В останні місяці світом прокотилася справжня хвиля обговорень та рішучих кроків щодо обмеження доступу дітей та підлітків до соціальних мереж, причому деякі країни вже навіть запровадили цілковиті заборони. Наприкінці минулого року Австралія гордо заявила про першість у впровадженні таких заходів, встановивши прецедент, за яким тепер уважно стежать інші держави, наче за новим дивом технологічного прогресу. Здається, уряди світу раптово усвідомили, що віртуальний простір може бути небезпечним для молодих душ, хоча питання про те, наскільки ефективними виявляться ці заборони, залишається відкритим, як і раніше.
Офіційні заяви австралійського уряду, як і пропозиції інших країн, зосереджені на шляхетній меті: зменшити тиск та ризики, з якими стикаються молоді користувачі в соціальних мережах, починаючи від кібербулінгу та залежності, і закінчуючи проблемами психічного здоров’я чи, що найстрашніше, контактами з хижаками. Проте за лаштунками цих, без сумніву, благих намірів ховається чимало скепсису та занепокоєння. Критики, серед яких і правозахисна організація Amnesty Tech, відверто заявляють, що подібні заборони не лише малоефективні, але й повністю ігнорують реалії життя сучасних молодих поколінь, для яких цифровий світ є невіддільною частиною існування. Більше того, виникають серйозні питання щодо приватності, оскільки інвазивна верифікація віку та надмірне втручання держави у цифрову свободу громадян викликають обґрунтовані побоювання, чи не вийде так, що «захист» перетвориться на тотальний контроль.
Австралія, справжній піонер у цій «цифровій чистці», стала першою країною, яка з грудня 2025 року повністю заборонила дітям до шістнадцяти років користуватися більшістю популярних соціальних мереж. Під гарячу руку потрапили такі гіганти як Facebook, Instagram, Snapchat, Threads, TikTok, X, YouTube, Reddit, Twitch та Kick, залишивши за бортом, що цікаво, лише WhatsApp та YouTube Kids, можливо, через їхню меншу «небезпечність» або складність у впровадженні заборон. Уряд «зеленого континенту» суворо вимагає від згаданих компаній вжити всіх можливих заходів, аби унеможливити доступ дітей до їхніх сервісів, погрожуючи порушникам штрафами до 49,5 мільйона австралійських доларів, що дорівнює приблизно 34,4 мільйонам американських. Заявляється, що платформи повинні використовувати «кілька методів перевірки», не покладаючись лише на самостійно вказаний користувачем вік, що, безумовно, ставить перед розробниками нетривіальне завдання, адже методи ці мають бути надійними, але не надто інвазивними, баланс між якими знайти вкрай складно.
Незважаючи на всі критичні зауваження та виклики, інші країни світу з ентузіазмом підхоплюють цю ідею, пропонуючи власні варіанти вікових обмежень, наче це змагання з «цифрової відповідальності». Наприклад, Австрія наприкінці березня оголосила про намір заборонити соціальні мережі дітям до чотирнадцяти років, а законопроєкт, що закріпить ці обмеження, планується фіналізувати вже до червня. Водночас у Данії, де вікове обмеження встановлено на п’ятнадцять років, уряд у листопаді 2025 року вже заручився підтримкою трьох партій правлячої коаліції та двох опозиційних партій у парламенті, що наближає набуття чинності закону вже до середини 2026 року, і, що цікаво, розробляють спеціальний додаток для «цифрових доказів» з інструментами верифікації віку, наче це мало вирішити всі проблеми за один раз. А у Франції, де наприкінці січня законодавці вже ухвалили законопроєкт, який заборонить соцмережі дітям до п’ятнадцяти років, Президент Еммануель Макрон активно підтримує цей крок, як нібито дієвий засіб для захисту дітей від надмірного екранного часу, хоча законопроєкт ще має пройти через Сенат перед остаточним голосуванням у нижній палаті.
Тим часом, у Німеччині на початку лютого консерватори з оточення канцлера Фрідріха Мерца також обговорювали пропозицію щодо заборони використання соціальних мереж для осіб молодше шістнадцяти років, однак їхні партнери по центристсько-лівій коаліції, схоже, виявилися не такими рішучими, демонструючи певну обережність щодо цілковитої заборони. Греція ж у квітні вустами прем’єр-міністра Кіріакоса Міцотакіса повідомила про намір заборонити доступ до соцмереж для дітей до п’ятнадцяти років, починаючи з січня 2027 року, пояснюючи це зростанням тривожності та проблемами зі сном серед дітей, а також «залежним» дизайном самих платформ. Індонезія на початку березня також заявила про заборону для дітей до шістнадцяти років користуватися не лише соціальними мережами, а й іншими популярними онлайн-платформами, збираючись почати з YouTube, TikTok, Facebook, Instagram, Threads, X, Bigo Live та навіть Roblox, що показує широту амбіцій, але й потенційну складність реалізації.
Своєю чергою, Малайзійський уряд у листопаді 2025 року озвучив плани щодо заборони соціальних мереж дітям до шістнадцяти років, з наміром запровадити це вже цього року, поспішаючи наслідувати приклад першопрохідців. Польська правляча партія, за повідомленнями Bloomberg у лютому, також розробляє нове законодавство, яке заборонить дітям до п’ятнадцяти років використовувати соціальні мережі, додаючи себе до зростаючого списку країн, які вірять у магію заборон. Словенія, устами свого віцепрем’єр-міністра, на початку лютого заявила про розробку законодавства, що заборонить дітям до п’ятнадцяти років доступ до соціальних мереж, особливо наголошуючи на регулюванні тих платформ, де активно поширюється контент, як-от TikTok, Snapchat та Instagram, адже саме там, на їхню думку, криється найбільша небезпека.
Іспанія також не стоїть осторонь, і її прем’єр-міністр на початку лютого оголосив про плани заборонити соціальні мережі дітям до шістнадцяти років, хоча цей крок ще потребує парламентського схвалення; крім того, іспанський уряд прагне створити закон, який би покладав персональну відповідальність на керівників соціальних мереж за розпалювання ворожнечі на їхніх платформах, що додає ще один шар контролю. Турецький парламент у квітні вже ухвалив законопроєкт, що обмежує доступ до соціальних мереж дітям до п’ятнадцяти років, і тепер залишається лише схвалення президента Реджепа Таїпа Ердогана для набуття ним чинності. Навіть Велика Британія, відома своєю розсудливістю, зараз зважує можливість такої заборони для дітей до шістнадцяти років, обіцяючи провести консультації з батьками, молоддю та громадськістю, щоб визначити ефективність такого кроку, а також розглянути вимоги до компаній щодо обмеження або видалення функцій, які спонукають до нав’язливого використання, як-от нескінченне прокручування стрічки, визнаючи, що справа, можливо, не лише у віці, а й у самому дизайні цих платформ.
