Досить часто доводиться чути слова, що якби в Україні добре фінансували науку, то наша держава продавала б за кордон не сировину, а високотехнологічне обладнання і техніку. Дійсно, вітчизняних науковців фінансують менше, ніж це закріплено українськими законами. Але чи буде реальний зиск із науки, якщо її забезпечувати грошима вдосталь? У Світовому банку провели аналіз фінансових вкладень у науку та ВВП, який показав, що не все так просто, як здається.
Експерти цієї фінустанови склали рейтинг країн за показником витрат на наукові дослідження і розробки до ВВП, а також рейтинг високотехнологічного експорту у структурі промислового експорту країни. Ці показники наочно висвітлюють взаємозв’язок між грошима, які витрачають у тій чи іншій країні на науку, і скільки потім заробляють на цій науці.
Найбільше на науку та наукові розробки, якщо дивитися на показник витрат на наукові дослідження і розробки, витрачає Південна Корея (близько 4% від ВВП), далі йдуть Ізраїль, Фінляндія, Японія, Швеція, Німеччина і США з показником майже 3%. Україна в цьому рейтингу зі своїм показником 0,8% виглядає слабо. За цим показником наша держава знаходиться поруч з Хорватією, Польщею, Туреччиною, Білоруссю. У Росії цей показник близько 1%. Але, наприклад, у Казахстані цей показник тільки 0,15%. Для Філіппін – 0,2%.
Близько 27% промислового експорту Південної Кореї становить високотехнологічне обладнання. Тут все зрозуміло: країна багато інвестує грошей в науку і тому продає не сировину на експорт, а високотехнологічне обладнання.
Але далі йдуть дивні цифри: у структурі промислового експорту Казахстану, який дуже мало інвестує грошей у науку, близько 37% займає високотехнологічна продукція. Для Філіппін цей показник ще вищий – 47%, і вони взагалі світові лідери за цим показником. Україні особливо нічим хвалитися, бо її показник тільки 6%.
І ось тут виникає питання, чому Казахстан значно менше витрачає грошей на наукові розробки, але отримує більшу віддачу? Експерти UBR кажуть, що все просто: у реальному світі головне – не сама розробка нових технологій. Потрібно просто купити вже готові розробки та патенти. Саме так роблять Філіппіни, Малайзія і В’єтнам, і це шлях, який реально дозволяє розвивати експорт високотехнологічної продукції.
Експерти UBR стверджують, що якщо Україна справді реально хоче збільшити експорт високотехнологічного обладнання, то потрібно спочатку зменшити порожню витрату грошей на різні псевдонаукові розробки, а реально почати купувати вже готові розробки та патенти і виробляти високотехнологічну продукцію. Звісно, для покупки таких патентів, а ще для будівництва нових заводів, потрібні інвестиції. Але це вже інша проблема.
85% експорту Казахстану паливно-енергетичні матеріали – http://kazdata.kz/04/2014-03-export-import-kazakhstan.html .Де там вам приснилася наукоємна продукція не ясно. До того ж,купівля патентів і розробок-часто подорож на хвості кривої віддачі інноваційної розробки після витеснення соків реальним розробником. Бо якщо розробку,патент можна купувати окремими країнам,то конкурентність такої розробки вже не дуже велика.