Вівторок, 30 Квітня, 2024

Пліснява з Чорнобиля для колонії на Марсі може стати захистом від радіації

На шляху до інших планет людей очікує непомітна смертельна небезпека – радіація глибокого космосу. У навколоземному просторі від неї захищає магнітне поле Землі. Пліснява з Чорнобиля може стати основою захисту від радіації для майбутніх марсіанських поселень.

Одна мандрівка до Марсу забезпечує людині 60% максимальної рекомендованої дози радіації за все життя. Наявні технології захисту – додавати більше матеріалу між людиною та джерелом випромінювання – виявляються неефективними та надто важкими.

Підписуйтесь на наш канал у Telegramhttps://t.me/techtodayua

Відкрита вченими університетів Стенфорду та Північної Кароліни пліснява з Чорнобиля здатна блокувати проходження крізь неї радіації. Вчені Уважають, що грибок Cladosporium sphaerospermum використовує гамма-промені для живлення. Майже як звичайні рослини використовують для живлення сонячне світло.

Зразок плісняви відправили на міжнародну космічну станцію, щоб на практиці перевірити її ефективність проти радіації. Тестовий стенд являв собою дві чашки Петрі – одна з грибком, а інша – порожня. Під посудинами розміщувалися лічильники радіації. Дані від них, а також інформацію про вологість, температуру та інші параметри збирали комп’ютери Raspberry Pi.

Грибок прекрасно переніс мікрогравітацію, а також понизив рівень радіації на 2%. Якби грибок оточував датчик радіації з усіх боків, зниження могло би скласти до 5%. При цьому товщина шару грибка склала всього 1,7 мм.

Дослідники прогнозують, що шар плісняви товщиною 21 см здатний майже повністю поглинути дозу випромінювання, яку людина отримає на Марсі за рік. Якщо марсіанська колонія буде в печері чи під землею, товщина захисного грибкового шару може скласти 9 см.

Перевага грибка, кажуть учені, у тому, що із Землі потрібно везти лише невеликий зразок. Із нього безпосередньо на Марсі можна виростити потрібну кількість, щоб закрити будь-які бази.

Нинішнє десятиліття може завершитися висадкою людини на Марсі та започаткуванням першої колонії. До цього на Червону планету масово почали відправляти роботів. Лише 30 липня стартує ровер NASA Perseverance, завдання якого – зібрати марсіанський ґрунт для доставки на Землю наступним роботом, а також протестувати перший марсіанський вертоліт. Також до 2027 року має бути готова атомна електростанція для марсіанської колонії.

Євген
Євген
Євген пише для TechToday з 2012 року. Інженер за освітою. Захоплюється реставрацією старих автомобілів.

Vodafone

Залишайтеся з нами

10,052Фанитак
1,445Послідовникислідувати
105Абонентипідписуватися