Власники комп’ютерів з процесорами Intel 12, 13 та 14-го поколінь тепер можуть налаштувати правильну роботу їхніх ядер. Очікувалося, що це відбуватиметься автоматично, але часто Windows неправильно назначає задачі на ядра, що призводить до надмірного енергоспоживання чи зменшеної продуктивності. Але з додатком Bitsum CoreDirector користувачі можуть вручну визначати на яких ядрах процесора запускати ту чи іншу програму.
Процесори Intel, починаючи з 12 покоління, перейшли на добре знайому в світі смартфонів архітектуру BigLittle. Вона передбачає наявність в процесорі різних за своєю продуктивністю та енергоспоживанням ядер. Продуктивні та «прожерливі» ядра називаються Big, а у Intel – P-ядра, енергоефективні та повільніші ядра називаються Little (у Intel – E-ядра).
Використання різних за потужністю ядер дозволяє оптимізувати роботу комп’ютера чи ноутбука. Наприклад, для невибагливих задач можна використовувати лише E-ядра, заощаджуючи енергію чи заряд батареї ноутбука. Вимогливі задачі запускаються на P-ядрах, що дозволяє їм виконуватися швидше.
Windows автоматично розподіляє задачі по P та E-ядрам, але вона робить це не завжди правильно. Часто задачі, які потребують продуктивного P-ядра, виконуються на повільніших E-ядрах. І навпаки, задачі, яким би вистачило E-ядер, запускаються на P-ядрах.
Рішенням проблеми могло б стати ручне призначення додатків на відповідні ядра. Саме це забезпечує безкоштовна утиліта Bitsum CoreDirector (https://bitsum.com/apps/coredirector/).
Інструмент може працювати в трьох різних режимах. Він може примусово вимкнути режим ефективності, що означає, що він запобігатиме плануванню потоків за допомогою E-core. Отже, замість того, щоб відключати ці ядра в BIOS, користувач може зробити це в самій Windows. CPU Affinity може допомогти обмежити роботу всіх потоків на P-Cores, якщо процес заплановано для використання більш ефективних ядер. Третій режим перекладе більше рішень на плечі операційної системи, тому це щось середнє між двома режимами.
