Засновник Box Аарон Леві цього тижня запустив нову хвилю обговорень своїм постом у соцмережах, де припустив, що технічні CEO «особливо схильні до психозу навколо ШІ».
У свіжому епізоді подкасту Equity від TechCrunch Кірстен Коросек, Шон О’Кейн і я спробували розібрати коментар Леві. Зокрема, він зовсім не відкидає інструменти ШІ, а наполягає, що CEO мають реально користуватися цими інструментами, щоб розуміти їх.
Це доволі м’який скепсис у порівнянні з іншими проявами ширшого «відкату» від ШІ — від випускників університетів, які освистують будь-яку згадку про ШІ, до загального негативу навколо скорочень у техіндустрії чи стрибка встановлень пошуковика DuckDuckGo після оголошення Google про ще більшу інтеграцію ШІ в пошук.
Кірстен зауважила, що Google опинилася в дилемі: компанія «ганяється за тим, що, як їй здається, вона мусить робити, щоб не відстати, але при цьому ламає те, за що люди найбільше люблять бренд, і не покращує це». У ширшому сенсі вона задумалась, «чи не є нинішній анти-ШІ момент можливістю для стартапів або інших сегментів бізнесу».
Нижче — уривки нашої розмови, відредаговані для стислості й ясності.
Anthony Ha: ШІ неймовірно поляризує. І це ускладнює розмову про нього: ти почуваєшся трохи божевільним, бо [одночасно] здається, що всі ним користуються і всі його люблять, але також ніхто ним не користується і всі його ненавидять. Є великі групи, для яких правдиві обидві ці речі.
Якщо подивитися з боку користувачів, дуже показово те, про що ми вже говорили: анонси Google щодо пошуку і того, як ШІ стає його більшою частиною. Хоча цікаво спостерігати, як Google намагається трохи «відмотати» це назад або принаймні уточнює, що якщо ви хочете той класичний досвід «10 синіх посилань», ще є способи залишитися з ним. Він повністю не зникне.
Але, як на мене, багато людей не в захваті від курсу, яким рухається Google. І ми бачимо, наприклад, що DuckDuckGo заявляє про зростання встановлень на 30% — це величезний стрибок. Звісно, DuckDuckGo набагато, набагато менший продукт, ніж Google. Думаю, Google нічого не загрожує прямо зараз, але це сигнал, що існує досить велика аудиторія, якій дуже не подобається нинішній «ШІ-курс».
Sean O’Kane: Я постійно шукаю одну річ, коли дивлюся на всі ці провідні лабораторії ШІ або техкомпанії, які активно проштовхують продукти й фічі на базі ШІ. Мені здається, що всі поступово з’їжджаються до підходу Anthropic — ідеї, що ти дуже чітко розумієш, що хочеш запропонувати людям, і тримаєшся цього.
Google — одна з небагатьох, хто все ще рухається у протилежний бік. Вони намагаються робити багато різних речей, але собі ж шкодять, коли говорять про це настільки розпливчасто.
Що я маю на увазі: коли Google виходить на сцену на I/O і розповідає, як, на її думку, зміниться пошук, більша частина презентації — це шопінг чи інші сценарії, які закінчуються комерційною транзакцією. Але те, як ми колективно сприймаємо Google, особливо ті, хто користується нею два-три десятиліття, — це передусім система пошуку інформації.
Google часто стикається з тим, що в компанії виникає реактивний страх: а раптом ми зашкодимо саме цій функції пошуку інформації? І їхня відповідь: «Так, але вона все одно лишиться. Давайте зосередимося на тому, як це допоможе вам, скажімо, забронювати авіаквиток».
А потім вони самі ж собі стріляють у ногу, випускаючи продукти — очевидно, дуже складно повністю стрес-тестувати ці системи, — але вони все одно публікують їх і натикаються на ті самі проблеми, що й роками до цього.
Kirsten Korosec: У нас нещодавно вийшов чудовий матеріал про те, як Google не може правильно написати власне ім’я. Якщо запитати: «Скільки літер P у слові Google?», вона відповідає: дві.
Це якраз про напруження між двома речами: Google женеться за тим, що, як їй здається, вона має робити, щоб утриматися в гонці, але при цьому псує те, з чим люди найбільше асоціюють бренд, і не робить це кращим.
Мені цікаво, ми вже бачимо перші свідчення того, що користувачі «голосують пальцями» — буквально йдуть до інших сервісів. Але я думаю, чи не з’являються сьогодні можливості для інших стартапів або, ширше, для інших сфер бізнесу, які ми ще не до кінця усвідомили, — саме завдяки цьому анти-ШІ настрою.
Anthony: Безумовно. Хоча це, мабуть, непросто, бо думки настільки різні. Якщо ви будуєте щось для аудиторії, яка скептично ставиться до ШІ, ви майже напевно відштовхнете тих користувачів, які, навпаки, максимально захоплені ним і вірять у нього. Але це просто реальність моменту, в якому ми живемо.
І це видно в тому, як себе позиціонує DuckDuckGo: вони дуже активно наголошують на своїй «анти-ШІ» позиції. Для мене це показово, бо я вже згадував, що сам відходжу від Google, тестую інші пошуковики. І можу сказати, що рік тому, коли я почав цей експеримент, навіть альтернативні пошукові системи все ще гралися з ШІ-функціями, десь підкреслювали їх, бо їм теж здавалося, що так «треба».
А зараз вони, схоже, побачили інший шлях: «Ні, ми просто не зацікавлені в усьому цьому. А якщо й використовуємо це десь, то суворо в окремій «пісочниці», яка жодним чином не впливатиме на ваш базовий досвід пошуку».
Kirsten: Мені здається, ми інколи несправедливо зводимо всіх технічних CEO до образу людей, які силоміць «годують» користувачів ШІ. Але є принаймні один CEO, який заявив: «Мені здається, серед інших технічних CEO є певний психоз навколо ШІ».
Я говорю про засновника Box Аарона Леві, який багато разів був на Disrupt і, безумовно, наш друг у TechCrunch. Він сказав, що CEO «особливо схильні до психозу навколо ШІ», бо вони, цитую, «достатньо далекі від останньої милі роботи, яку все ще треба виконати, щоб створити реальну цінність за допомогою ШІ».
Мені це здалося дуже цікавим. І я думаю, чи є інші CEO, які з ним погоджуються. Також цікаво, чи в межах цього переосмислення того, що саме має статися, аби створювати найбільшу цінність, вони думають і про те, як змінюється їхня робоча сила. Це й наша інша тема сьогодні — не лише поділ суспільства щодо ШІ, а й те, як ШІ змінює роботу. Ми вже бачили темний бік цього — велику кількість звільнень.
Але, гадаю, ми також бачимо серйозні зміни в тому, як люди працюють. Цікаво, чи ви у сферах, за якими стежите, спостерігаєте докази цього, бо мені здається, це не лише про «стартапи ШІ» чи великих гравців техрину.
Sean: Якщо говорити про компанії, за якими я стежу, більшість із них працюють або над фізичним транспортом, або в суміжних сферах. Там усе відбувається значно повільніше, ніж, що логічно, у «чистому» софті.
Починаємо бачити певні зміни. Ми вже говорили в подкасті про Mind Robotics — спін-аут компанії від CEO Rivian RJ Скейрінджа. І, звісно, дедалі більше ШІ застосовується до фізичної інфраструктури, виробництва, робототехніки, автономного водіння.
Але найбільші зміни все ж у софті, де робота людей безпосередньо пов’язана з написанням коду.
Anthony: Частина питання — і про впровадження ШІ в компаніях, і про скорочення, пов’язані з ШІ, — це те, наскільки ці процеси йдуть зверху вниз, а наскільки — знизу вгору.
Бо чимало інших трансформацій на ринку праці за останні десятиліття хоча б частково відбувались «знизу»: з’являлися інструменти, якими людям реально хотілося користуватися, вони приносили їх у компанію, а з часом керівники й IT-відділи були змушені це прийняти.
Зараз же складається враження, що віра в величезні «продуктивні виграші» від ШІ найбільше приваблює саме керівників — або, якщо ви в стартапі, то, ймовірно, венчурних інвесторів, які вас фінансують. Вони люблять мрію про те, що можна мати крихітну команду і бути настільки ж ефективними, як компанія з набагато більшим штатом.
І я не думаю, що це неможливо, але, здається, суть думки Аарона в тому, що якщо ти сам не торкаєшся жодної «кінцевої» роботи, як ти взагалі можеш це знати? Він при цьому не закликає викинути всі інструменти ШІ, а говорить, що їх потрібно реально використовувати й розуміти, що вони роблять. Не можна просто подивитися на слайд у презентації й сказати: «Так, неймовірна ефективність, вперед».