Дослідники з Каліфорнійського університету в Сан-Дієго провели перші операції на живих організмах із застосуванням людиноподібних роботів моделі Unitree G1. У межах доклінічного випробування оператори віддалено керували двома роботами для проведення ендоскопічних втручань на піддослідних свинях. В одному з експериментів робот успішно виконав видалення жовчного міхура за підтримки людини, а в іншому два роботи взаємодіяли як єдина команда для проведення маніпуляцій у черевній порожнині тварини під загальною анестезією.
Для виконання завдань пристрої висотою 1,5 метра та вагою 27 кілограмів оснастили спеціальними адаптерами для хірургічних інструментів, проте конструкція самих роботів залишилася без змін. Результати дослідження, опубліковані в науковому виданні Nature, підтверджують, що попри виникнення незначних кровотеч під час процесів, роботи змогли оперативно їх зупинити. Автори проєкту зазначають, що точність рухів маніпуляторів виявилася порівнянною зі спеціалізованими хірургічними комплексами, але при цьому витрати на обслуговування системи є значно меншими.
Традиційні роботизовані хірургічні комплекси можуть важити до 800 кілограмів та вимагають переобладнання операційних залів для встановлення великих конструкцій із чотирма маніпуляторами. Натомість мобільні гуманоїди Surgie забезпечують вищий рівень автономності при транспортуванні та розгортанні, що дозволяє розглядати їх як потенційний засіб для надання медичної допомоги у польових умовах, віддалених регіонах або навіть у космічних місіях, де обсяг вільного простору є критично обмеженим для розміщення громіздкого стандартного обладнання.
Попри технічний успіх, під час випробувань виявлено низку суттєвих обмежень, які потребують усунення перед переходом до тестування на пацієнтах. Зокрема, виникла потреба у багаторазовому калібруванні роботизованих систем безпосередньо під час втручання, що призвело до збільшення загального часу операції. Також зафіксовано затримку сигналу між діями оператора та відповідною реакцією механічних рук, що створює ризики при виконанні складних хірургічних етапів, де важлива миттєва зворотна реакція на зміни тканин організму.
Команда розробників порівнює поточний стан розробки з ранніми етапами розвитку перших медичних роботів, коли час виконання стандартних процедур скоротився з шести годин до тридцяти хвилин. На найближчу перспективу науковці розглядають інтеграцію гуманоїдів як асистентів, здатних самостійно переміщуватися операційною, передавати інструменти та виконувати допоміжні дії. Це дозволить оптимізувати склад хірургічних бригад у тих медичних закладах, де спостерігається гострий дефіцит кваліфікованого персоналу або обмежені ресурси для проведення складних операцій.
