Тривимірний друк, або, як його ще називають, адитивне виробництво – перспективна індустрія, яка вже зараз оцінюється в $4 млрд, і до 2020 року, згідно з прогнозами, цей показник збільшиться в чотири рази.

Адитивне виробництво вже зараз знаходить усе більше розповсюдження в медицині, машинобудуванні та інших галузях. За допомогою 3D-друку компанія Ford створює зразки та прототипи продуктів, а корпорація General Electric у такий спосіб виготовлятиме елементи авіадвигунів. Невеликі компанії і домашні користувачі можуть самостійно виготовляти різні дрібниці, починаючи від окулярів і захисних  чохлів для телефонів та закінчуючи запасними частинами для іграшок чи господарських дрібниць.

3D_printer_02
Тож така перспективна галузь, котра швидко розвивається, рано чи пізно приверне увагу кіберзлочинців. Група фахівців з кібербезпеки Тандонської школи інжинірингу, що відноситься до університету Нью-Йорка, опублікувала звіт, у якому зазначено потенційні вразливі до атак ланки під час процесу тривимірного друку.

«Існує дві можливих зони, вразливих до атак, що можуть завдати шкоди користувачеві виробу, а також завдати компаніям значних економічних збитків та стати причиною судових позовів та відкликання товару», – підкреслюється у звіті.

Процес формування виробу під час адитивного виробництва виглядає так. Для створення кінцевого продукту використовується файл CAD з проектом виробу, програмне забезпечення принтера проводить деконструкцію моделі на частини і виконує позиціонування головки принтера. Після цього принтер починає наносити матеріал надтонкими шарами.

3D_printer_01
Проте файл CAD не містить інформації про оптимальне положення самого виробу під час процесу друку. Залежно від вибору положення, згідно з інформацією дослідників, міцність  готових виробів може відрізнятися на 25%. До того ж при неправильно вибраному положенні принтер може використовувати більше витратних матеріалів, що за умов серійного виробництва матиме негативний економічний вплив.

Фахівці назвали також і другий сценарій атак. Зловмисник підключається до принтера через інтернет і втручається безпосередньо в процес друку. У процесі роботи принтер створює мікроскопічні дефекти між надрукованими шарами витратного матеріалу, і такі вади неможливо відстежити за допомогою розповсюджених методів виробничого контролю. До таких методів, наприклад, відноситься ультразвукове дослідження, що не потребує руйнування зразка. Із часом такі дефектні вироби стають більш вразливими до дії високих температур, вологості, світла, зношуються набагато швидше.

Необхідні нові методи та інструменти з кібербезпеки для захисту критично важливих елементів, що можуть бути скомпрометовані у такий спосіб, говориться в підсумках дослідження.

Джерело: sciencedaily.com

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Будь ласка введіть ваше ім'я