Повномасштабна війна перетворила український інформаційний простір на ще один фронт. Поряд із військовими та кіберфахівцями тут працюють юристи, кризові комунікатори й активісти, які поєднують правові інструменти з цифровими навичками. Одна з найяскравіших команд на цьому перетині — проєкт «Брама», що офіційно діє за підтримки кіберполіції України, та юридична компанія Underdog Lawyers. Їхня очільниця, адвокат Ольга, побудувала практику на великих бізнес-конфліктах і медіатаках, а під час війни — на захисті бізнесу, громадян і держави від інформаційних та кіберзагроз.
Це історія про те, як адвокат навчається хакінгу, щоб легально захищати клієнтів, як юридична компанія отримує медаль від Міністерства оборони, і як громадська ініціатива допомагає фіксувати воєнні злочини та тиснути на міжнародний бізнес, що фінансує російську війну податками в РФ.
«Брама» і кіберполіція: як громадська ініціатива вбудувалася в державну систему
Проєкт «Брама» — це громадська ініціатива, яка працює не в ізоляції, а в тісній зв’язці з державою. Формально це громадська організація, але ключова деталь: «Брама» офіційно діє за підтримки кіберполіції України. Такий формат дозволяє поєднувати гнучкість волонтерського та громадського сектору з інструментами, якими володіють правоохоронні органи.
Підтримка кіберполіції означає не лише «логотип на банері». Це вбудованість у реальну інфраструктуру кіберзахисту: можливість швидко передавати інформацію про шахрайські ресурси, координувати блокування, працювати з масовими зверненнями громадян. У публічних цифрах «Брами» йдеться про десятки тисяч звернень і десятки тисяч заблокованих ресурсів, але за цими числами стоїть важливіший ефект — нормалізація кібервійни як частини національної оборони.
У цьому підході немає романтизації хаотичного хакінгу. Навпаки, йдеться про інституціоналізацію: атаки на російські ресурси, протидія шахрайству, інформаційні кампанії проти спонсорів війни — усе це вибудовується в рамці законності, співпраці з державою і чіткої етичної позиції. Російська мета — знищити українців як націю, тож кібервідповідь розглядається як законне право на самооборону.
«Брама» працює на стику кібербезпеки, комунікацій та права. І тут у гру входить друга опора цієї екосистеми — юридична компанія Underdog Lawyers.
Underdog Lawyers: від великих бізнес-конфліктів до медіаоборонних операцій
Underdog Lawyers — це не класична «адвокатська контора з договорів і спадщини». Компанія спеціалізується на великих бізнес-конфліктах і медіатаках. У мирний час це означало роботу з корпоративними війнами, тиском через ЗМІ, замовними кампаніями проти бізнесу чи публічних осіб. У воєнний час цей досвід виявився напрочуд затребуваним.
Команда позиціонує себе як «треблшутерів» — тих, хто заходить у найгостріші конфлікти, де класичні юридичні інструменти часто безсилі без паралельної роботи в інформаційному полі. Йдеться не про «чорний піар», а про комплексну оборону: від судових процесів до протидії замовним медіакампаніям, які можуть зруйнувати репутацію чи бізнес швидше, ніж будь-який позов.
Один із показових елементів цієї моделі — власна навчальна платформа Underdog Lawyers. На ній навчають не юристів, а бізнес, активістів і працівників компаній. Курси охоплюють три ключові блоки.
Перший — поведінка під час обшуків. Для українського бізнесу обшук часто стає не лише юридичною, а й репутаційною кризою. Неправильна реакція, паніка, неконтрольовані коментарі в медіа — і навіть законно проведена слідча дія перетворюється на інформаційний погром. Платформа вчить, як діяти в межах закону, фіксувати порушення, не шкодячи собі й компанії.
Другий блок — протидія замовним публічним кампаніям. Це про те, що робити, коли «якийсь Джокер» у мережі запускає хвилю бруду, шантажує, вимагає гроші за «відступні» або коли проти бізнесу працюють цілі медіамережі. Тут поєднуються юридичні інструменти, робота з платформами, контркомунікація і технічні навички.
Третій — базова кібергігієна для працівників. У час, коли злам пошти чи месенджера може стати першим кроком до рейдерства, шантажу або зливу чутливої інформації, елементарні правила цифрової безпеки стають частиною корпоративної культури. Для Underdog це не «додатковий сервіс», а фундамент, без якого будь-яка медіаоборона приречена.
Саме на перетині цих компетенцій і з’являється, можливо, найконтроверсійніший, але й найцікавіший елемент роботи Ольги — її свідоме навчання хакінгу.
Адвокат і хакерські курси: навіщо юристу знати, як ламають пошту
На перший погляд, поєднання «адвокат» і «курси зламування пошти» звучить як сюжет для кримінальної хроніки. У реальності це — про професійну етику й глибоке розуміння загроз.
Ольга свідомо проходила хакерські курси в спеціалізованій компанії. Програма була далекою від теоретичних лекцій: злам електронної пошти, організація масового спаму, видалення інформації з Google, розміщення компромату, редагування статей у Вікіпедії. Тобто повний набір інструментів, якими зазвичай користуються ті, хто атакує.
Мета була протилежною — захист. До Underdog Lawyers регулярно зверталися клієнти, які стикалися з кібератаками: спробами зламати поштові скриньки, Telegram-акаунти, витягнути внутрішню переписку, а потім використати її проти бізнесу чи конкретних людей. Давати реальні поради в таких кейсах неможливо, не розуміючи, як саме працює атака.
Логіка проста: щоб перевірити, чи надійний сейф, його намагаються зламати. У фізичному світі для цього наймають «ведмежатників», у цифровому — етичних хакерів або проходять навчання, яке показує, як мислить і діє нападник. Ольга обрала другий шлях, але з чіткою рамкою: отримані навички використовуються виключно легально, для оборони клієнтів.
Це дозволяє будувати захист не на абстрактних «рекомендаціях з безпеки», а на конкретних сценаріях: як саме можуть зламати пошту, які сліди залишаються, як виявити спробу доступу, що робити, якщо компромат уже опинився в мережі, як працювати з пошуковими системами, щоб мінімізувати шкоду, як протидіяти маніпуляціям у Вікіпедії.
Важливий нюанс: Underdog Lawyers не обмежується «чисто юридичними» методами захисту репутації. Компанія працює на межі права, комунікацій і технологій, але не виходить за рамки закону. Саме тому знання хакінгу тут — не інструмент атаки, а спосіб говорити з клієнтом і опонентом однією мовою та будувати стратегію, яка враховує реальні, а не уявні ризики.
Від медіаконфліктів до війни: медаль Міноборони і робота з воєнними злочинами
Повномасштабне вторгнення стало точкою зламу для багатьох бізнесів і проєктів. Для команди Ольги це означало не закриття, а радикальну переорієнтацію. Звичні бізнес-конфлікти відійшли на другий план, натомість на перший вийшли завдання, пов’язані з обороною країни.
Міністерство оборони України нагородило компанію Олексія Купрієнка, з якою пов’язана команда Ольги, медаллю за сприяння силам оборони. Це нетипова відзнака для юридичної структури, але вона добре ілюструє, як змінилася роль таких гравців у воєнний час. Юридична та інформаційна робота стала частиною загальної оборонної екосистеми.
Одним із напрямів стала співпраця з Офісом Генерального прокурора. Після початку повномасштабного вторгнення команда Ольги допомагала з інформаційною підтримкою проєкту фіксації воєнних злочинів. Йшлося не про юридичну кваліфікацію злочинів, а про те, щоб якомога більше людей дізналися, як і куди передавати інформацію, як правильно документувати епізоди, чому важливо не мовчати.
Чим більше задокументованих епізодів — тим сильніша доказова база для майбутніх судів, як в Україні, так і на міжнародному рівні. Тут досвід кризових комунікацій і роботи з медіа виявився критичним: пояснити людям складну юридичну процедуру простою мовою, зняти страх перед зверненням до правоохоронних органів, побудувати довіру до процесу.
Ще один важливий напрям — участь у створенні та розвитку реєстру спонсорів війни НАЗК. Команда Ольги була залучена від етапу ідеї до запуску й подальшого розвитку цього інструменту. Реєстр спонсорів війни — це не просто список «поганих компаній», а механізм міжнародного тиску: на інвесторів, партнерів, регуляторів, політиків.
Юридична й комунікаційна експертиза тут критична. Потрібно не лише зібрати дані про бізнес, який продовжує працювати в Росії, а й оформити їх так, щоб вони витримували юридичну перевірку, були зрозумілими для іноземних юристів, політиків, журналістів. І водночас — щоб інформація працювала в публічному полі, формуючи репутаційні ризики для компаній, які своїми податками підтримують російський бюджет.
Усе це — продовження тієї ж логіки, з якою Underdog Lawyers працювала до війни: складні конфлікти на стику права, медіа й великих грошей. Тільки тепер ставки вимірюються не лише мільйонами доларів, а й людськими життями.
Don Fund Russian Army: юридична дипломатія проти спонсорів війни
Паралельно з роботою з державними інституціями команда Ольги створила власну спільноту — Don Fund Russian Army. Її фокус — західні компанії, які залишаються в Росії, сплачують там податки й тим самим опосередковано фінансують війну проти України.
Don Fund Russian Army працює не як емоційний «бойкот», а як структурована кампанія тиску. Перший крок — ідентифікація таргетів. У фокусі — великі платники податків у РФ, такі як Leroy Merlin, Auchan, Metro та інші, чий фінансовий внесок у російський бюджет є суттєвим.
Далі починається те, що Ольга називає «дипломатичною роботою». Команда виявляє акціонерів, топменеджмент, ключових працівників цих компаній і виходить на них із прямою комунікацією. Мета — пояснити, що присутність у Росії більше не є «нейтральним бізнес-рішенням», а має чіткі етичні й політичні наслідки, і спонукати до виходу з ринку.
Це не завжди працює одразу. Тоді в хід ідуть інші інструменти: залучення української діаспори, робота з медіа, публічні акції. Один із найяскравіших кейсів — історія з Avito, російським аналогом OLX, що належав південноафриканській компанії Naspers.
Naspers була спонсором Королівського шоу квітів у Великій Британії — престижної події, на яку приїжджає король. Команда Ольги зв’язалася з українською діаспорою в Британії, і під час заходу з’явилися українські активістки у вишиванках, у «крові», з меседжами про війну. Картинка вийшла потужною: на тлі королівського протоколу — нагадування про те, що один із спонсорів шоу заробляє на російському ринку.
Після хвилі публічного тиску Avito було продано в Росії з дуже великим дисконтом. Компанія не «зникла», але європейський власник вийшов із російського активу, зазнавши фінансових втрат. Для фронту це не миттєва перемога, але в довгостроковій перспективі такі кейси підвищують ціну присутності в РФ для міжнародного бізнесу.
Ще один показовий приклад — французька компанія Thales, виробник товарів подвійного призначення, компоненти якої виявляли на російських танках. Після публічного тиску Thales оголосила про вихід з російського ринку. Однак українські військові й надалі знаходили її продукцію на фронті. Це поставило питання: чи йдеться про старі запаси, обхід санкцій через треті країни, чи прогалини в контрактах, де не прописана заборона перепродажу.
Громадська організація Ольги звернулася до Національної асамблеї Франції з листом, у якому підняла цю проблему. Через українську діаспору питання винесли на парламентський рівень. Лист став підставою для обговорення: як саме продукція Thales продовжує опинятися на фронті, хто несе відповідальність, чи достатньо жорстко прописані санкційні обмеження.
Це приклад того, як юридична й комунікаційна робота громадської організації може впливати на порядок денний у парламенті іншої країни. Не через гучні заяви в соцмережах, а через формальні звернення, підкріплені фактами, і системну роботу з діаспорою та медіа.
Юридичні атаки за кордоном: чому російський бізнес вразливий у Нідерландах
Ще один напрям діяльності команди Ольги — юридичні атаки на російський бізнес за кордоном. Один із прикладів — робота проти «Яндекса» в Нідерландах, де компанія була зареєстрована.
Російські корпорації часто використовували європейські юрисдикції для реєстрації холдингів, залучення інвестицій і захисту активів. У мирний час це було частиною глобальної економіки. Після 24 лютого 2022 року така структура стала вразливістю: будь-який зв’язок із РФ перетворився на токсичний актив.
Адвокати з команди Ольги працювали над тим, щоб створювати для «Яндекса» юридичні проблеми в Нідерландах. Деталі цих кейсів не розкриваються, але загальний принцип зрозумілий: використання європейського права для тиску на російські компанії, які намагаються зберегти «цивілізований» статус, залишаючись при цьому частиною російської економіки.
Це ще один вимір тієї ж стратегії: зробити присутність у Росії настільки дорогою — фінансово, юридично, репутаційно, — щоб вихід із ринку ставав не питанням «доброї волі», а раціональним бізнес-рішенням.
Висновок: нова роль юристів у гібридній війні
Історія «Брами» та Underdog Lawyers показує, як у гібридній війні змінюється роль юристів, комунікаційників і кіберфахівців. Вони більше не працюють у паралельних світах. Юридичні стратегії неможливі без розуміння кіберзагроз, а інформаційні кампанії — без чіткої правової рамки.
Проєкт «Брама», що діє за підтримки кіберполіції, став прикладом того, як громадська ініціатива може інтегруватися в державну систему кіберзахисту. Underdog Lawyers — як юридична компанія може спеціалізуватися не лише на «сухих» спорах, а й на медіатаках, обшуках, кібератаках, створюючи власну освітню інфраструктуру для бізнесу й активістів.
Особистий шлях Ольги — адвоката, яка свідомо вчилася хакінгу, щоб легально захищати клієнтів, — демонструє, що в сучасній війні компетентність вимагає виходу за межі традиційних професійних рамок. Медаль Міністерства оборони, участь у проєкті фіксації воєнних злочинів, робота над реєстром спонсорів війни НАЗК, кампанії проти міжнародних корпорацій і юридичні атаки на російський бізнес у Європі — усе це елементи одного й того ж фронту.
Цей фронт не має окопів, але має своїх бійців, свої інструменти й свої перемоги. І дедалі частіше в цих перемогах ключову роль відіграють ті, хто вміє поєднувати право, технології та публічну комунікацію в єдину, продуману до деталей оборонну стратегію.