Живий організм – це надскладний механізм, який невпинно працює від зачаття до смерті. Однак деякі живі істоти демонстрували дивовижну здатність ставити свої життєві функції на паузу. Це так звана гібернація, і вона стала реальною для людей.
Розроблена медиками Університету Меріленду техніка офіційно називається «екстрене збереження та реанімація». Вона дозволяє буквально заморозити пацієнта в критичному стані, наприклад, вогнестрільному чи ножовому пораненні. Зазвичай такі постраждалі вмирають – рівень виживання не перевищує 5%. Усе тому, що в них відбувається велика втрата крові через масивне пошкодження судин та органів.
З технологією гібернації пацієнтів надзвичайно швидко заморожують. Для цього їхню кров замінюють на льодяний фізрозчин (солона вода по суті). При цьому серце зупиняється повністю, а мозкова активність – майже повністю.
При крижаній температурі хімічні реакції значно сповільнюються, і тому клітини організму починають споживати значно менше кисню. В умовах дефіциту крові, яка постачає кисень, це означає, що клітини матимуть більше часу, перш ніж почнуть гинути. Наприклад, мозок без явних пошкоджень при нормальній температурі витримує лише п’ять хвилин без кисню. З гібернацією цей час збільшується до двох годин.
Тестування технології гібернації лише почалося. Офіційні результати її ефективності обіцяють озвучити наприкінці 2020 року. До того часу медикам потрібно подолати ще кілька проблем. Наприклад, експерименти поки обмежуються лише двома годинами, але невідомо, як максимально довго людина може бути в гібернації.
Розробники техніки гібернації кажуть, що в них немає завдання забезпечити заморожування людей для польоту на інші планети. Головна їхня мета – отримати більше часу при складних медичних ситуаціях і рятувати більше життів.
Різні види жаб, тритонів, саламандр та інших у країнах з наявністю зими проводять цей час у стані гібернації. У такому режимі їхні біологічні процеси сповільнюються в декілька разів. Наприклад, споживання кисню падає в 2-3 рази. Особливо цікаві деревні жаби на Алясці, які зимою перетворюються на шматок льоду, але з настанням весни відтаюють та оживають. При цьому вони витримують температури до -20 °С протягом шести місяців.
