Мобільне телебачення стало яскравим прикладом того, як користувачі можуть звести нанівець усі зусилля маркетологів і постачальників контенту. Наприклад, директор консалтингової фірми inCode Technology and Strategy Group назвав у 2006 році мобільне телебачення одним із двох проривів на ринку. Але реальність виявилася дещо іншою.
У 2005 році фахівці Philips передбачали, що близько 50% мобільних апаратів матимуть до 2013 року функції телевізора. А найбільший виробник мобільних процесорів Qualcomm презентував свою платформу FLO для телетрансляцій. Але реальність виявилася не такою райдужною, адже вже у 2008 році більше 90% користувачів не дивилися телевізор на своїх смартфонах:
Що таке мобільне телебачення
Сьогодні існує три варіанти прийому телевізійних каналів на телефон: аналоговий приймач, DVB-H і Streaming ТV. Останні два стандарти – цифрові, але працюють за різними принципами.
Аналогове мобільне ТБ – це найстаріша технологія, яка не вимагає потужних процесорів, широких інтернет-каналів і має велику дальність мовлення. Це фактично звичайний телевізор у кишеньковому форматі, але для мобільної техніки така технологія не дуже підходить через велике енергоспоживання (акумулятор забезпечує не більше півтори години перегляду), а також сильних перешкод, які виникають, якщо дивитися ТБ у русі. Сьогодні купити телефон із підтримкою аналогового ТБ дуже складно.
DVB-H – найбільш заощадлива з усіх технологій мобільного ТБ. Усе завдяки тому, що дані передаються пакетами, і приймальний пристрій вмикається тільки тоді, коли відбувається пересилання наборів даних. У підсумку при трансляції десяти і більше сервісів ступінь економії акумулятора може досягати 90%. Але у DVB-H є один великий недолік, який перекреслює всі його переваги: він вимагає побудови окремої мовної мережі. Тому ні виробники телефонів, ні телевізійники не поспішають його розвивати.
Streaming TV – стримінгове або потокове телебачення, знайоме кожному, хто дивився трансляції на своєму комп’ютері. Для пересилання даних використовується стандартна мережа мобільного оператора. Із плюсів стримінгового телебачення можна виділити легкість використання – досить зайти на сайт із каналами або поставити собі окрему утиліту. Мінуси – велика витрата батареї, а також досить висока вартість сервісу, адже пересилання здійснюється за допомогою 3G/GPRS/EDGE.
Початок мобільного телебачення
Першою країною у світі, де запустили мобільне телебачення, стала Південна Корея. У 2002 році глядачі могли дивитися передачі через 3G на базі мережі CDMA2000 1X EVDO (це стандарт, який конкурує із запущеним найбільшими операторами UMTS). У 2006 році потокове мовлення стало можливо дивитися через 3G у Гонконзі та деяких інших країнах:
У Європі лідером мобільного телебачення була Італія – у 2006 році майже 800 тисяч користувачів (10% загальної кількості мобільних абонентів) дивилися дюжину телеканалів через DVB-H. Користування цим сервісом обходилося їм у $29 щомісяця. У Швейцарії на своїх мобільниках дивилися новини у 2006 році щодня майже 40 тисяч осіб. За пакет із 20 каналів вони віддавали по $12,5 на місяць.
Німеччина запустила свою мережу мобільного телебачення точно перед початком кубку FIFA Worldcup 2006. Для цього місцевим телекомунікаційникам довелося використати формат T-DMB, оскільки DVB-H ще був недоступний. Сервіс під назвою Watcha пропонував 4 телеканали, один із яких був безплатним, та одну радіостанцію. За повний доступ довелося платити ?10 щомісяця. Трансляція через DVB-H, ліцензією на яку володіла компанія Mobile 3.0, зупинилася швидко після запуску. Експерти пояснюють це тим, що оператори наводнили ринок мобільниками з підтримкою безплатних каналів через DVB-T (у ньому приймають канали ваші цифрові телевізори вдома).
Повільний зліт стримінгового ТБ
Мобільне потокове телебачення повинно було стати однією з головних рушійних сил популяризації нового в середині 2000-х років стандарту 3G UMTS. Найбільші європейські оператори – O2, Orange, Vodafone – навіть об’єдналися для розробки технології трансляції телеканалів через 3G на своїх мобільних мережах.
Фактично кожен, хто мав телефон із підтримкою UMTS, міг дивитися телевізор на своєму телефоні. Але це не сприяло популярності стримінгового сервісу – у 2009 році прибуток пересилання даних телебачення склав 1,2% від загального прибутку з мобільного трафіку. Мобільне ТБ у Німеччині, Іспанії та Великобританії дивилися не більше 3% користувачів.
П’ятірка лідерів (Франція, Німеччина, Італія, Іспанія та Великобританія) до 2012 року нараховувала всього 46,9 млн користувачів. Щороку ця кількість зростає приблизно на 2,3%. Італія знову стала європейським феноменом: кількість користувачів мобільного стримінгового ТБ тут зростала останніми роками зі швидкістю 27% щороку.
У цілому телебачення через мобільний інтернет хоча і зростає, але дуже повільно, і не виправдало очікування мобільних операторів. Минулого року його частка склала у світовому масштабі лише 16% від загального обсягу відеотрафіку. До 2019 року ця цифра складе 17%.
Знову «граблі»
Однією з причин дуже низької популярності стримінгового телебачення на мобільниках експерти вбачають низьку ємність стільникових мереж. За розрахунками Ericsson, базова станція UMTS може надати до 12 ерлангів зі швидкістю до 128 кбіт/с, що досить мало. Якщо користувачі дивитимуться по 4 таких відео тривалістю 20 хвилин на день, тоді скористатися сервісом зможе не більше 18% абонентів. Але бітрейт у 128 кбіт/с сьогодні застарів – мінімальний відеопотік YouTube для відео розміром 426х240 точок становить 300 кбіт/с.
Оператори не втрачають надії на додатковий прибуток із мобільного телебачення з приходом LTE, який надає у 3-5 разів більшу швидкість, ніж 3G. Однак експерти передбачають, що і після цього мобільне телебачення не стане дуже популярною послугою.
Перепоною стануть самі мобільники, які мають невеликі розміри дисплея. Мобільне телебачення було б зручніше дивитися на більших планшетах, але переважна більшість з них не підтримує стільникові мережі. Сьогодні користувачі дивляться відео на великих екранах комп’ютерів і планшетів (40% та 50% загального часу використання відповідно):
Деякі аналітики кажуть, що поняття мобільного телебачення в операторів та користувачів різне. Перші хочуть бачити щось наближене до звичайного телевізора, тоді як другі очікують щось на кшталт YouTube, де можна дивитися телепрограми за власним вибором, витрачаючи на це не більше 10 хвилин:
А все, що довше – повнометражні фільми та телешоу, – користувачі прагнуть дивитися на великих екранах.
“Усе, що довше – повнометражні фільми та телешоу, – користувачі прагнуть дивитися на великих екранах.” – саме пакетне обмеження операторів стимулює обмежуватися короткими відео-онлайн на смартфонах. Користувачі вміють рахувати свої гроші. Повнометражні фільми і телешоу велика кількість дивиться на смартфонах у запису, попередньо скачавши з мережі через більш дешевий доступ.
Жідібність операторів – основна причина обмеженного попиту на онлайн-ТБ.
у чому виражається жадібність операторів?
Пакетне обмеження об’єму даних.. Скільки повнометражних фільмів можна подивитися в межах місячного обсягу?
7Гб мало? http://today.mts.com.ua/posts/tarifi-vodafone
Тут мова про ТБ на мобільному – Вам цього об’єму вистачить на тиждень новин і пару фільмів. Я в іншого оператора маю 1Гб в день за менші гроші. Але і цього не достатньо для повнометражного фільму, про який бідкається оператор в статті.
Ніяк не повірю, що оператор обмежує кількість спожитого онлайн-трафіку. Він же на цьому заробляє )
і який оператор в якій статті бідкається?
Стаття вгорі про що? Хочеш, щоб користувалися – роби відповідні умови. З такими об’ємами та цінами, і покриттям 3g, розмова про онлайн відео марна.
стаття вгорі про те, як мобільне телебачення розвинулося не так, як гадалося )
об”єми мобільного веб-трафіку в Україні ніхто не обмежує. а ціни на нього одні з найнижчих у світі. 3G тільки починає покривати країну. і там, де покрив, значно зростає частка онлайн-відео: http://today.mts.com.ua/posts/vnochi-kiyiv-perejde-u-3g
тому вашої аргументації не розумію )
Для розвитку потрібні умови, які оператори не впроваджують. Частка онлайн-відео збільшилася за рахунок, як наведено в статті, коротких роликів з ютубу, бо щось повнометражне дивитися онлайн не реально. Недолуго порівнювати ціни, коли заробіток різниться в порядки разів.
умови – це безкоштовний інтернет?
Адекватна ціна безліміт або адекватні об’єми в пакетах. Адекватність досліджуйте.