скоординованих операцій спецслужб чи великих фінансових центрів, а не для ринку роздрібних інвесторів.
Реакція Заходу: санкції проти криптоінфраструктури
Після того як масштаб схеми став очевидним, США, Велика Британія та ЄС почали цілеспрямовано бити по її ключових елементах.
Хронологія:
- Серпень 2025 року – Мінфін США запроваджує санкції проти біржі Genex і пов’язаних компаній.
- Невдовзі – аналогічні кроки робить Велика Британія.
- Жовтень 2025 року – ЄС оголошує 19-й пакет санкцій, де вперше прямо згадується конкретний стейблкоїн A7A5.
- Листопад 2025 року – санкції ЄС набувають чинності, будь-які транзакції з A7A5 заборонені.
Ефект був помітним:
- У липні 2025 року щоденний обсяг торгів A7A5 сягав $1,5 млрд.
- Після введення санкцій він упав приблизно утричі – до $500 млн на день.
Крім того:
- Ряд централізованих і децентралізованих бірж (зокрема типу Uniswap) додали A7A5 до чорних списків.
- Інші емітенти та сервіси почали відмовлятися від підтримки токена, що різко ускладнило його конвертацію в інші активи.
Попри те, що обсяги залишилися значними, координована санкційна атака помітно зменшила можливості Росії використовувати A7A5 як глобальний фінансовий міст.
Від фінтеху до воєнної інфраструктури: що змінює A7A5
Історія A7A5 демонструє, як криптовалюти перестають бути лише технологією чи інвестиційним інструментом і перетворюються на елемент воєнної машини та гібридного впливу.
Ключові висновки:
- Крипта як шаблон для санкційного обходу. A7A5 фактично став готовою інструкцією для будь-якої держави під санкціями – від Ірану до Північної Кореї – як будувати альтернативну платіжну систему.
- Фінансування політичних операцій. Розслідування виявило, що кошти, конвертовані через A7A5, використовувалися не лише для оборонних потреб, а й, наприклад, для фінансування підкупу виборців у Молдові.
- Прозорість блокчейна як тимчасова перевага. Розкриття схеми стало можливим, бо A7A5 працював на публічних блокчейнах Ethereum і Tron, де транзакції можна аналізувати. Але це може змінитися.
Один із найтривожніших сценаріїв, який обговорюють аналітики: створення закритого блокчейна «осі зла» – Росії, Ірану, Північної Кореї, потенційно Китаю. Така система могла б:
- працювати всередині авторитарного блоку;
- бути повністю непрозорою для зовнішнього світу;
- фактично вивести значну частину фінансових потоків за межі глобального моніторингу.
У цьому контексті A7A5 виглядає не лише як завершений проєкт, а й як прототип майбутніх закритих воєнно-фінансових мереж, які поєднують криптотехнології, державні інститути та спецслужби.