Мобільні платежі: як банки помиляються і вирішують проблеми

Люди, яким набридло стояти в чергах біля кас, усе частіше користуються онлайн-банкінгом. Такий спосіб оплати також виходить дешевшим, ніж послуги касира в банку.

«Наприклад, у нашому банку кількість клієнтів, які користуються інтернет-банкінгом, з початку року зросла на 74%, мобільним банкінгом – на 177%. Такі показники обумовлені збільшенням кількості карток, зростанням популярності дистанційних сервісів і прагненням клієнтів заощаджувати свій час», – розповів газеті «Вісті» заступник директора департаменту електронної комерції та платіжних коштів «Ощадбанку» Святослав Кацалап.

Таку динаміку підтверджують і в інших фінустановах. «Кількість зареєстрованих користувачів фінансової платформи нашого банку з початку року зросла більш ніж утричі – до майже 48 тисяч осіб. При цьому щомісячний приріст кількості операцій сягає 10%, а обсягів операцій – до 30%», – повідомляє прес-служба «Фідобанку».

Раніше наявністю віддалених інтернет-сервісів цікавилися переважно роботодавці – при виборі банку для випуску зарплатних карток. А тепер це одне з найбільш поширених питань у самих користувачів.

«Усе більше і більше клієнтів цікавляться при виборі банку, чи є в пропозиції інтернет-банкінг і мобільний додаток. Для багатьох клієнтів це обов’язкова умова при виборі банку», – розповідає головний менеджер з розвитку електронного банкінгу «Райффайзен Банку Аваль» Інна Турлюн.

Тому цьому буде приділятися все більше уваги. «У найближчому майбутньому банки і далі будуть розвивати інтернет- і мобільний банкінг, у кого немає версії для планшетів – випустять її», – підтвердила нам начальник управління інтернет- і мобільного банкінгу UniCredit Bank Ірина Пашкетник.

Скільки коштує

Зручність та економія часу – не найголовніші причини стрімкого зростання популярності віддалених платежів. Не менш важливий момент – її ціна. Вартість платежів в інтернеті або через мобільний додаток смартфона нижче розцінок касирів у відділеннях (по 25-30 грн за одну платіжку).

«Плата за обслуговування в рамках двох наших тарифних пакетів (з можливістю здійснення платежів) у системі інтернет-банкінгу зросла з 36 грн до 72 грн на рік. Вартість проведення платежів з поточних та карткових рахунків не змінилася. Усередині банку вони здійснюються безплатно, а в межах України коштують 2 грн при сумі платежу до 50000 грн і 0,5% від суми переказу при більшій сумі (але не більше 1000 грн)», – уточнює начальник управління електронних банківських послуг «Укрексімбанку» Олег Тищенко.

За що платять

Уже традиційними для інтернету і мобільних додатків стали стандартні платежі: оплата послуг ЖЕКів, інтернет-провайдерів, мобільних операторів, погашення кредитів, поповнення депозитів тощо.

«Активно зростає попит на розміщення депозитів онлайн: близько 10% наших вкладників відкривають вклади через інтернет-банкінг», – зазначає директор з інформаційних систем «Банку Кредит Дніпро» Олег Висоцький.

Справжній прорив стався в платежах між людьми. Спочатку це було просто зручно: навіщо їхати передавати гроші через місто, якщо можна перекинути гроші знайомому через інтернет або мобільний додаток. А після збільшення вартості проїзду в громадському транспорті це стало ще й економічнішим.

Із розвитком технологій українці стали переказувати гроші один одному, навіть перебуваючи поруч. «Новинкою цього року стали перекази з картки на картку в режимі онлайн. Через зрозумілий і простий інтерфейс цей сервіс допомагає вирішувати клієнтам багато проблем: від розбивки рахунку в кафе до багатотисячних переказів. Сервіс уже можна знайти не тільки на банківських сайтах і сайтах платіжних провайдерів, але й на інших сайтах», – каже голова правління «Українського процесингового центру» (UPC) Антон Романчук.

Популярність таких переказів грошей підтверджується статистикою про розмір операцій. «За нашою системою інтернет-банкінгу середня сума платежу зменшилася з 860 грн до 720 грн, а в мобільному, навпаки, збільшилася з 320 грн до 520 грн. Це пов’язано з впровадженням дрібніших платежів, які більш популярні в інтернет-банкінгу, ніж у мобільному», – розповідає Святослав Кацалап.

Як помиляються

Найпоширеніша помилка при користуванні системами під час платежів в інтернеті або в мобільному додатку – це неправильне вбивання паролів на вході в систему. Якщо тричі зробити це неправильно, фінустанова автоматично заблокує цей акаунт – увійти на свою сторінку в системі інтернет-банкінгу не вийде.

«Після трьох невдалих спроб введення пароля вхід у «ПУМБ Online» автоматично блокується. Це захід безпеки проти шахрайства», – підтверджує директор департаменту роздрібних продажів «ПУМБ» Дмитро Поліщук.

Щоб повернути собі право користуватися платіжним сервісом, треба заново пройти всю аутентифікацію в банку: там повинні переконатися, що це помилка власника рахунку, а не хакер намагався його зламати.

У кожної фінустанови на цей рахунок свої правила: одним банкам досить назвати кодове слово та реквізити паспорта по телефону, а іншим – потрібно особисто з’явитися у відділення і написати відповідну заяву. Після цього розблокування зазвичай відбувається миттєво.

Друге місце, за свідченням банкірів, займає помилка з неправильним зазначенням реквізитів рахунку. Досить промахнутися в одній цифрі, заповнюючи поля платіжного доручення, і кошти відправляться не за адресою.

«Якщо гроші підуть на ім’я організації (наприклад, комунального підприємства) або людини і не зможуть досягти своєї мети через неправильно введені дані, то вони зависнуть на транзитному рахунку банку-отримувача коштів. Його операціоністи просто не знатимуть, кому вони призначалися. На цьому транзитному рахунку вони перебуватимуть до з’ясування всіх обставин. Нікуди не пропадуть», – запевняє член правління «Промінвестбанку» Владислав Кравець.

Повернути «загублені гроші» можна, з’явившись у свій банк (у якому користуєтеся системою інтернет-банкінгу): написати заяву на повернення суми, і фінустанова зв’яжеться з банком-одержувачем для повернення коштів. Уся процедура може зайняти від однієї доби до декількох днів. Багато чого буде залежати не тільки від вашого банку, але і від чуйності і швидкості роботи банку-отримувача.

Але якщо клієнт промахнувся на одну цифру, і з’ясується, що такий рахунок теж є, але належить іншій людині, то далі все залежатиме від порядності отримувача коштів. Або вона визнає, що отримала не свої гроші, і поверне їх відправнику, або настоїть, що сума її. У цьому випадку відкликати платіж не можна, банк нічого не зможе зробити.

Третя проблема найчастіше виникає у тих користувачів інтернет- і мобільного банкінгу, які користуються послугою під назвою «рекурентні (автоматичні) платежі» – це регулярні перерахування, які виконуються автоматично.

Такі платежі стають буденністю, і люди не стежать за реквізитами рахунків, на які йдуть гроші. У випадку зміни банку-отримувача виникають проблеми з пошуком грошей. Такі проблеми в цьому році були, наприклад, з «Київенерго» і деякими ЖЕКами. Люди продовжували платити на старі рахунки, і не всім вдавалося знайти і повернути ці гроші після зависання на транзитному рахунку.

Четверта проблема стосується відношення до зберігання логінів і паролів. Батьки можуть, наприклад, дати їх дітям, і ті почнуть безконтрольно купувати.

Як обманюють

Правильне зберігання логінів і паролів при використанні інтернет- і мобільного банкінгу – дуже важливий момент. Фахівці служб безпеки банків наполягають на тому, що захист даних про рахунок і доступу до нього захистить власника від шахраїв, які час від часу розгортають полювання за банківськими даними.

Останнім часом це почали частіше робити за допомогою дзвінків або електронних запитів нібито від імені банку. Тому фінансисти постійно нагадують, що люди ні в якому разі не повинні нікому розголошувати не лише реквізити свого карткового рахунку або CVV-код, який вказаний на звороті пластику, але і паролі до систем інтернет- і мобільного банкінгу.

Дані також можуть викрадатися за допомогою вірусного програмного забезпечення. Захищатися від такого банкіри рекомендують встановленням програмного забезпечення на окремий персональний комп’ютер з ліцензійною операційною системою і всіма останніми необхідними оновленнями для неї.

Банкіри також наполягають на тому, щоб при вході на сторінку інтернет-банкінгу ніколи не використовувалася опція «запам’ятати пароль за замовчуванням». Адже достатньо навіть на нетривалий час залишити без нагляду ноутбук, планшет або мобільний телефон, і розтратити рахунок зможе будь-хто.

Втрата смартфона або планшета, контролю над його роботою рівносильна втраті платіжної картки. Тут необхідно терміново повідомити банк. Так само варто вчинити у випадку , якщо клієнт втратив мобільний телефон, номер якого є основним для управління рахунками через одноразові паролі або для голосової авторизації.

За матеріалами газети «Вісті»