Навіть сьогодні зниклий з радарів літак можуть не знайти попри всі технологічні новації. Тривалий час існувала думка про необхідність глобальної системи стеження за повітряним транспортом, і вона днями запрацювала. Американська компанія Aireon, яка її створила, каже, що система вже здатна відстежувати літаки над північною частиною Атлантичного океану.
Система Aireon використовує сузір’я із 66 супутників, які моніторять ситуаційні послання, котрі час від часу передають транспондери літаків. У цих звітах міститься інформація про координати літака, його висоту, напрям та швидкість польоту. Такий пакет даних «вистрілюється» в ефір кожні вісім секунд.
Новою можливістю ретельніше контролювати трафік над Північною Атлантикою вже зацікавилися дві великі навігаційні компанії – UK Nats та Nav Canada. Директор Nav Canada Ніл Вілсон каже, що запуск системи є поворотним моментом. Його колега з UK Nats називає момент історичним.
Як працює система
Починаючи з 2000-х років літаки стали оснащувати передатчиками системи Automatic Dependent Surveillance Broadcast (ADS-B). Поки що це добровільна опція, але вже з наступного року авіаційні регулятори в США та ЄС зроблять її обов’язковим оснащенням для всіх літаків.
ADS-B передає про літак базовий обсяг інформації: його код, дані про висоту за GPS та швидкість відносно землі. Система допомогла підвищити безпеку польотів над материками.
Приймачі Aireon є додатковим навантаженням для супутників Iridium – ця компанія надає послуги спутникового телефонного зв’язку. Оснащені такими приймачами супутники можуть стежити за літаками там, де їх «не бачать» радари. Найчастіше це зони океану, який покриває 70% нашої планети.
Нова система дозволяє також стежити за літаком майже в реальному часі. Наявні рішення мають дуже велику затримку – інформація про координати повітряного борта передається кожні 14 хвилин.
Нові можливості
Окрім підвищення безпеки система Aireon дозволить переглянути наявні маршрути. Нині через неможливість ретельного відстеження літаків у віддалених регіонах авіаційним диспетчерам доводиться залишати між ними дуже великий вільний простір, щоб уникнути зіткнень. З трекінгом в реальному часі маршрути можуть стати більш гнучкими. Наприклад, замість наявного проміжку між літаками у 80 км його можуть скоротити до 25 км.
Літаки зможуть будувати ефективніші маршрути, долаючи їх на прийнятнішій швидкості. Експерти оцінюють, що 8 із 10 рейсів зможуть літати без обмеження швидкості, тоді як сьогодні їм доводиться літати на фіксованій швидкості. Це може заощадити до $300 на пальному та до двох тонн викидів двоокису вуглецю на рейс.
