Майбутні покоління солдатів будуть відправлятися у бій, знаючи, що на них чекає за пагорбом або за будинком. Адже вони будуть мати у своєму розпорядженні новий інструмент війни: кишенькових дронів. Останні стануть персональним розвідником для окремого солдата, який запускатиме їх зі своєї долоні у складних обставинах.
Крихітка-шпигун
Розробкою таких мініатюрних роботів займається науковий центр американської армії U.S. Army Natick Soldier Research, Development and Engineering Center (NSRDEC) у Массачусетсі. Офіційно подібний дрон називається «повітряний пристрій спостереження кишенькового розміру» та призначений для бійців малих підрозділів, які діють у небезпечних зонах.
Перша версія такого міні-гелікоптера називається PD-100 Black Hornet та важить усього 16 грамів. У таку вагу, окрім моторів та системи управління, інженери змогли також розмістити три мініатюрні камери для відеозйомки. При цьому завдяки малим габаритам безпілотник літає майже безшумно, що важливо для військових. Вбудованого у PD-100 Black Hornet акумулятора вистачає на 20 хвилин польоту, а керувати ним можна віддалено по радіозв’язку за допомогою координат системи GPS.
Сам дрон є лише частиною портативного комплексу PD-100, який поставляється з двома пристроями Black Hornet, док-станцією для зарядки акумулятора, пультом дистанційного керування та мобільним комп’ютером з 7-ми дюймовим широкоформатним екраном для перегляду відзнятої камерою інформації. Все це упаковано в жорсткий, водонепроникний корпус загальною вагою майже 1,3 кг.
«Система повинна підвищити інформованість солдат щодо поточної ситуації за допомогою відео в реальному часі, – кажуть розробники. – Так вони зможуть бачити безпосередні загрози поряд із собою».
Великі розвідувальні безпілотні системи використовуються вже майже десятиліття, проте вони погано підходять для індивідуального використання. Вони також погано придатні до постачання інформації про ситуацію за декілька десятків метрів від самого солдата або про те, що відбувається в сусідній будівлі.
«Нова система показує, як можна використовувати сучасні технології для забезпечення солдат новими можливостями, – говорить технічний директор центру NSRDEC, доктор Лорел Аллендер. – Вона зменшує навантаження на солдат та підвищує їхню гнучкість».
Хоча концепція індивідуального робота-розвідника виглядає перспективно, такі машини повинні спочатку пройти сертифікацію на відповідність армійським стандартам. У нинішньому форматі подібний дрон на полі бою буде лише заважати, зазначають військові.
По-перше, необхідно адаптувати поточний канал обміну інформацією з прийнятими в армії стандартами. По-друге, дрон погано придатний до роботи в умовах слабкого освітлення, для чого його необхідно оснастити спеціальними камерами нічного бачення. Це дасть можливість вертольоту показувати якісну картинку в приміщеннях та у вечірні години.
Не менш важливим також є інтерфейс управління, який необхідно спростити. Вертоліт повинен бути більш самостійним, особливо при польотах у закритих приміщеннях. Сьогодні автопілот такого дрона працює у двох режимах: ручного пілотування та автопілота. В останньому випадку він може рухатись по заданих точках GPS на відстань до 1000 метрів – саме такою є максимальна дальність пересилання даних цього вертольота.
За матеріалами: Army-Technology, DefenceTech
Фото: Rupert Frere RLC, Crown Copyright/MOD 2013.