Ефект моторошної долини: чи потрібно робити роботів схожими на людей

Найбільш людиноподібні роботи несподівано виявилися неприємні людям

Гуманоїдні роботи в літературі, фільмах та інших творах є звичною річчю. Але коли такі схожі на людей механізми почали з’являтися в реальності, стало моторошно. Це ефект моторошної долини, і все більше експертів задаються питанням, чи дійсно потрібно, щоб роботи були схожими на людей.

Ефект «моторошної долини» (uncanny valley) – це гіпотеза, за якою об’єкт, що виглядає чи діє дуже схоже на людину, викликає неприязнь і огиду в людей-спостерігачів. Уперше таку реакцію помітив у 1978 році японський вчений Масахіро Морі. Він провів опитування, досліджуючи емоційну реакцію людей на зовнішній вигляд роботів. Спочатку результати були передбачуваними: чим більше робот схожий на людину, тим симпатичнішим він здається. Але виявилося, що симпатія зростала лише до певної межі. Найбільш людиноподібні роботи несподівано виявилися неприємні людям. Це пояснюється відсутністю дрібних та малопомітних рис у такого людиноподібного робота, брак яких викликає почуття дискомфорту і страху у людей. Цей спад симпатії назвали «моторошною долиною».

Співавтор відомого людиноподібного робота Софії Бен Герцель вважає, що роботи повинні бути схожим на людей, щоб ламати стереотипи і сумніви, які можуть виникнути у людини про спілкування з роботами. «Людиноподібні роботи будуть з’являтися, тому що людям вони подобаються, – розповідає він. – Вони з набагато більшою охотою будуть віддавати накази або скаржитися на подругу людиноподібному роботу, а не роботу-пилососу».

Зараз існує 20 роботів Софій – шість із них регулярно з’являються на конференціях у всьому світі. Вони виступають з доповідями і є наочною демонстрацією досягнень у цій галузі.

Багато компаній хотіли б отримати Софію, щоб вона вітала їхніх клієнтів. Але виробляти людиноподібних роботів на зразок Софії дуже дорого, сказав Герцель.

Співзасновник і глава Intuition Robotics Дор Скулер виступає категорично проти того, щоб роботи походили на людей. Його компанія виробляє домашніх роботів ElliQ для людей похилого віку, щоб допомагати їм впоратися з самотністю. Робот уміє говорити і відповідати на питання, але він незмінно нагадує користувачеві, що він всього лише машина, а не людина.

Зрештою люди зрозуміють, що робот не живий, говорить він, і вважатимуть, що їх зрадили. «Я не бачу зв’язку між тим, щоб намагатися обдурити вас, і тим, щоб дати те, що вам потрібно, – говорить менеджер. – ElliQ – милий робот, і він друг. Ми з’ясували, що між роботом і людиною може виникати позитивний зв’язок, який може скрасити самотність, і машині не потрібно прикидатися людиною».

Дослідник з університету Карнегі-Меллона Рейд Сіммонс підтримує цю думку: «Багато хто з нас вважає, що роботу достатньо володіти первинними характеристиками на зразок людського погляду і жестикуляції, але наділяти його дуже реалістичними людськими рисами недоцільно. Я впевнений, що нам потрібно триматися подалі від «моторошної долини», тому що від неї з’являються завищені очікування, які сучасні технології виправдати не здатні».

Однак, на думку Герцеля, такі роботи, як Софія, з часом стануть такими ж розумними, як люди, а можливо, і розумнішими. Дослідник заснував компанію SingularityNet, завдяки якій програмісти можуть розробляти і продавати системи штучного інтелекту.

Чим більше нам буде на очі потраплятиме людиноподібних роботів, тим швидше ми до них звикнемо. За його словами, іноді людині буває простіше довіритися машині.

За матеріалами: BBC

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Коментуйте, будь-ласка!
Будь ласка введіть ваше ім'я