Як Google по-тихому фінансує головні європейські інститути, що розслідують наближені до його бізнес-моделі проблеми

за п’ять останніх років шість наукових інститутів ЄС приймали мільйони доларів фінансування від Google, Facebook, Amazon, Microsoft

Крилатий вираз, що історія повторюється, сьогодні підтверджують великі технологічні компанії. Як і великі тютюнові компанії 1970-х, великі технокомпанії 2020-х намагаються розділити громадську думку щодо наслідків своїх продуктів та бізнес-моделей. Один із таких способів – зміцнення дружби з науковцями, які будуть транслювати вигідні технокомпаніям технодумки. Так твердження технокомпаній набирають вагу в очах законотворців, які мають боротися з ними. Google не афішує, як вливає мільйони доларів в європейські інститути, що розслідують наближені до його бізнес-моделі проблеми.

Google розкрив співпрацю з науковцями як ключовий елемент ствоєї стратегії в лобіювання проєкту закону ЄС Digital Markets Act. Якщо документ приймуть, він може серйозно похитнути позиції пошукового гіганта на ринку.

Розслідування видання New Statesman показало, що за п’ять останніх років шість наукових інститутів ЄС приймали мільйони доларів фінансування від Google, Facebook, Amazon, Microsoft на дослідження питань приватності, захисту даних, етики штучного інтелекту, конкуренції на цифрових ринках. Ці питання тісно пов’язані із бізнес-моделями техногігантів. І хоча фінансування надходить із запевненнями академічної незалежності, воно все одно створює етичну дилему, оскільки головний об’єкт дослідження його і фінансує.

Деякі наукові установки порушували прийняті правила прозорості фінансування і не розкривали всі свої джерела. Інші попереджали, що збільшення фінансування з боку техноіндустрії породжує питання щодо впливу техногігантів на процес обговорення.

Інститут етики в штучному інтелекті при Технічному Університеті Мюнхена, наприклад, отримав в 2019 грант у $7,5 млн від Facebook на п’ятирічне дослідження. Інститут Гумбольдта в Берліні отримав від Google 14 млн євро з моменту свого заснування у 2012 році. Сьогодні техногігант є джерелом третини доходів інституту.

Офіційно науковці кажуть, що на них не тиснуть. Однак анонімне джерело повідомило New Statesman, що технокомпанії чинять вплив через такі інститути. Найчастіше їхнім рупором стають некритичні науковці, бажано зі зв’язками в політиці. Такі вчені могли і раніше дотримуватися думок, які вигідні технокомпаніям.

Колишній відповідальний за зв’язки з науковцями у Google Майкл Бернард називає це “присутністю індустрії”. За його словами, компанії контактують з професором чи факультетом, запрошують їх виступити у Google та пропонують дослідити деякі можливості партнерства. Також запрошують вчених до участі в конференціях та подіях.

Лучіано Флоріді працює професором філософії та етики інформації в Оксфорді. Він один з найвпливовіших європейських експертів, і був радником Європейської Комісії, Офісу комісара з інформатизації, радиником у Ватикані, Великобританії.

Флоріді є також одним з найбільш фінансованих експертів з технополітики. Він отримував фінансування від Google, DeepMind, Facebook, китайського гіганта Tencent та японської Fujitsu. Особливо близькі стосунки у науковця із Google, де в середині 2010-х академіка описували як домашнього філософа компанії. Він мав свою роль в комітеті, що розглядав право на забуття.

Минулого року Флоріді працював над дослідженням, яке показало, що альтернативні пошуковики видавали більше дезінформації про охорону здоров’я, ніж Google. Автори цього дослідження не розкривали свої фінансові інтереси.

Флоріді прокоментував результати так: “Всі мої дослідження та робота радника виконуються з повною академічною свободою без впливу джерел фінансування. І я регулярно роблю жорсткі рекомендації стосовно технологічних компаній. Я критично ставлюсь до їхніх дій. Будь-які зовнішні джерела фінансування вказуються в результатах, таких як наукові статті, і зовнішнє фінансування використовується для підтримки наступного покоління вчених”.

Директор Оксфордського Інституту інтернету Вікторія Неш розповіла, що отримання підтримки від широкого кола джерел є виконанням бажаної моделі фінансування вищих навчальних закладів. “Зовнішнє фінансування не впливає на значення або чесність дослідницьких результатів. Справді, багато наших факультетів мали багато критики щодо практик технокомпаній”.

Інший науковець на умовах анонімності розповів, що технокомпанії не хочуть прибрати усю критику. Вони хочуть прибрати незручну для них критику та підсилити ту критику, з якою вони можуть жити.

Представник Google розповів виданню: “Ми пишаємося підтримкою, яку надаємо дослідникам, університетам та інститутам. Ці дослідження проводять передову роботу по вивченню впливу технологій на суспільство. Ми дотримуємося жорстких процедур, щоб забезпечити незалежність та прозорість підтримуваних нами дослідників та організацій”.

Томмасо Валлеті, професор економіки в Імперському коледжі Бізнес-школи та колишній очільник економічної конкуренції в Єврокомісії додає, що галузь конкурентної економіки роками не мала даних від великих технокомпаній. Тепер ці дані з’являються, і він бачить, що техногіганти зацікавлені в економістах з протилежними поглядами.

“Я помітив кілька популярних технік, які використовують науковці, що отримували фінансування від великих технокомпаній, – каже старший лектор права в університеті Strathclyde University Олес Андрійчук. – Вони обговорюють технічні моменти. В цьому немає помилки, але це сповільнює процес або змінює фокус на менш важливі проблеми”.

За матеріалами: New Statesman

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Коментуйте, будь-ласка!
Будь ласка введіть ваше ім'я