Археологи десятки років покладалися на класичні інструменти роботи: мандрівка до потрібного місця та його розкопка. Проте завдяки технологіям вони змогли значно спростити своє заняття. У цьому їм допомогли літаючі дрони, які захищають та вивчають археологічні майданчики.
Одним з місць, де археологія з повітря швидко розвивається, є Перу. У цій країні сьогодні земля активно забудовується і обноситься парканами, що знищує пам’ятки історії або робить їх недоступними науковцям. За допомогою дронів віце-президент Перу з культурної спадщини та доктор археології Луїс Кастілло намагається сканувати, рахувати та вберегти древні скарби.
Експерт вважає, що літаючі роботи розділили археологію на дві ери. З ним згодні його колеги з інших регіонів, наприклад, у Нью-Мексико дрони з тепловими камерами допомагають скласти карту 1000-літнього поселення біля каньйону Чако, яке сьогодні сховане під шаром бруду. А на Ближньому Сході науковці використовують літаючі роботи для захисту археологічних розкопок від незаконних копателів.
«Повітряна розвідка на археологічних розкопках дозволяє визначити наявність ям, які риють незаконні копателі, – каже археолог Університету де Пол Мораг Керсель. Він працює на розкопках в Ізраїлі. – Так ми можемо визначити, чи є поряд незаконні мисливці за скарбами древності».
Небесне око археолога
Дрони допомагають науковцям тим, що можуть швидко та дешево зробити панораму місцевості з древніми руїнами. Її потім можна перетворити на тривимірне зображення та високодетальні мапи. Останні допомагають довести в суді та інших установах, що регіон має історичну цінність, і його не можна забудовувати.
«Сьогодні дрони використовуються переважно для індивідуальних розслідувань. Жодна країна не використовує їх систематично для захисту історичних регіонів», – говорить голова неприбуткової організації Sustainable Preservation Initiative Лоуренс Кобен. Ця установа надає жителям бідних регіонів з історичною цінністю економічні можливості та захищає історичні пам’ятки.
Це важливо, оскільки жителі продають землю фірмам, наприклад, так робітники знищили піраміду в Лімі віком 4000 років для майбутньої забудови. «Ліма розвинулася до такої точки, коли вільною залишилася лише археологічна земля», – каже Кастілло.
Експерт почав експериментувати з дронами для захисту історичних пам’яток приблизно два роки тому. Тоді він купив такого за $100 від компанії Sharper Image. Сьогодні в нього флотилія з восьми машин, які коштують від $1 500 до $20 000. А незабаром він планує додати до них ще 20 дронів.
«Дрони допомагають вирішити перше питання археології. Ви можете летіти куди хочеться, під будь-яким кутом та отримувати гарне зображення», – пояснює експерт захоплення літаючими гаджетами. Обробка отриманих від цих пристроїв знімків дозволяє отримати чіткі моделі стародавніх храмів, фортифікацій та захоронень.
Ера дронів
Ще одним місцем, яке за допомогою літаючих машин вивчав Кастілло, є пізнє поселення цивілізації Моше Церро Чепен, яке знаходиться на північному узбережжі Перу. Експерт каже, що до нього тут працювала пошукова команда, яка використовувала традиційні методи. Їм знадобилося близько двох місяців та тисячі доларів, тоді як дрони опрацьовують таку ж площу менше ніж за 10 хвилин. «Чим швидше ми зможемо отримувати мапи, тим більше історичних місць ми врятуємо», – каже археолог.
Однак літаючі роботи далеко не ідеальні. Першим недоліком є акумулятори, яких вистачає лише на шість хвилин польоту. Потім роботі заважає пил, який псує чутливе обладнання. При дослідженні Церро Чепен, наприклад, в однієї великої машини відмовила система повороту камери. Проте роботу вдалося зробити з меншим дроном.
Отримані від роботів знімки надходять в міністерство культури Перу, де над ними працюють вісім людей. Вони обробляють фотографії, створюють з них тривимірні мапи та додають різноманітну інформацію, наприклад, про власників земельних ділянок або археологічні розкопки.
Загалом перед Кастілло з колегами стоїть амбіційне завдання: у Перу є близько 100 тис. цінних для археології місць. Проте експерти підозрюють, що ця цифра значно занижена. У будь-якому випадку, з них дослідили лише 2500, і тільки 200 встигли занести до державних реєстрів археологічних пам’яток.
«У нас гігантський обсяг роботи і малий бюджет, – зазначає Ноемі Ортіз. Він відповідає за реєстрацію археологічних пам’яток у відповідних базах даних. – Проте потрібно з чогось починати».
За матеріалами NY Times.
Фото: NY Times
