Європейський Союз планує збільшити потужність офшорної вітрової енергетики в Північному морі до 60 гігаватів до 2030 року та до 300 гігаватів до 2050 року. Масштабне встановлення вітрових турбін призводить до суттєвих змін у локальних погодних умовах через фізичну взаємодію конструкцій з повітряними масами. Дослідники з Німеччини встановили, що процес видобутку енергії вітру спричиняє сповільнення швидкості повітряних потоків, що безпосередньо впливає на регіональний розподіл опадів у прибережних зонах європейських країн.
Згідно з результатами наукової роботи, швидкість вітру на висоті близько 10 метрів над рівнем моря може знизитися на 4-7 миль на годину через опір великої кількості турбін. Турбіни провокують вертикальне перемішування повітряних мас, через що вологе морське повітря інтенсивніше піднімається вгору, сприяючи утворенню хмар безпосередньо над зонами розташування електростанцій. У цих місцях кількість опадів може зрости на 12-18 відсотків, проте це призводить до зворотного ефекту для суходолу, що розташований за вітром відносно вітропарків.
Маси повітря, що рухаються від вітрових ферм у бік узбережжя, втрачають значну частину вологи, що за прогнозами науковців спричинить зменшення рівня опадів на 10-15 відсотків у окремих частинах Данії, Німеччини та Нідерландів. Для західних територій Великої Британії прогнозується зниження опадів на рівні до 8 відсотків. Ці зміни демонструють складність впливу масштабних інженерних об’єктів на кліматичні процеси, що потребує глибшого вивчення під час проєктування майбутніх енергетичних кластерів та вибору їхнього розташування в акваторії.
Автори дослідження зазначають, що отримані дані не мають на меті зупинити енергетичний перехід Європейського Союзу, проте вони є важливими для врахування під час розробки наступних етапів розширення інфраструктури. Оптимальною стратегією вважається пошук компромісних конфігурацій розміщення вітрових ферм, які дозволять мінімізувати небажані екологічні наслідки. Окрім впливу на опади, спостерігаються зміни в міграційних шляхах морських ссавців, зокрема морських свиней, а також підвищення ризиків для птахів, що стикаються з лопатями турбін.
Враховуючи ці дані, розвиток відновлюваної енергетики вимагає ретельного планування з урахуванням довгострокового впливу на довкілля. Необхідно співставляти ці локальні негативні наслідки з глобальними ризиками використання викопного палива, проте технічні рішення мають ставати менш деструктивними. Коригування розташування нових офшорних систем та співпраця між енергетичними компаніями та науковими інститутами дозволить знайти рівновагу між потребами енергетичного сектору та збереженням сталих природних умов у регіоні Північного моря.
