Звичайна сьогодні кнопка, яку ми натискаємо сотні разів на наших ноутбуках та смартфонах, будинках, автомобілях тощо, колись була дивовижним винаходом техніки. Настільки дивовижним, що люди її боялися. Повсякденний сьогодні інструмент передачі інформації від людини до машини викликав соціальне занепокоєння наприкінці XIX століття.
Електрична кнопка, яка нині є звичайним інтерфейсом між людиною та машиною, спочатку була іскрою подиву, тривоги та соціальної трансформації. В кінці дев’ятнадцятого століття, натискання кнопки, яка активувала тогочасні пристрої, було новим дивним досвідом.
Як розповідає дослідниця Рейчел Плотнік, люди хвилювалися, що кнопка призведе до атрофії людських навичок. Їм було цікаво, чи зможуть такі пристрої запечатати чудеса технологій в чорний ящик.
«Дехто вважав, що користувачі повинні творчо дослідити ці об’єкти та дізнатися, як вони працюють, у рамках ширшої електричної освіти, — пояснює Плотнік. – Інші… припустили, що натискання кнопок може допомогти користувачам уникнути складних і трудомістких технологічних завдань. Ці підходи відображали спроби різних груп подолати страх перед електрикою».
Електричні кнопки, по суті, вимикачі для схем, з’явилися на ринку в 1880-х роках. Як і багато інших технологічних інновацій, вони з’являлися в багатьох місцях у різних формах.
Їх попередниками були такі механічні та ручні кнопки, як клавіші музичних інструментів і друкарських машинок. До електрики кнопки приводили в дію пружинний механізм або важіль.
Саме англійське слово button (кнопка) походить від французького bouton, що означає прищ або виступ, а також штовхати або штовхати вперед. Неможливо точно визначити єдине походження кнопки, пише Плотнік, але такі інтерфейси включали неживі кнопки, які прикрашали одяг. Між 1880 і 1920 роками було подано сотні патентних заявок на електричні кнопки.
За словами Плотнік, наприкінці дев’ятнадцятого століття багато непрофесіоналів мали практичні знання не лише про електрику, а й про кнопки, які вони натискали, і про зв’язок між ними.
Однак ті, хто пропагував електрику та продавав електроприлади, хотіли, щоб кнопковий інтерфейс був простим і безтурботним. Вони вважали, що світу потрібно менше роздумів і майстрування, а більше автоматичних дій.
«Ви натискаєте кнопку, ми зробимо все інше» — відомий слоган компанії Eastman для фотоапаратів Kodak — можна сприймати як слоган для всього способу життя.
Зрештою, ідея про те, що електрика — це свого роду магія, здалася перед більш практичним, демістифікуючим підходом.
Плотнік цитує педагога та активіста 1916 року, який скаржився, що натискання кнопки «звільняє людину від будь-якої необхідності нести відповідальність за те, що відбувається за кнопкою». Це резонує зараз, більш ніж через століття, коли технології ще складніші та ще тісніше пов’язані з нашим життям. Панує «чорна скринька».
За матерыалами: Daily Jstor
