Армія США випробувала MQ-72C Lakota Connector компанії Airbus, автономний вантажний гелікоптер, здатний самостійно змінювати маршрут у разі появи нових заборонених для польотів зон. Під час випробувань оператори могли керувати повітряним судном із відстані до 113 км завдяки супутниковому зв’язку та інфраструктурі, що забезпечує управління за межами прямої видимості.
Гелікоптер виконує план польоту, заданий оператором, а бортове програмне забезпечення відповідає за навігацію та реагування на зміни умов. Airbus провела п’ять демонстраційних польотів в аеропорту Huntsville Executive Airport у штаті Алабама. Під час них перевіряли автономне зависання, виконання складних розворотів і проходження стандартних схем руху в аеропорту.
В одному з випробувань у повітряному просторі з’явилася нова зона обмеження польотів. Гелікоптер самостійно розрахував альтернативний маршрут, щоб облетіти її. За словами Джейсена Йокіма, старшого директора програми Aerial Logistics Connector в Airbus, повітряне судно мало самостійно визначити, як змінити маршрут для обходу заборонених зон.
Під час випробувань на борту залишався пілот, який мав втрутитися в разі потреби, проте, за словами представника Airbus, такого втручання не знадобилося.
Для автономної навігації MQ-72C використовує програмне забезпечення Hivemind компанії Shield AI, яке аналізує зображення, отримані від бортових датчиків. Систему доповнюють два лідарні сенсори, спрямовані вперед і назад, а також оптична камера в носовій частині гелікоптера. Ці засоби збирають інформацію про навколишнє середовище, необхідну для ухвалення навігаційних рішень.
Для передавання команд із землі використовується окремий канал зв’язку на базі супутникової мережі Starlink компанії SpaceX. Airbus уже випробувала дистанційне управління за межами прямої видимості, що дає змогу операторам керувати повітряним судном на значній відстані від нього.
«Ми вже проводили польоти, під час яких команди для автономного керування передавалися з відстані до 70 миль. Усе це відбулося протягом останнього року», зазначив Йокім. Він також повідомив, що керувати гелікоптером можна як із наземної станції управління, так і за допомогою планшета Samsung.
MQ-72C створений на базі UH-72B Lakota, який, своєю чергою, походить від Airbus H145. Для повноцінного використання гелікоптера як автономного транспортного засобу компанії ще потрібно завершити низку конструктивних змін.
Зокрема, Airbus планує встановити в передній частині фюзеляжу двостулкові двері, які відкриватимуть широкий прохід до кабіни. Це має спростити завантаження та розвантаження припасів. Компанія вже виконала початкове проєктування та попередні випробування, однак льотні випробування й перевірки в аеродинамічній трубі ще попереду. Встановлення нових дверей очікується приблизно у 2029–2030 роках.
Армія США розглядає автономну доставку вантажів як один зі способів забезпечення підрозділів після повітряних десантних операцій на значній відстані. Зокрема, у майбутньому для таких операцій планується використовувати конвертоплани MV-75A, після застосування яких виникатиме потреба доставляти важке обладнання та припаси на сотні кілометрів.
Генерал-майор Девід Гарднер, командир 101-ї повітрянодесантної дивізії США, пояснив, що перевезення важких вантажів такими повітряними суднами має певні обмеження. Частину обладнання можна розмістити всередині транспортного засобу, а частину підвісити зовні на стропах. Проте перевозити вантажі на зовнішній підвісці на швидкості близько 250 вузлів протягом 500 миль, за його словами, недоцільно; зокрема, такий спосіб не підходить для транспортування армійських позашляховиків Humvee.
Серед інших платформ, які розглядаються для автономного військового перевезення вантажів, називають AW139, Black Hawk, Robinson R66 і Bell 505.
Армія США поки не оголосила офіційних вимог до закупівлі таких систем. Випробування MQ-72C свідчать про те, що автономне транспортування вантажів розглядається як один із можливих напрямів розвитку військової логістики, однак терміни й масштаби потенційного впровадження залишаються невизначеними.
