Фарук Озер щойно почав відбувати 11 196 років ув’язнення. Перед цим йому мало не вдалося вчинити найбільше пограбування в історії Туреччини. Він спорожнив всю криптобіржу на флешку. Потім Він зник.
Фарук Фатіх Озер стояв перед офіцером паспортного контролю в аеропорту Стамбула, а за ним вишикувалася черга нетерплячих мандрівників. Він стягнув медичну маску на обличчі нижче підборіддя для камери спостереження. Напевно, він нервував. У 27-річного хлопця було неслухняне чорне волосся, привабливе обличчя учасника бойз-бенду та нерівна борода. Зазвичай він надміру компенсував свої безглузді риси, одягаючись у вигладжений костюм-трійку. Але цього весняного дня на ньому були чорні кросівки й темно-синій светр, нашвидкуруч натягнутий поверх білої сорочки поло. На правому плечі був маленький рюкзак. Він був схожий на людину, яка могла відправитися в одноденну подорож в останню хвилину — або на людину, яка планує ніколи не повернутися.
О 17:57 20 квітня 2021 року охоронець поставив штамп у його турецькому паспорті, і Озер проштовхнувся крізь натовп до воріт C. У його речах був схований флеш-накопичувач, який, за чутками, містив 2 мільярди доларів у криптовалюті.
Коли літак Озера о 9:24 тієї ночі прибув до Тирани (Албанія), він зареєструвався в Mondial, популярному 4-зірковому бізнес-готелі в комерційному районі столиці. Через пару днів він переглянув свої акаунти в соціальних мережах. Натовп був дуже розлючений на нього: клієнти не могли отримати доступ до своїх грошей на біржі Thodex, де він був засновником і генеральним директором, і люди звинувачували його у втечі з їхніми коштами.
Озер опублікував публічного листа на веб-сайті своєї компанії та в своїх акаунтах у соціальних мережах. «Я відчуваю себе змушеним зробити цю заяву, щоб терміново відреагувати на ці звинувачення», — написав він.
За його словами, звинувачення не відповідають дійсності. Thodex, який мав майже півмільйона інвесторів і 500 мільйонів доларів щоденного обсягу торгів, розслідував те, що, за словами Озера, було ймовірною кібератакою, яка спричинила «аномальні коливання на рахунку компанії».
Активи будуть заморожені на п’ять днів, поки Thodex вирішить проблему. Це був жахливо невдалий час для великої ділової угоди, яку він, за його словами, збирався укласти: продати компанію, принаймні так він сказав деяким співробітникам, а також своїм братові й сестрі перед від’їздом.
Все було б правильно. «Жертв не буде», — пообіцяв він. «Я особисто заявляю, що повернуся до Туреччини протягом кількох днів і забезпечу розкриття фактів у співпраці з судовими органами, і що я зроблю все можливе, щоб запобігти стражданням користувачів». Звичайно, існувала й така можливість: він був у розпалі найбільшого пограбування в історії Туреччини.
Перед світанком наступного дня після того, як Озер опублікував листа, наряди поліції розташувалися по Стамбулу, а прокуратура почала розслідування. Правоохоронні органи заарештували 62 людини, у тому числі співробітників Thodex на всіх рівнях компанії, а також старших брата й сестру Озера, Гювена та Серапа. Інтерпол опублікував червоне повідомлення з проханням до правоохоронних органів у всьому світі знайти та «тимчасово заарештувати» Озера до його екстрадиції до Туреччини. Пошукові групи розгорнуті в Албанії, Чорногорії, Косово та Північній Македонії. Повідомлялося, що темноволосого молодого чоловіка бачили по всій Тірані, чутки про те, що він пішов на птахофабрику, що керівник албанської футбольної ліги дає йому притулок. Незабаром поліція Албанії заарештувала людей, звинувачених у пособництві йому. Але, здавалося, ніхто точно не знав, де був Озер.
Озер зник у криптохроніках у особливо небезпечний час: за кілька тижнів до його зникнення так звані перетягування — коли криптовалютна біржа чи розробник альткойнів тікає з коштами інвесторів — відбувалися по всьому світу. Генеральний директор Mirror Trading International , криптотрейдингової компанії, що базується в Південній Африці, ошукав користувачів на понад 1 мільярд доларів, а потім покинув місто; TurtleDex, анонімний децентралізований проект зберігання фінансів на Binance, зник з 2,4 мільйона доларів; Інший децентралізований фінансовий проект, Meerkat, позбавив інвесторів 31 мільйона доларів (з яких вони повернули 95 відсотків).
Фірма, що займається аналізом блокчейнів, Chainalysis назвала дергання килимів основним шахрайством 2021 року , на частку якого припало 37 відсотків усіх доходів від шахрайства з криптовалютою того року, порівняно з 1 відсотком роком раніше.
Thodex був на вершині цього списку, і майже всі великі видання від Bloomberg до Newsweek опублікували заголовки на кшталт «Турецька криптовалютна біржа зазнає краху, оскільки засновник втікає з країни» та «Засновник турецької криптовалюти Фарук Фатіх Озер втікає з країни з підозрою на 2 мільярди доларів від інвесторів».
CoinGeek назвав це «найбільшим шахрайством в індустрії цифрових активів у 2021 році. У заголовку The New York Times йшлося: «Можливе шахрайство з криптовалютою є ще одним ударом по фінансовій стабільності Туреччини». У Туреччині люди були збентежені: роками криптовалюта просувалася як вихід із економічної нестабільності. Тепер це здавалося просто ще одним способом втратити свої заощадження.
Фарук народився в лютому 1994 року, молодший із трьох. Він був нерозлучний зі своїм братом Гювеном і сестрою Серап. Вони виросли в таборі, грали у відеоігри та готували разом. Друзі завжди відзначали спільне почуття гумору. Його батьки тримали друкарню та копіювальну майстерню в місті Коджаелі, на вулиці від їхнього будинку. Вони були вірними мусульманами, які давали своїм дітям значущі імена: «довіра» (Ґювен), «міраж» (Серап) і «той, хто розрізняє добре й погане» (Фарук).
Коджаелі — промислове портове місто приблизно за 100 кілометрів на схід від Стамбула, оточене шаховою дошкою полів тютюну та цукрових буряків, нафтохімічних заводів і паперових фабрик. Колись там жили римські імператори, а їхні фортечні стіни досі в’ються крізь ландшафт. Після розпаду Османської імперії Коджаелі став містом промислового буму, а його жителі втягнули новостворену Турецьку Республіку в промислову революцію.
Коли народився Озер, економіка Туреччини була в штопорі. Крихка фінансова система, безвідповідальні запозичення та політична корупція спровокували короткий період тризначної інфляції. Нестабільність ліри загрожувала заощадженням усього її населення. Так багато людей перевели свої внутрішні активи на депозити в іноземній валюті, що до кінця року 50 відсотків банківських депозитів у Туреччині були в іноземній валюті. Роком раніше цей показник становив лише 1 відсоток.
Того ж місяця народився Озер, харизматичний оратор із співчутливим поглядом і вусами, що нагадують мітлу, почав агітувати вулицями Стамбула в краватці з пейслі-кіпером. Реджеп Таїп Ердоган виступив проти світської еліти, яка майже привела країну до економічного краху. Побожний мусульманин, він ходив вулицями свого рідного району, Касимпаша, занедбаного району, де він виріс, продаючи симіт, або кунжутний хліб, обіцяючи реформи. На невдалих виборах він отримав посаду мера Стамбула.
Приблизно в той самий час два турецькі бізнес-магнати запустили Turkcell, першу в країні систему мобільного зв’язку. До 2003 року Ердогана було обрано прем’єр-міністром, поклавши початок десятиліття безпрецедентного зростання, яке іноземні оглядачі назвали «тихою революцією» Туреччини. На відміну від своїх попередників, він правив через призму бізнесмена, розпочавши масштабний будівельний бум по всій країні та, зрештою, сперечаючись із нестримною інфляцією в Туреччині. Його пробізнес-риторика сприяла зростанню середнього класу та налагодила Туреччину на шлях членства в Європейському Союзі.
Озер також вловив дух підприємництва в ранньому віці. Будучи підлітком у середній школі, він працював після уроків у друкарні своїх батьків. «З дитинства я хотів займатися власним бізнесом, незалежно від того, в якому секторі він був», — сказав він. Наприкінці другого курсу середньої школи він вирішив, що подальше навчання не приведе його до цієї мрії, тому він кинув навчання.
До 2013 року валовий внутрішній продукт Туреччини зріс майже втричі, ліра коливалася трохи вище долара, а країна вела переговори про вступ до ЄС. BtcTurk, перша криптобіржа Туреччини (і, як повідомляється, четверта у світі), готувалася до запуску.
Потім, у травні того ж року, група активістів зібралася в парку Гезі в Стамбулі, щоб протестувати проти планів перепланувати його в торговий центр з архітектурою османської епохи. Вони стримувалися не лише через втрату зелених насаджень, а й через прославлення ісламістського минулого Туреччини в суспільстві, яке називало себе світським. Поліція жорстоко розправилася з протестувальниками, викликавши всеукраїнський рух. За кілька тижнів понад 3 мільйони людей взяли участь у демонстраціях, їхнє розчарування тепер охоплює зростаючий авторитаризм уряду Ердогана. Тисячі отримали поранення, щонайменше п’ятеро загинули. Озеру щойно виповнилося 19 років. У наступні роки Ердоган кинув у в’язницю рекордну кількість журналістів і ввів цензуру в інтернеті, а іноземні інвестори відсахнулися.
Приблизно в той час Ісмаїл Х. Полат, експерт у галузі інженерії, інформаційних технологій і нових медіа, був першою людиною, яка повідомила про криптовалюту на своєму каналі YouTube. Зараз викладач стамбульського Університету Кадір Хас розповідає, що крипто — це спроба бути фінансово вільною. У ті перші дні, каже він, «це була не монета, а дух». Зрештою, тоді біткойн коштував лише 77 доларів. Для молодих людей, які відчували, що Ердоган витягнув з-під себе килим, розуміли вони це явно чи ні, криптовалюта була новим способом протесту.
У той же час покоління Озера спостерігало за тим, як технологічні стартапи розвивалися по всьому світу. Facebook купив Instagram за 1 мільярд доларів, і це спонукало підприємців почати випускати програми. Багато з них були орієнтовані на ігри; У 2013 році Candy Crush принесла 1,5 мільярда доларів доходу. Озери звернули увагу на це.
На той час Turkcell стала однією з найбільших компаній світу. Мобільна інфраструктура Туреччини та темпи впровадження смартфонів стали одними з найшвидше зростаючих у світі. Полат вважає це основою для того, що було далі: мрія почала переходити від простої зайнятості до підприємництва. Гювен став співзасновником компанії під назвою Inline Yaz?l?m; Фарук запустив одну під назвою Inline Teknoloji через кілька років, а потім ще одну під назвою Game Bridge.
Брати придумали, як створювати шикарні додатки — вирізати та вставляти прес для пральних дощок для фотографій в Instagram (до епохи фільтрів) і захоплюючих азартних ігор. «Я почав продавати в інтернеті майже всі продукти, які, на мою думку, можуть принести прибуток», — сказав він мені. «Так я зробив свій перший крок у бізнес-життя».
До 2017 року, через 14 років правління Ердогана, економіка Туреччини завершила своє коло. Неортодоксальна економічна політика Ердогана — неодноразове зниження процентних ставок — мала залучити інвестиції та зробити Туреччину менш залежною від іноземних держав. Натомість вони завели країну в економічну кризу; вартість ліри впала, і після невдалої спроби державного перевороту в 2016 році люди вважали, що буде тільки гірше.
Як і 23 роки тому, громадяни почали шукати місця, де сховати свої гроші. Вуаля, 2017 рік також став першим роком, коли вартість біткойна різко підскочила з 9 000 до 20 000 доларів. Обсяг світової торгівлі також різко зріс з 99 мільйонів доларів до 16 мільярдів доларів.
Бути ранніми інвесторами в технології не було те, що історично було доступно пересічній людині в Туреччині. Миттєві мільйонери, мільярдери та єдинороги майже жили деінде.
Тепер Фарук Озер побачив таку можливість. Люди в Туреччині могли б сховати свої гроші в тому, що явно мало стати наступним великим технологічним бумом. Але найбільша можливість була не в торгівлі монетами, а в управлінні біржею криптовалют.
Біржі збирають гроші людей і за комісію інвестують їх; що дає людям, які не мають часу чи навичок інвестувати безпосередньо в блокчейн – шлях до криптовалюти. Користувачі, які проходять через біржу, навіть не мають власних цифрових гаманців; їхні гроші зберігаються, поки вони їх не вилучать. Звідси попередження галузі: «Не ваш гаманець – не ваші монети».
«Під час розмов з друзями ми зрозуміли недоліки в секторі обміну криптовалютами в Туреччині та те, що ринок відкритий для нових гравців», — сказав Озер. Не було нормативних актів щодо роботи біржі криптовалют; Озер міг відкрити одну легше, ніж стенд для симітів. Він міг стати багатим. Кожен може стати багатим. Тож у віці 23 років Озер заснував Thodex з 40 000 лір — приблизно 11 100 доларів на той час — власних грошей. Незабаром Серап почав працювати на Озера бухгалтером компанії; Ґювен теж, здавалося, був поруч, але його зв’язки були неофіційними.
Використовуючи підручник із Кремнієвої долини, Озер почав поширювати Євангеліє криптовалюти по всій Туреччині. До того часу було кілька інших відомих бірж, але Озер надав криптовалюті обличчя та всюдисущу присутність. Він розклеював оголошення на білбордах і на автостанціях; він встановив перший у Туреччині біткоін-банкомат у розкішному торговому центрі в шикарному стамбульському районі Нішанташі, радше як трюк, ніж будь-що інше.
У телевізійному інтерв’ю він пояснив: «Люди зрозуміли, що це технологія, яку вони можуть перетворити на готівку в будь-який момент. Одним із найважливіших інструментів допомоги у поширенні цього сприйняття, безсумнівно, були біткойн-банкомати». Він показував телевізійні рекламні ролики, що просувають Thodex, за участю десятка турецьких знаменитостей, включаючи актрису Пінар Деніз і поп-зірку Сімге. Це привернуло увагу середніх і вищих класів Туреччини.
Невдовзі Озером зацікавилися у вищих ешелонах турецького суспільства. Його запросили до ради таких організацій, як Blockchain Turkey, поважної некомерційної криптовалютної організації в Стамбулі, разом із найбільшими банкірами країни. Він відвідав приватні зустрічі з найвищими міністрами Туреччини. Він регулярно з’являвся на каналах новин і в технічних блогах. Одного разу Thodex було зламано на багато мільйонів лір (імовірно 14 мільйонів доларів США), нібито з IP-адреси в Китаї. Озер каже, що компенсував збитки клієнтів із власної кишені та повідомив про крадіжку відділ боротьби з кіберзлочинністю прокуратури Стамбула. Експерти з регулюючих органів перевірили фінансову інфраструктуру Thodex, і Озер заявив, що вони дали компанії чистий звіт про її здоров’я. Хоча це не вдалося підтвердити.
Стамбул почав відчувати себе Лас-Вегасом. Всюди були сліпучі рекламні щити та банери з розпродажами криптовалют. Кафе з нардами, де старі століттями п’ють чай і розмовляють про політику, вирують криптовалютними плітками. На перукарнях і вітринах магазинів з’явилися таблички, які повідомляли клієнтам, що вони можуть розраховуватися біткойнами. Кіоски з біткойнами відкрилися на Гранд-базарі, поруч із кіосками для торгівлі золотом, де люди колись ховали свої гроші під час розпаду імперій.
До 2020 року в Туреччині було більше людей, які використовують криптовалюту, ніж майже будь-де в світі. У Стамбулі завершилася кардинальна економічна метаморфоза: від історичної торгової точки до лідера в області інформаційних технологій і до одного з найкращих центрів мобільних ігор на планеті. І, нарешті, до криптовалютного капіталу. За словами Полата, крипто «трансформувалося в національний спосіб мислення» серед молоді.
Водночас він додав: «Гроші — це угода між урядом і суспільством щодо національної єдності. Але з іншого боку медальйону, якщо всі залишать припис — якщо всі залишать соціальну угоду своєї нації — це може зірвати світ».
У 2020 році Thodex переїхав у багатоповерхівку в Кадикей, кварталі тротуарів в азіатській частині Стамбула. Офіс мав великий відкритий план і вид на Мармурове море. Зараз Thodex був найшвидше зростаючою та другою за величиною біржею криптовалют у Туреччині. В офісі Озер мав репутацію людини, яка тримається осторонь. Його 85 співробітників, більшість із яких подали заявки на роботу в Thodex через оголошення на таких платформах, як LinkedIn, кажуть, що їм вчасно платили, видавали бонуси, швидко схвалювали запити на відпустку та вони насолоджувалися чашками для кави під брендом Thodex та іншим товаром.
Як будь-який генеральний директор, Озер хотів зробити так, щоб клієнтам було якомога легше витрачати гроші на його продукти. Він заснував центр обслуговування клієнтів під назвою Thodex Academy, який пропонував ознайомчий посібник із криптовалютами для нових інвесторів. Він запропонував скандально низькі ставки комісії, настільки низькі, що експерти галузі були збентежені тим, як Thodex міг отримувати прибуток.
Компанія також дозволила людям купувати криптовалюту за допомогою кредитних карток; інколи це були гроші, яких інвестор насправді не мав, але сподівалися, що вартість монети зростатиме швидше, ніж відсотки, нараховані на картку. Комісія з цінних паперів і бірж США попереджала громадськість про те, щоб криптобіржі не пропагували таку практику.
Озер також мав намір зробити Thodex глобальним. У 2020 році компанія отримала комерційну ліцензію на надання грошових послуг від Мережі боротьби з фінансовими злочинами Міністерства фінансів США. Озер нескінченно виставляв його напоказ, як трофей, рекламуючи його в інтерв’ю новинам, на веб-сайті Thodex і в соціальних мережах. Як і аудит кількома роками раніше, ліцензія, здавалося, довела, що Thodex є законною — що вона пройшла всі перевірки на ведення обліку та запобігання відмиванню грошей, що це компанія, якій люди можуть довіряти.
До березня 2021 року 16 відсотків людей у Туреччині використовували криптовалюту, що помістило країну в п’ятірку лідерів за використання криптовалюти разом із Нігерією, В’єтнамом, Філіппінами та Перу — країнами з проблемною економікою.
Тим часом вартість ліри була на історично низькому рівні, як і рейтинг схвалення Ердогана. У квітні Центральний банк Туреччини оголосив про заборону на використання криптовалюти для покупок або послуг, яка набуде чинності пізніше того ж місяця. Це сколихнуло світовий крипторинок.
Центральний банк опублікував заяву, в якій говориться, що біткойн може «спричинити збитки, які не підлягають відшкодуванню». Також йдеться, що використання біткойна може підірвати довіру до ліри. Банк і Ердоган пообіцяли дотримуватися додаткових правил. Вся імперія Озера була під загрозою.
На четвертий день народження Thodex Озер проводив PR-бліц, роздаючи iPhone, PlayStation, Porsche Panamera та доджкойни. Це спрацювало — начебто. Повідомляється, що обсяг торгів Thodex зріс до 538 мільйонів доларів. У той же час ціна біткойна знову зросла, досягнувши максимуму в 63 000 доларів. Якщо колись настав момент втекти з холодним гаманцем Тодекса, то це він. Кілька днів потому Озер стояв в аеропорту Стамбула з квитком до Тирани в руках.
Коли рекламні листівки із зображенням Озера з’явилися на телефонних стовпах по всій Албанії, Ердоган провів запитання та відповіді зі студентами коледжів з усієї країни та розповів про свою «війну» з криптовалютою.
Перспективи для 400 000 клієнтів Thodex були похмурими. Так багато інвесторів Thodex вклали всі свої гроші в компанію Озера — а також усі гроші своїх сімейних партнерів, батьків, родичів і дітей. Вони взяли позики та кредити, щоб купити більше криптовалюти.
Один інвестор на ім’я Махмут — втратив 100 000 доларів — використовував Thodex протягом трьох років і був на завершальній стадії покупки будинку та автомобіля для своєї родини. Махмут намагався забрати свої гроші — суміш заощаджень і позик — за кілька днів до краху, але це ніколи не проходило. Тричі намагався покінчити життя самогубством. Коли його 2-річній дитині поставили діагноз аутизм, Махмут влаштувався охоронцем на склад, щоб допомагати оплачувати послуги для сина. Повідомлялося, що щонайменше двоє інших інвесторів покінчили життя самогубством.
Потім були друзі сім’ї Гювен і Серап, які також залучали клієнтів. Один був колишнім колегою Гювена; вони працювали разом через рекламне агентство. Гювен особисто створив обліковий запис Thodex для цього колеги. З часом вони стали друзями, дзвонили один одному на дні народження. Друг сказав про Гювена: «Він хороша людина, яка любить пожартувати».
Але коли він побачив повідомлення про технічне обслуговування на веб-сайті Thodex, він подзвонив Гювену, щоб запитати про зняття своїх грошей. «Його телефон був вимкнений і після цього більше ніколи не вмикався», — сказав він. «Я вірив у це. Воно викликало суспільний авторитет. Воно мало ліцензію. У ньому був офіс. Номер податкової реєстрації. Співробітники. Це перевірено як авторитетна компанія», – сказав він. Він втратив 7900 доларів, але, що ще гірше, він сказав: «Я настільки йому довіряв, що рекомендував Thodex багатьом друзям, і всі вони також втратили свої гроші».
Постраждалі створили групи підтримки в інтернеті. Люди були спустошені через втрату своїх заощаджень, але їх також мучила таємниця того, що сталося з Озером; вони говорили про те, що Озер переслідує їх у снах. Люди сумнівалися, як Озер — цей 27-річний хлопець, який зробив себе сам і не зовсім відповідав профілю технічного експерта чи транснаціонального кіберзлочинця — міг сам влаштувати найбільшу крадіжку, яку коли-небудь бачила Туреччина.
Через два місяці після краху Седат Пекер, сумно відомий мафіозний бос, який сам себе вигнав і став користувачем YouTube, розпалив ситуацію серією загадкових дописів на своєму каналі YouTube і в Twitter, звинувачуючи міністра внутрішніх справ Туреччини в змові та зловживанні. Міністр заперечував це, але фотографії разом з Озером на зустрічі у 2019 році підігріли купу теорій змови. У якийсь момент перед тим, як він зник, Озер, очевидно, залишався в карантині через пандемію з сином члена турецького парламенту, коли вони готувалися запустити новий сервіс цифрового гаманця під назвою Hoppara.
Адвокат, який представляв інтереси деяких жертв, висловив припущення, що Thodex насправді був схемою відмивання грошей, що Озер був просто маріонеткою, а за ниточки тягнула якась інша сила.
Деякі пильні програмісти намагалися відстежити блокчейн, щоб дізнатися, чи є це роботою однієї особи, злочинної мережі чи вразливої системи. Вони не отримали результатв.
Майже рік після його зникнення не залишилося ні сліду ні Озера, ні грошей. Ходили чутки, що його більше немає в Албанії. Люди кажуть, що він міг бути в готелі в Чорногорії, на яхті біля Косово або в тропічному місці в Таїланді; або він міг бути замкненим у підвалі Тирани. Люди казали, що думали, що він мертвий і спочиває в неглибокій могилі.
Ґювен і Серап перебували у в’язниці, чекаючи на захоплення брата, щоб розпочався суд. У березні 2022 року прокурор Стамбула та Управління з фінансових злочинів Туреччини оприлюднили результати свого розслідування. Вони намалювали Озера як хижого маунтбанка, який використовував зіркових кидал, щоб обдурити людей, щоб вони направили свої заощадження в його злочинну організацію. У звіті стверджується, що в 2017 році Озер заснував Thodex з наміром керувати нею як злочинним угрупованням для відмивання грошей, і що кожен співробітник був добровільною частиною цього — від топ-менеджерів до працівників колл-центру, які заспокоювали клієнтів. і менеджери соціальних мереж, які заманювали жертв рекламними акціями та розіграшами.
У звіті простежено безліч транзакцій через тіньову мережу фінансових рахунків, які нібито контролювали Озер. У ньому сказано, що близько 8 мільйонів доларів активів Thodex були переведені в золоті цеглини на Мальті за кілька тижнів до зникнення Озера. Озер міг би втекти, але його співробітники та сім’я зіткнулися з можливістю провести у в’язниці багато життів.
У той момент, коли надія на пошук Озера зникла, драма набула нового повороту: Севгі Ерарслан, адвокат, яку батько Озера спочатку найняв, щоб виплатити гроші жертвам, а потім представляти інтереси його сина заочно, представилася в Твіттері через шокуючий твіт: вона сказала, що відшкодує жертвам Thodex, якщо вони законно відкликають свою скаргу на її клієнта.
Після цього почалася хвиля запитань — звідки ці гроші та чи Озер не просто живий, а й підтримував зв’язок із Ерарсланою під час розшуку Інтерполу?
Суд проходив у вирі плутанини та скепсису — щодо місця перебування Озера, щодо великих виплат, які тепер надсилаються жертвам із нерозкритих джерел, і щодо легітимності Ерарслана як його офіційного адвоката. З 62 осіб, які були спочатку заарештовані, 21 були висунуті звинувачення.
Брати і сестри Озера та колишні співробітники розповіли суду про запит Озера на доступ до багатьох інших облікових записів, де він міг особисто ініціювати торгівлю. Для прокурорів — і, ймовірно, для багатьох інших людей, які слухали — це виглядало дуже схоже на доказ відмивання грошей.
Коли головуючий суддя назвав ім’я Озера, Ерарслана піднялася, щоб свідчити на його користь, розмахуючи рукописною довіреністю, стверджуючи, що може представляти зниклого генерального директора. Суддя її зупинив, заявивши, що документ недійсний.
Один із адвокатів потерпілих підвівся і закричав, що Ерарслану потрібно вигнати із зали суду. Зал перетворився на цирк. Судді та адвокати, потерпілі та обвинувачені — усі кидають один одному образи та звинувачення.
Одного разу пізно в серпневу ніч 2022 року, за кілька днів до того, як обвинуваченим у Стамбулі мали винести вироки, стало зрозуміло, що Озер живий. Албанська поліція переслідувала BMW X5, який, на її думку, належав Озеру, і відстежила автомобіль до елегантної двоповерхової вілли в стилі ар-деко на пагорбах Вльори, розкішного туристичного міста на Албанській Рив’єрі.
Неподалік від під’їзду вони зупинилися й стали чекати. О 2:30 ночі двоє людей вийшли з дому, сіли в BMW. Копи зупинили це авто, затримали двох молодиків, а наряд поліції в бронежилетах і балаклавах увірвався на віллу. На відеозаписі рейду Озер виглядає шокованим.
У поліцейській дільниці Тирани Озер сказав поліцейським, що «ховався на вулицях бідних районів». Він додав, що добирався автобусом. «Оскільки я виріс у бідному районі Туреччини, я знаю, як поводитися з бідними людьми. Я шукав будинок для оренди, розпитуючи людей на вулицях». Він також сказав, що жив за рахунок 10 000 доларів готівки, які він привіз у країну, і грошей, які час від часу йому надсилали, а також трохи криптовалютної торгівлі. Він зізнався, що врешті-решт планував втекти до Греції.
Майже рік Озер сидів у албанській в’язниці, оскаржуючи свою екстрадицію до Туреччини. «Ми намагаємося пояснити суду, що якщо мене екстрадують, я не маю шансу отримати справедливий суд», — написав він мені. Він назвав суд «трагікомічним». Його апеляція не була задоволена.
У червні 2023 року він прибув до Вищого суду Стамбула. Його голова була поголена; у нього все ще була скуйовджена борода. Колись життєрадісний засновник технологій тепер дивився на тюремний термін – на дивовижні 43 000 років.
Коли він нарешті постав перед судом, судді дозволили Озеру розповісти свою історію. Скориставшись нагодою, він створив презентацію, наповнену зображеннями та графікою, щось схоже на презентацію. Потім він почав читати 60-сторінковий монолог, а його захисник гортав слайди за його вказівками.
«Я нікого не обманював, я не вивозив гроші за кордон, я не засновував і не керував злочинною організацією», — сказав він із розчаруванням і щирістю в голосі. «Я заснував компанію». Він визнав, що люди постраждали. Тоді він почав намагатися доводити, що прокуратура і ЗМІ просто помилково визнали кримінальним провадженням банкротство.
У своєму монолозі Озер дійшов висновку, що сама компанія коштує більше, ніж кошти в її гаманці, тому бачив лише один вихід: продати її. За його словами, він почав шукати покупців в Стамбулі, Італії та на Балканах. Зрештою він організував зустрічі з кількома потенційними покупцями в Албанії. Він не назвав їхніх імен.
Озер показав у залі суду новинний ролик із широко поширеним заголовком про те, що він втік із 2 мільярдами доларів і обдурив 400 000 людей. «Як тільки ці новини почали з’являтися, обидва інвестори вийшли зі столу… У мене не було іншого шансу покрити збитки від вкрадених криптовалют». Він зазначив, що звинувачення оцінює збитки близько 43 мільйонів доларів, а кількість офіційних позивачів проти нього становить 2027 осіб.
Тоді його свідчення набули шекспірівського обороту. «Це також було зроблено з метою мене вбити або вбити», — сказав він, не здригаючись. «Оголосити світові, що 27-річний чоловік із 2 мільярдами доларів у кишені самотній у країні з високим рівнем злочинності, як Албанія». Це, у поєднанні з червоним повідомленням Інтерполу на його спині та його обличчям на розшукових плакатах по Албанії, змусило його боятися за своє життя. Тому, за його словами, він купив намет і взяв таксі до південного узбережжя Албанії. Він сподівався пережити цей кошмарний табір наодинці.
На суді він розповів, що відростив бороду до ключиці, поголив голову. Він сказав, що коли він дізнався про обвинувальний висновок прокуратури, що його брата і сестру звинуватили в шахрайстві, що вони постануть перед судом через місяць і що без Озера вони, швидше за все, візьмуть на себе провину за падіння Тодекса і проведуть решту життя у в’язниці — у нього виникла дика ідея: якби кожному претенденту повернули гроші, чи трапився злочин?
І вони це зробили, частково. Загалом, перебуваючи в бігах, він заплатив приблизно 185 мільйонів лір (10 мільйонів доларів на той час) більш ніж 1000 заявникам. Як розповідає Озер, коли його гаманець спорожнів, він викинув його в Іонічне море.
Коли він говорив про те, як використовує чужі облікові записи для торгівлі криптовалютою — а це в центрі справи — він почав звучати зухвало: «Засновники стартапів беруть на себе всю відповідальність, як того вимагає природа стартапів», — сказав він. Він підкреслив, що вони не мають жодних повноважень у компанії та доступу до цих рахунків. «Ніякого беззаконня чи порушення немає. Крім того, я не перший, не останній і не єдиний, хто займається арбітражем на ринку криптовалют».
Ближче до кінця свого виступу розчарування Озера, здавалося, перетворилося на гіркоту та зарозумілість. Він звернувся до суддів і сказав, що «абсурдно думати, що рівень IQ людини, яка розробила такий дурний план втечі», був таким самим, як у злочинного натхненника, який нібито здатний обманювати турецькі фінансові регулятори протягом чотирьох років.
«Я достатньо розумний, щоб очолити будь-яку установу на землі», — сказав Озер. Потім він змусив Ерарслану витягти зображення мультфільму, який висміював суд. Помітно роздратований, головний суддя наказав йому прибрати його.
Вирок було винесено в четвер вересня 2023 року в майже порожній залі суду. Озер стояв і урочисто читав текст турецької народної пісні «Видно кінець дороги».
Головний суддя виніс Гювену, Серапу та Озеру однаковий вирок: 11 196 років ув’язнення — за створення та управління злочинною організацією та відмивання активів. Більшість інших фігурантів були звільнені. Це був найбільий вирок в історії Туреччини, винесений за місяць до сторіччя республіки.
Фарук Фатіх Озер став символом крипто-злочинів, але він також став випадковим уявленням про певну економічну епоху — і те, через що людям доведеться пройти, щоб утекти від неї. Для турецького режиму він був не стільки противником, скільки невдалим продуктом хибної економічної політики. У цьому світлі драконівський вирок є покаранням не лише за злочин, а й за те, що висвітлив десятиліття ганебних невдач, які стали очевидними всій країні в той день, коли Озер зник.
Тому, можливо, не дивно, що Туреччина залишається притулком для криптовалют. У рік після краху Thodex інфляція в країні досягла 24-річного максимуму в 85,5 відсотка. Ціни на товари зросли майже вдвічі, як і відсоток турків, які володіли біткойнами, ефірами та іншими валютами. За обсягом торгівлі країна посідає четверте місце в світі після США, Великобританії та Індії. Після десятиліть спостереження за девальвацією їхньої валюти, занепадом бізнесу та збитків, турецький народ не збирається так легко відмовлятися від своєї мрії.
Раніше цього року міністр фінансів країни заявив, що уряд працює над завершенням розробки нових правил щодо криптовалюти, «щоб зробити цю сферу безпечнішою та усунути можливі ризики». Отже, хоча Озер розпочав боротьбу з авторитарним режимом і програв, полум’я економічної революції, фанатам якої він допоміг, найближчим часом не зникне.
За матеріалами: Wired
