Цифрова країна: чи перейме світ приклад Естонії

Естонія – балтійська країна з населенням 1,3 млн жителів – показала приклад усьому світу з переходу на цифрові технології. У ній з 1997 року наполегливо працюють над тим, щоб вивести весь уряд в онлайн. Але чи не занадто складна ця ідея для втілення в глобальному масштабі?

У цій країні колись винайшли Skype і тепер хочуть прийти до 100% цифрового суспільства. Експерти з інших держав сходяться в тому, що ініціатива естонського уряду, яку називають тут e-Estonia, – зразок для всього світу в тому, як влада з успіхом може перенести більшість своїх послуг на єдину і зручну для населення інтернет-платформу.

e-Estonia була запущена в 1997-му, а з 2000-го громадяни можуть заплатити тут податки. Нині 95% естонців платять податки саме так. Вона дозволяє отримати рецепт на ліки, результати аналізів, підписати потрібні документи і навіть проголосувати на виборах. Іноземцям тут пропонують стати e-резидентами Естонії. Програма цифрової держави гарна ще й тим, що створює робочі місця.

«Сьогодні вся ця інформація зберігається всередині країни, – розповідає Ганна Піперал, співробітник прес-служби e-Estonia. – Але ми працюємо над створенням державного хмарного сховища, резервні копії якого будуть перебувати в посольствах країн у всьому світі».

Естонці в цьому не самотні. Фінляндія, Японії і Кіпр беруть з них приклад. Вони або співпрацюють з естонськими компаніями у створенні власної цифрової платформи для сплати податків, або переносять на свій ґрунт уже розроблену в Естонії систему електронних посвідчень особи.

«Ця країна досягла більшого прогресу, ніж будь-яка інша», – каже Даррел Уест, віце-президент і директор з питань управління аналітичного центру при Брукінгському інституті у Вашингтоні.

Багато фахівців з управління та інтернету високо оцінюють те, чого вже досягла Естонія, і називають країну першопрохідцем. Професор Хелен Маргеттс, фахівець з питань відносин суспільства та інтернету з Оксфордського інституту інтернету, говорить, що після закінчення радянської епохи (в 1991 році) Естонія вирішила повністю відмовитися від усього старого і почати буквально з нуля – наприклад, стати безпаперовою. «І в цьому вони просунулися набагато далі, ніж будь-яка інша держава», – підкреслює Маргеттс.

В Естонії кажуть, що першими запропонували іноземцям електронне громадянство своєї країни – будь-яка людина у світі може отримати цифрове посвідчення особи і доступ до онлайн-послуг.

Але ми живемо у світі, де не проходить і тижня без новин про черговий злом профілів або електронної пошти тисяч користувачів, про вкрадені дані кредитних карток, банківських паролів. Як люди можуть довірити найпотаємнішу інформацію про себе централізованій і потенційно небезпечній онлайн-платформі?

У 2014 році вчені з Мічиганського університету провели дослідження, де спробували окреслити головні ризики, які може відчути естонська система онлайн-голосування. Вони рекомендували негайно від неї відмовитися.

Але в e-Estonia стверджують, що система голосування надійно охороняється від спроб проникнути в неї або нечесно використовувати її та видані державою електронні посвідчення особи. Ці посвідчення використовуються не тільки під час виборів, але і, наприклад, для проведення банківських операцій.

Представники e-Estonia кажуть, що використовувана технологія блокчейн забезпечує, щоб ніхто – ні хакери, ні системні адміністратори, ні навіть сам уряд – не міг безкарно маніпулювати даними.

«Кібербезпека страждає, коли у вас все на одній платформі», – зазначає Уест. Він нагадує про 2007 рік, коли сталося те, що багато хто вважає першою кібервійною Росії проти Естонії. У банках тоді вийшли з ладу сервери, і банкомати перестали працювати. Журналісти естонських ЗМІ раптом виявили, що не можуть завантажити свої статті в систему публікації.

Експерти також кажуть, що більшість урядів не переходять на голосування в інтернеті саме через побоювання з приводу кібербезпеки. Побоювання ці існують паралельно з іншими тривогами.

Тим не менш, Ганна Піперал з e-Estonia підкреслює, що система голосування держави жодного разу не була зламана або виведена з ладу. І, можливо, безпечніше мати все під контролем однієї комп’ютерної програми, ніж у мільйонах машин, як у США, кожна з яких може бути зламана.

Крім того, вказує Уест, ви можете вплинути на вибори з допомогою маси інших способів: фальшивими новинами, кампанією дезінформації, брехливою рекламою або атаками через соцмережі.

Але навіть якщо переваги цифрового уряду переважують ризики, чи застосовна естонська модель для інших країн? Експерти вказують на те, що уряд країни зробив цей проект найважливішим пріоритетом для себе. Але Естонія – маленька країна з населенням трохи більше 1,3 млн і розміром з Бельгію. Порівнювати Естонію з більшими західними країнами, такими як Великобританія або США, – це те ж саме, що порівнювати яблука з апельсинами.

Британська або американська системи управління, наприклад, набагато складніші й більш заплутані, там сотні департаментів, а закони можуть змінюватися залежності від того, в якій частині країни ви знаходитесь.

Не кажучи вже про те, що чим більша держава, тим складніше створити таку єдину платформу для всіх запитів громадян, як в Естонії. Наприклад, у великій за територією країні може цілком офіційно існувати кілька мов, що значно ускладнює завдання.

Взяти хоча б податкові системи та податкові служби в США чи Британії. «Це величезні організації, і їм не сподобається, якщо якийсь маленький відділ з центру почне ними командувати, – каже Маргеттс. – У цьому і полягає проблема з великими урядами, які тягнуть за собою з минулого безліч застарілих систем».

Однак, як вважають експерти, немає причин сумніватися в тому, що уряд рано чи пізно піде в інтернет – як і багато інших аспектів нашого життя. І це стане одним з найважливіших завдань XXI століття.

За матеріалами: BBC

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Коментуйте, будь-ласка!
Будь ласка введіть ваше ім'я