Вчені з Корнелльського університету, що натхненні, певно, грандіозними запитаннями про існування позаземного життя, представили світу результати своїх масштабних досліджень. Вони виділили 45 планет, які за своїми характеристиками чимось нагадують нашу рідну Землю, і, що найцікавіше, можуть бути ідеальними умовами для появи чи існування прибульців. Ці небесні тіла розташовані в так званій “зоні життя”, де температура не надто спекотна і не надто холодна, що підвищує шанси на наявність рідкої води на поверхні – а це, як відомо, ключовий інгредієнт для будь-якої форми життя, яку ми можемо собі уявити.
Деякі з цих потенційно населених світів, як виявилося, знаходяться відносно недалеко від нас – на відстані кількох десятків світлових років, що, хоч і залишається космічною дистанцією, але дає мізерну надію на майбутні, хоч і дуже тривалі, експедиції. Вчені жартують, що їхня робота полягає в тому, щоб показати, куди саме варто “подорожувати” для пошуку братів по розуму, адже з понад 6000 уже виявлених екзопланет, точні кандидати на поселення залишалися таємницею. Нове дослідження виділило 45 планет у загальній “зоні життя” та ще 24 – у більш вузькій, тобто ще більш привілейованій.
Серед цих космічних “новобудов” є такі, що вже встигли засвітитися в новинах, як-от Proxima Centauri b, TRAPPIST-1f та Kepler-186f, але є й менш відомі, наприклад TOI-715 b, що розташувалася за 137 світлових років від нас і була помічена супутником TESS лише три роки тому. Особливу увагу дослідники приділили чотирьом планетам системи TRAPPIST-1 – d, e, f та g, які знаходяться на відстані 40 світлових років від Землі. Звісно, не варто одразу пакувати валізи, адже навіть за допомогою найсучасніших космічних кораблів NASA, дістатися туди займе щонайменше 800 тисяч років, хоча, можливо, з розвитком ядерно-імпульсних двигунів цей час вдасться скоротити до кількох століть – якщо, звісно, хтось захоче витрачати на це ресурси.
Дослідники також зацікавилися планетами, які отримують від своїх зірок світло, що найближче за спектром до того, яке Земля отримує від Сонця. Це планети TRAPPIST-1 e, TOI-715 b, Kepler-1652 b, Kepler-442 b, Kepler-1544 b, а також Proxima Centauri b, GJ 1061 d, GJ 1002 b і Wolf 1069 b. Хоча планети, що розташовані в межах “зони життя”, викликають оптимізм щодо пошуку інопланетян, вчені сподіваються, що вивчення планет на самій межі цієї зони допоможе краще зрозуміти, де саме закінчується придатність для життя. Адже, як зазначив один з авторів дослідження, знайти місце для пошуку – це вже половина справи.
Для детального вивчення цих 45 потенційно населених планет вже обрано найбільш ефективні інструменти, серед яких космічний телескоп Джеймса Вебба, майбутній телескоп Ненсі Грейс Роман, який заплановано запустити у 2027 році, та Надзвичайно Великий Телескоп, що має вперше “побачити світ” у 2029 році. Ці потужні прилади мають допомогти нам роздивитися, чи справді ми самотні у цьому безмежному космосі, або ж наші космічні сусіди вже давно чекають на контакт.
Хоча це дослідження зосереджується на планетах поза нашою Сонячною системою, варто пам’ятати, що деякі експерти не виключають можливості існування життя навіть у відносно “близькому” космічному просторі. Зокрема, вчені висловлюють припущення, що найімовірніше місце для пошуку позаземного життя – це підводні океани супутників Сатурна та Юпітера. Особливу увагу приділяють супутнику Сатурна Енцеладу, звідки постійно вивергаються струмені рідкої води, а також його “льодяному” сусідові Титану, які вважаються одними з найперспективніших кандидатів у пошуках позаземного життя.
