Новий десктопний застосунок Claude Code перетворює AI‑асистента для програмування на інструмент, яким можна користуватися без жодних команд у терміналі. Канал Teacher’s Tech показує, як встановити програму, налаштувати її та створити простий веб‑інструмент — рандомний вибірник імен — буквально за кілька хвилин.
Що таке Claude Code і що потрібно для старту
Claude Code — це AI‑асистент для роботи з кодом від Anthropic, який безпосередньо змінює файли у вибраній папці на вашому комп’ютері. Користувач формулює завдання природною мовою, система пропонує зміни у файлах, а ви вирішуєте, приймати їх чи ні.
Ключові вимоги для роботи з десктопною версією:
- Платний план Claude — безкоштовний тариф Claude Code не включає, актуальні умови потрібно перевіряти на сторінці тарифів.
- Комп’ютер на macOS або Windows — окремого застосунку для Linux поки немає.
- Жодних додаткових інструментів — не потрібні Node.js, Git чи попередній досвід програмування. Достатньо вміти встановити застосунок і працювати з папками.
Встановлення та перший запуск: де шукати Claude Code
-
Завантаження застосунку
Перейти на сторінку завантаження Claude (claude.com/download) і вибрати версію для своєї операційної системи (Mac або Windows). -
Інсталяція та вхід
Встановити застосунок як звичайну програму, відкрити його та увійти у свій обліковий запис Claude. -
Де “ховається” Claude Code
Claude Code не є окремою програмою — він вбудований у основний десктопний застосунок. Доступ до нього відкривається через іконки‑вкладки у верхній частині бокової панелі: - Бабл чату — звичайний чат Claude, як у веб‑версії.
- Чекліст — Co‑work агент для автономних задач у хмарі.
-
Дужки коду — режим Claude Code для роботи з файлами на комп’ютері.
-
Інтерфейс і базові налаштування
- У центрі розташована панель з дашбордом: статистика використання (сесії, повідомлення, токени, “streaks”). Для перших кроків це можна ігнорувати.
- Внизу — ключові елементи:
- Local — означає, що сесія працює з локальними файлами.
- Select folder — вибір папки, з якою Claude Code буде працювати.
Моделі, “зусилля” та дозволи: як не витратити ліміт і не зіпсувати файли
Вибір моделі
У випадаючому списку можна обрати модель Claude:
- Opus 4.7 (medium effort) — збалансований варіант для щоденних задач.
- Sonnet та Haiku — “легші” моделі, що споживають менше ліміту, але добре справляються з простими завданнями.
- Opus 1M — версія для дуже великих кодових баз (для невеликих проєктів не потрібна).
Налаштування “effort”
Параметр effort визначає, наскільки “ретельно” модель обробляє запит:
- Вищий effort — глибше опрацювання складних задач, але більші витрати ліміту.
- Середній рівень — достатній для невеликих інструментів на кшталт простого веб‑додатку.
Якщо починають спрацьовувати обмеження за використанням, перший крок — перейти на легшу модель або зменшити effort.
Режими дозволів на зміну файлів
Один із критично важливих параметрів — permission mode:
- Accept edits — Claude автоматично застосовує зміни до файлів без додаткових запитань.
- Ask permission — безпечніший варіант: перед будь‑якими змінами система зупиняється і просить підтвердження.
- Plan mode — спершу формує план змін, а вже потім переходить до редагування (зручно для великих проєктів).
Для перших кроків логічно обрати Ask permission, щоб контролювати, що саме змінюється у папці.
Практика: створення простого веб‑інструменту без коду
Щоб показати, як працює Claude Code у десктопному застосунку, демонструється створення невеликого інструменту — рандомного вибірника імен. Усе відбувається в межах однієї папки на комп’ютері.
Крок 1. Підготовка папки проєкту
- Створити порожню папку в зручному місці, наприклад у “Документах”, і назвати її, скажімо,
name-picker. - У Claude Code натиснути Select folder, вибрати цю папку й відкрити її.
- Переконатися, що назва папки відображається вгорі сесії — це означає, що всі зміни відбуватимуться лише в ній.
Це створює чітку “зону безпеки”: Claude Code не торкається файлів поза вибраною директорією.
Крок 2. Створення базової HTML‑сторінки
Перший запит до Claude формулюється як технічне завдання:
- створити один файл
index.html; - додати текстове поле (textarea) для списку імен (по одному в рядок);
- додати велику кнопку “Pick a Name”;
- при натисканні кнопки — виводити випадкове ім’я великим шрифтом у верхній частині сторінки;
- використати чистий, сучасний дизайн зі світлим фоном;
- усе реалізувати в одному файлі на чистому HTML, CSS та JavaScript, без зовнішніх бібліотек.
Після надсилання запиту Claude пропонує створити файл у вибраній папці. У режимі “Ask permission” користувач підтверджує дію (одноразово або “завжди довіряти” цій робочій області).
Перевага десктопного застосунку — вбудований попередній перегляд: сторінку можна одразу відкрити в інтерфейсі Claude Code, протестувати введення списку імен та перевірити, як працює кнопка. Паралельно у файловому менеджері видно, що в папці з’явився index.html.
Крок 3. Додавання “рулетки” перед вибором імені
Базовий варіант просто миттєво показує випадкове ім’я. Щоб зробити процес схожим на справжній розіграш, формулюється наступне завдання:
- перед фінальним результатом швидко прокручувати випадкові імена зі списку приблизно 2 секунди;
- потім уповільнити анімацію і “приземлитися” на остаточному виборі;
- ефект має нагадувати рулетку.
Claude оновлює JavaScript‑логіку в index.html, після чого можна знову протестувати сторінку: при натисканні кнопки імена швидко змінюються, створюючи відчуття напруги перед фінальним результатом.
Крок 4. Візуальний “полірування” інтерфейсу
Фінальний етап — невеликий редизайн і покращення зручності:
- додати дружню назву сторінки на кшталт “And the winner is” у верхній частині;
- змінити кольорову схему: використати м’який бірюзовий (soft teal) як основний акцент;
- зробити кнопку “Pick a Name” більшою та додати легкий hover‑ефект;
- після вибору імені додати поруч невелику кнопку “Pick Again” для повторного розіграшу.
Після оновлення коду сторінка отримує заголовок, нову кольорову палітру, більшу кнопку з ефектом наведення та додаткову кнопку для повторного вибору, що з’являється після завершення “рулетки”.
У підсумку за кілька хвилин з порожньої папки формується повноцінний веб‑інструмент, який:
- зберігається локально на комп’ютері;
- відкривається у будь‑якому браузері;
- може бути переданий іншій людині (наприклад, через USB‑накопичувач);
- за бажанням — завантажений на хостинг і опублікований онлайн.
Додаткові можливості десктопного застосунку Claude
Після створення базового інструменту демонструються кілька корисних функцій, які стануть у пригоді при роботі з більшими проєктами.
Вбудований термінал
У застосунку є інтегрований термінал, який можна відкрити з верхнього меню. Для новачків він не обов’язковий, але для досвідчених користувачів це спосіб поєднати AI‑асистента з класичними інструментами розробки в одному вікні.
Бічний чат
Комбінація клавіш Ctrl + ; відкриває side chat — бічну панель для швидких запитань до Claude, не перериваючи основну сесію. Це зручно, коли потрібно уточнити щось по коду чи отримати пояснення, не змінюючи контекст основного завдання.
Вибір елементів інтерфейсу
Ще одна функція — Select elements (швидка клавіша: Ctrl + Shift + S). Вона дозволяє:
- виділити конкретний елемент інтерфейсу (наприклад, одну з кількох кнопок);
- додати цей елемент до чату як контекст.
Таким чином Claude “розуміє”, про який саме елемент ідеться, коли користувач просить змінити стиль чи поведінку.
Гнучке компонування панелей
Панелі в інтерфейсі можна перетягувати за допомогою спеціальної “ручки” — це дозволяє налаштувати робочий простір під власні вподобання.
Історія сесій
Усі попередні сесії відображаються в розділі Recent. Можна закрити застосунок і пізніше повернутися до того самого проєкту, продовживши роботу з того місця, де вона була зупинена.
Ліміти використання та моделі як спосіб економії
Claude Code може швидше витрачати usage allowance (дозволений обсяг використання), ніж звичайний чат, оскільки виконує реальні операції з файлами. Якщо ліміт вичерпується:
- застосунок повідомляє про це;
- можна дочекатися відновлення ліміту;
- або перейти на легшу модель (Sonnet чи Haiku) і продовжити роботу.
Додаткових “прихованих” списань немає: при досягненні межі система просто ставить паузу.
Що далі: від простих інструментів до автоматизації
Рандомний вибірник імен — лише базовий приклад. Claude Code у десктопному застосунку може:
- адаптуватися під особисті робочі процеси;
- підключатися до сервісів на кшталт GitHub чи Google Drive;
- запускати автоматизовані задачі за розкладом.
Для початку достатньо обрати невеликий проєкт — просту веб‑сторінку, калькулятор чи невеликий інструмент — і поекспериментувати з промптами. Логіка роботи залишається однаковою: вибір папки, формулювання завдання природною мовою, перегляд і підтвердження змін.
Джерело
Claude Code Desktop App: Beginner’s Guide (No Terminal Needed) — YouTube