Колапс інтернету уже через 8 років може відтермінуватися завдяки інфрачервоній веселці. Це технологія, яку використали в новій розробці компанії IBM. Вона в чотири рази підвищує швидкість пересилання даних по оптичних каналах зв’язку. В IBM налаштовані досить амбітно, адже кожен з презентованих нових кремній-фотонних чіпів забезпечує приймання й пересилання даних на рівні 100 гігабіт на секунду.
На презентації інженери IBM показали процесор, який може одночасно приймати і пересилати дані з чотирьох різних кольорових каналів в інфрачервоному діапазоні, об’єднаних в одній лінії. Технологія передбачає, що кожен канал приймає і передає 25 мегабіт даних за секунду (тобто сумарно чіп обслуговує 100-гігабітний трафік). Цього достатньо, щоб відправити, наприклад, фільм з Blue-Ray диска за 2 секунди. Наприклад, популярна в США послуга оптоволоконного доступу в інтернет Google Fiber дозволяє завантажити такий же обсяг за 6-7 хвилин.
Нове рішення IBM не лише значно підвищує швидкість пересилання даних, але й не вимагає перебудови інфраструктури. Адже прокладання волоконно-оптичних ліній обходиться недешево, і нові чіпи зможуть скоротити вартість реалізації таких рішень у 2-4 рази. Розробка серйозно прискорить пересилання даних не лише в локальній мережі будинку або офісу, але і між різними будівлями, містами і навіть континентами.
Продемонстровані чіпи поки є лише прототипами реальних пристроїв і ще не використовувалися поза стінами лабораторії. Однак експерти кажуть, що компанії рівня Google, Microsoft і Facebook вже проявили інтерес до розробленої в IBM технології. «Райдужні» чіпи забезпечать надшвидкісний доступ до даних, які зберігаються на віддалених серверах, дозволять комфортніше працювати з хмарними сервісами та онлайн-додатками.
Оптоволокно з «райдужними» чіпами замість мідних дротів можна також використовувати і для зв’язку комплектуючих всередині гаджетів. Рішення дозволить скоротити кількість холостих операцій» у процесорах, тактова частота яких сьогодні обмежена значенням 4 ГГц. Intel уже тривалий час працює над кремнієвою фотонікою і створила Light Peak. Її комерційна версія називається Thunderbolt та використовується у продуктах Apple.
