Можливо, найважливішим, що може принести розвиток інтелектуального ШІ, є доступ. Доступ до товарів, послуг та інформації — не лише для обраних, а для всіх.
Вікторія Слівкофф, керівниця екосистеми у Walden Catalyst та виконавча директорка Extreme Tech Challenge — неприбуткової організації, що об’єднує стартапи та венчурних інвесторів задля пришвидшення прогресу у досягненні Цілей сталого розвитку ООН (SDGs) — з оптимізмом дивиться у майбутнє. На її думку, фізичне втілення ШІ може наблизити нас до реалізації цих амбітних завдань.
«Ми переходимо до етапу, коли ШІ починає мислити. Він не просто збирає та впорядковує інформацію, а й робить прогнози та формує висновки. Як це перенести у реальний світ, де роботи можуть відчувати, навчатися та взаємодіяти з оточенням?» — сказала вона у новому випуску програми Kia’s Next Big Drive.
У недалекому майбутньому ми можемо жити у світі, де роботи вільно пересуваються жвавими вулицями, офісами та класами. Але коли вони стануть звичними у нашому повсякденні — хто більше має адаптуватися: вони чи ми?
Роботи, що «лізуть без черги»
Уявіть: ви чекаєте ліфт, і в цей момент під’їжджає робот. Хто заходить першим? Якщо місця лише для одного — робот має поступитися, чи ми застосуємо правило «хто перший прийшов — той і користується»?
Дослідження показують, що більшість людей очікує від сервісних роботів покірності, тому в конфліктах зазвичай обирають власний пріоритет, навіть коли завдання робота більш термінове.
А якщо робот виконує завдання з жорстким часовим обмеженням? Чим довше він чекатиме, доки черга спорожніє, тим більше затримається його місія — доставити гарячу піцу чи навіть життєво необхідні ліки. Як роботам орієнтуватися у таких соціальних нюансах, щоб їх не ігнорували, не підривали їхню роботу чи навіть не знущалися з них?
Минулого року вчені провели дослідження A Robot Jumping the Queue: Expectations About Politeness and Power During Conflicts in Everyday Human-Robot Encounters.
Вони виявили, що взаємодія була ефективнішою, коли учасники очікували від робота впевненості, а той водночас ввічливо просив пріоритет і заходив першим. Але проблема не лише у поведінці роботів — нам також, можливо, варто переглянути власне ставлення до них:
«Чи слід почати розглядати сервісних роботів як таких, що мають певні права на пріоритет, якщо вони виконують людські завдання з людською відповідальністю — або діють як представники людей? Це також може допомогти вирішити проблему знущань над роботами».
Коли роботи отримають не лише більше обов’язків, але й здатність до міркування та, можливо, свідомість — чи не настане момент для перегляду їхнього соціального статусу?
Роботи-вчителі
Соціальні роботи — спроєктовані для комунікації та взаємодії з людьми — дедалі частіше використовуються у догляді, освіті та психологічній підтримці. Вони допомагають заповнити кадрові прогалини, зменшують ізоляцію та пропонують емоційну або навчальну допомогу.
Університет прикладних наук Утрехта досліджує, як роботи можуть не просто заміщати, а й підсилювати людські професії. Наприклад:
-
У медицині — як робот може зменшити тривожність у дітей перед процедурою?
-
Як навчати емоційним навичкам пацієнтів, яким важко регулювати свої емоції?
На фестивалі Lowlands Science університет представив WOKEbot — проєкт, що вивчає, як зовнішність робота та манера його мовлення (від першої чи третьої особи) впливають на готовність людей обговорювати полярні теми.
«Суперечки існують завжди. Інколи люди їх вирішують, але бувають ситуації, коли вони просто перестають чути одне одного. Ми бачили це під час пандемії COVID-19: за чи проти вакцинації? Коли поляризація зростає, корисним може бути нейтральний модератор», — каже д-р Мір’ям де Хаас. — «Перевага роботів у тому, що вони більш нейтральні, ніж люди. З людиною ви можете бути обережнішими, а з роботом — відкритішими до іншої точки зору».
У межах своєї докторської роботи д-р де Хаас успішно використовувала роботів для викладання нідерландської як другої мови учням з різних мовних середовищ. У майбутньому, коли класи ставатимуть дедалі багатолюднішими, роботи-помічники зможуть полегшити навчання для всіх — зокрема для учнів з особливими освітніми потребами та тих, хто ще не вільно володіє мовою.
Чи безпечний світ для роботів?
Найвідоміший у попкультурі робот — це, мабуть, Термінатор. У першому фільмі кіборг прибуває з майбутнього, щоб убити матір майбутнього лідера людства. У сиквелі — повертається вже з місією врятувати людей.
Цілі сталого розвитку ООН були ухвалені у 2015 році. Минуло десять років, і світ дедалі більше віддаляється від виконання цих 17 обіцянок для людей і планети. Чи можуть роботи, спрямовані на добро, стати ключем до повернення нас до власної людяності?
За матеріалами: thenextweb
