Користувачі не хочуть думати про захист своїх персональних даних. Вони перекладають цю відповідальність на компанії. І, йдучи на такий ризик, користувачі не будуть звинувачувати себе в разі крадіжки інформації. Винною, на їхню думку, буде компанія, яка допустила витік даних. Про це свідчать результати опитування аналітиків Gemalto, які опублікували звіт щодо витоків даних і лояльності клієнтів за 2016 рік.
«Споживачі чітко прийняли рішення, що вони готові піти на ризик, коли мова заходить про їхню безпеку. Але якщо щось піде не так, вони перекладуть провину на підприємство, – каже технічний директор із захисту даних у Gemalto Джейсон Харт. – Сучасні споживачі дуже люблять зручності, і вони очікують, що підприємства забезпечать їм комфорт, у той самий час зберігаючи їхні дані в безпеці».
На думку 9000 споживачів, опитаних в Австралії, Бельгії, Нідерландах, Люксембурзі, Франції, Німеччині, Росії, ОАЕ, Саудівській Аравії, Індії, Японії, Великобританії і США, 70% відповідальності за захист і безпеку клієнтських даних лягає на компанію. Тільки 30% відповідальності несуть самі користувачі. При цьому менше третини (29%) споживачів вважають, що компанії ставляться до захисту їхніх персональних даних з усією серйозністю. Близько 58% опитаних вважають, що витік даних станеться з ними в майбутньому.
З 2013 року було втрачено понад 4,8 млрд записів даних через крадіжку персональних даних. Це є головним типом витоку даних – 64% від загальної кількості.
Незважаючи на те, що споживачі все більше усвідомлюють небезпеки, які загрожують їм в мережі, вони не змінюють свою поведінку в мережі:
- 80% використовують соціальні мережі, хоча 59% опитаних вважають ці мережі найбільш небезпечними;
- 87% використовують мобільний або інтернет-банкінг, причому 34% вважають, що вони залишаються вразливими для кіберзлочинців.
Майже шість із десяти (58%) споживачів вважають, що вони в якийсь момент стануть жертвою витоку даних і що організації повинні бути підготовлені до втрати бізнесу, причиною якої можуть стати такі інциденти. Більшість споживачів кажуть, що вони припинили б користуватися сайтом роздрібного торговця (60%), банку (58%) або соціальної мережі (56%) після витоку даних. Майже 66% заявляють, що не мають наміру вести бізнес з організацією, яка пережила витік даних, через який вкрали їхню фінансову інформацію.
Дослідження показало, що шахрайське використання фінансової інформації торкнулося 21% споживачів. Шахрайське використання персональних даних пережили 15% опитаних. Майже 36% жертв витоку даних вважають, що це сталося на якомусь шахрайському веб-сайті. Перехід за шкідливим посиланням (34%) і фішинг (33%) стали наступними за поширеністю методами. При цьому понад чверть (27%) споживачів пояснює витік даних відмовою системи захисту даних у компанії.
Відсутність споживчої довіри експерти пов’язують з відсутністю надійних заходів безпеки на підприємствах. У сфері інтернет-банкінгу паролі, як і раніше, є найбільш поширеними методами аутентифікації. Майже учасників 84% використовують їх для інтернет-банкінгу і 82% – для мобільного банкінгу. Далі за поширеністю йдуть методи з використанням поліпшеної безпеки транзакцій у цих сферах (50% і 48%, відповідно). Двофакторна аутентифікація (43% інтернет- і 42% мобільних користувачів) і шифрування даних (31% інтернет- і 27% мобільних користувачів) набагато менш популярні.
Аналогічні результати можна побачити й у сфері торгівлі. Лише 25% респондентів кажуть про те, що вони використовують двофакторну аутентифікацію на всіх додатках і веб-сайтах. У соціальних мережах тільки 21% використовує таку аутентифікацію для всіх платформ. Тільки 16% всіх респондентів зізналися, що мають повне уявлення про те, що таке шифрування даних і як воно працює.
