Віртуальна реальність пропонує суттєво нові враження та можливості роботи з комп’ютерами. Експерти очікують, що вона радикально змінить частину звичних професій та індустрій. Але для справжнього занурення у віртуальний світ не вистачає сьогодні одного – повної свободи. Адже гарнітури віртуальної реальності прив’язані дротами до робочого місця. Утім, це може змінитися.
Сучасні топові гарнітури віртуальної реальності, такі як Oculus Rift та HTC Vive, занурюють користувачів у цифровий світ високої роздільної здатності. Але вони є лише дисплеями з набором датчиків – зображення для них готує комп’ютер чи ігрова приставка. З’єднання між цими гаджетами виконується за допомогою дротів, що обмежує можливі застосування. Дроти також можуть просто плутатися під ногами та заважати. «Це дуже дратує, коли ти граєш у гру», – говорить дослідник з Массачусетського технологічного інституту (MIT) Омід Абарі.
Щоб усунути наявну проблему, Абарі з колегами створили систему під назвою MoVR. Її призначення – передавати бездротовим способом величезні обсяги даних від комп’ютера до гарнітури віртуальної реальності.
До сьогодні подібне завдання позбавлення від дротів вважалося майже недосяжним. Адже потік нестиснених відеоданих потребує канал, що здатний пропускати десятки гігабіт даних на секунду. Наявні бездротові системи, наприклад, такі як Wi-Fi, не можуть витримати таке навантаження. Для них дані доводиться стискати, але навіть для потужних сучасних процесорів це потребує кілька мілісекунд. Це руйнує інтерактивність, оскільки зображення починає рухатися із затримкою відносно дій користувача. Такий ефект у віртуальній реальності викликає нудоту.
На шляху до швидкості
Замість удосконалення наявних бездротових технологій дослідники MIT вирішили звернутися до міліметрового радіодіапазону. Такі хвилі мають більшу частоту, ніж ті, що використовує Wi-Fi. «Коли ви використовуєте таку високу частоту, стає доступна величезна пропускна здатність, – говорить Абарі. – Завдяки цій пропускній здатності технологія здатна передавати великі обсяги даних».
Але в міліметровому діапазоні є досить суттєве обмеження: сигнал необхідно фокусувати у маленький промінь. А його буде легко заблокувати, наприклад, змахнувши рукою або ставши між роутером та гарнітурою віртуальної реальності.
Щоб подолати це обмеження, дослідники використали в технології MoVR принцип дзеркала. Коли сигнал від комп’ютера не може пройти до гарнітури віртуальної реальності, джерело направляє радіопромінь так, щоб той відбився і все одно потрапив до приймача. За словами розробників, технологія MoVR здатна ефективно перенаправляти сигнал в обхід будь-яких перешкод.
Зробити дроти дуже короткими
Інші дослідники спробували вирішити дротову проблему віртуальної реальності вкороченням цих дротів. Для цього вони розмістили комп’ютер, що генерує відеопотік, у самій гарнітурі віртуальної реальності. А такий гаджет, як Samsung Gear, взагалі використовує для обробки мобільний телефон.
У такого підходу є інший недолік – гірше зображення через обмежену обчислювальну потужність. Прототип окулярів віртуальної реальності Oculus Santa Cruz, який містить у собі комп’ютер, надає мобільність за рахунок якості картинки. «Просто неможливо вмістити потрібну обчислювальну потужність у невеликий простір», – говорить експерт з технологій при віденському Університеті технологій Ханс Кауфман.
За матеріалами: New Scientist