Натуральне молоко від технологій

Замість пасовищ – виробничі будівлі, замість корів – надточне хімічне обладнання, а доярками працюють висококваліфіковані лаборанти – це майбутнє молочної промисловості, яке вже почалося. Біохіміки Раян Пандя та Перумал Гханді працюють над створенням штучного молока, яке не відрізняється за смаком та властивостями від природного і для якого не потрібні тварини. І їхня розробка – це не віддалене майбутнє, адже вона опиниться на полицях магазинів уже за два роки.

Основою штучного молока Muufri – так називатиметься готовий продукт – стане модифікована соняшникова олія, до якої додають ферменти лактозу, галактозу, казеїн, цукор та протеїн. З отриманого продукту можна також готувати інші молочні вироби: сир, масло та йогурт.

Так виглядатимуть корови майбутнього: молоко робитиметься з компонентів у лабораторії

«Якщо у вас є всі необхідні інгредієнти, виготовлення штучного молока стає дуже простою справою, – каже Пандя. – Ми створили його через те, що ми любимо тварин».

Штучне молоко – не перша спроба

Виготовляти молочні продукти без залучення корів намагалися ще сто років тому. У 1912 році німецькі науковці використовували для цього суміш овочів, яка, за їхніми словам, була більш поживною, ніж від корови.

Іншу помітну спробу відмовитися від тварин здійснив у 1921 році винахідник з Бостона доктор Ерл Карр. Для своєї версії молока він використовував земляні горіхи, вівсяну муку та сіль.

Раян Пандя – сучасна високотехнологічна доярка

Масовому споживачеві подібні замінники не сподобалися, тому кількість молочних ферм постійно зростає для задоволення попиту. Щороку у світі виробляється 378 млрд літрів молока, які дають приблизно 250 млн корів. При цьому виготовлення цього важливого продукту є дуже ресурсозатратним: на кожен літр молока потрібно витратити щонайменше 1000 літрів чистої питної води.

Штучне – це майбутнє

Оскільки попит на молоко у світі продовжує зростати, проте природні ресурси не безкінечні, технологічні компанії починають активніше шукати штучний замінник. Тоді цей продукт можна буде звести до змішування складових компонентів у лабораторії, зменшуючи кількість споживаної води, електроенергії та інших ресурсів. Окрім цього, штучне молоко буде кориснішим для здоров’я, оскільки його виготовлятимуть в ліпших санітарних умовах і в ньому буде менше бактерій. Останніх сьогодні вбивають антибіотиками, що призводить до розвитку стійких до ліків мікроорганізмів та загрожує невиліковними епідеміями.

Упаковка молока Muufri (обігрується те, що в ньому не міститься продуктів від тварин, які кажуть «му»)

«Ми фактично використовуємо біотехнології для виготовлення молока без його пастеризації, додавання гормонів, а також унеможливлюємо потрапляння в нього бактерій та пестицидів, – каже Пандя. – Процес дуже нагадує виготовлення медичного інсуліну, тому штучне молоко буде суперстерильним».

Однак отримане без корів молоко має й інші переваги, серед яких – можливість створювати нові різновиди цього продукту. Технологи можуть змінити дозування кожного компонента або замінити його на інший. Завдяки цьому люди з алергією на лактозу зможуть спробувати молоко без страху за своє здоров’я. Адже виробники просто не будуть додавати цей фермент у свій продукт, тоді як у коров’ячому молоці він є невід’ємним компонентом. Або можна створювати молоко без холестеролу.

Сучасні процеси очищення молока також дозволяють видаляти ці речовини, проте це вимагає дуже складного обладнання. Наприклад, щоб виділити лактозу, необхідно використовувати швидкісні центрифуги. При цьому змінюється смак готового продукту.

Дріжджі замість корів

Формально кажучи, молоко Muufri не можна назвати виготовленим без участі тварин. Адже наука ще не вміє штучно виготовляти білок казеїн – ще одну невід’ємну частину цього продукту. Однак корови у створенні Muufri все ж таки не беруть участі, оскільки їхню роботу передали дріжджам.

Учені за допомогою генетичного модифікування вбудували в них можливість виробляти казеїн. Це дало змогу наблизити смак молока з 97% до 100% до натурального, за словами розробників. Сьогодні залишається питання в масштабуванні процесу та збільшенні виробничих потужностей.

«Краса цього методу в тому, що ми можемо використовувати одне ДНК, оскільки різниця між різними типами молока – ослиним, козячим або коров’ячим – полягає у різному співвідношенні жирів, цукрів та протеїнів, – каже Гханді. – Тому головне завдання – це зробити смак максимально близьким до натурального».

За матеріалами: Washington Post