Сьогодні існує стільки онлайнових стримінгових сервісів, що їх навіть складно перерахувати. Лише серед найвідоміших можна згадати Netflix, Hulu, Amazon Prime, Apple TV+, Disney+, HBO Max, Peacock. Користувачі не настільки багаті, щоб дозволити собі передплатити всі, і тому у світі народилося піратство 2.0. Стримінгові сервіси вирішили поки не боротися один з одним, а спільними зусиллями задушити це явище.
Піратством 2.0 називають використання онлайнових сервісів без передплати. Наприклад, друг дав вам пароль від свого акаунту – вітаємо, ви – пірат.
Стримінгові сервіси на своєму початку схвалювали піратство, оскільки воно дозволяло їм задарма набирати аудиторію, не витрачаючись на дорогу рекламу. П’ять років тому тодішній директор HBO Річард Плеплер говорив, що піратство 2.0 не має впливу на бізнес. Він також казав: «Це чудова маркетингова машина для наступного покоління глядачів». Але вже за два роки риторика змінилася. Директор Netflix Рід Хастінгс коментував: «Обмін паролями є тим, із чим потрібно вчитися жити».
Сьогодні стримінгові відеосервіси не просто незадоволені фактом, що платять не всі, хто дивиться. Вони почали боротися з таким явищем на законодавчому рівні. Найбільші служби (Warner Bros., Disney, Netflix, Sony, Paramount, AMC, Lionsgate, MGM, Amazon) запустили групу Alliance for Creativity and Entertainment (ACE), яка є фактично клоном сумнозвісної MPAA. Остання допомогла зробити так, що копіювання фільму за рівнем покарання прирівняли до найтяжчих злочинів.
Група ACE вже подала кілька судових позовів проти компаній TickBox та Dragon Media. Вони продавали телеприставки, які дозволяли дивитися піратський контент. У Dragon рекламували свій продукт так: «Позбудьтеся своїх преміальних каналів. Перестаньте платити за Netflix та Hulu».
Економіка стримінгових відеосервісів сьогодні знаходиться на межі. Платформи витрачають мільярди доларів на створення оригінального контенту та купівлю прав на старий. Для прибутковості їм потрібне швидке зростання платоспроможних користувачів. При цьому вважається, що в середньому стримінгові сервіси піратять близько 20% юзерів. Це кілька десятків мільярдів людей, які не платять.
Поки що ACE лише розгортається і вивчає доступні методи. Інсайдери кажуть, що найближчим часом можна не очікувати санкцій за обмін паролями з друзями чи сім’єю. А ось кількість пристроїв, на яких можна одночасно користуватися сервісом з одним акаунтом, почнуть обмежувати.
Піратство 2.0 піднімає складні юридичні питання. Наприклад, як розцінювати, якщо друзі в студентському гуртожитку разом дивляться фільм? Цілком можливо, що повториться історія 1986 року, коли суди почали карати всіх, хто користувався комп’ютерами без відповідного права доступу згідно із законом Computer Fraud and Abuse Act. Судді поки не квапляться застосовувати цей закон до користувачів стримінгових сервісів.
Також є сумнозвісний закон Digital Millennium Copyright Act, який робить злочинцями тих, хто розшифровував зашифровані на DVD фільми. Стримінгові сервіси нині переконують, що цей документ надзвичайно важливий для їхнього виживання, і без нього вони не мають працездатної бізнес-моделі.
Поки що стримінгових гігантів від повної криміналізації всіх, хто дивиться, але не платить, зупиняє лише можлива суспільна реакція. У минулому подібне вже траплялося, і тому нині вони дуже обережно «закручують гайки».
За матеріалами: The Hollywood Reporter
