Найбільша світова бібліотека Wikipedia виявилася популярним джерелом інформації для науковців. Однак при цьому вчені соромляться давати посилання на неї у своїх роботах. Хоча запозичують з Wikipedia масиви тексту.
Попри гігантські обсяги доступної інформації, онлайнову бібліотеку вважають ненадійним науковим джерелом через те, що її може відредагувати будь-хто. Однак дослідники MIT виявили, що фрази зі сторінок Wikipedia зустрічаються в наукових публікаціях. Особливо важливу роль ця онлайнова бібліотека відіграє у бідних країнах.
«Академіки постійно використовують Wikipedia через те, що ми люди, – каже один з авторів дослідження, макроекономіст Університету Піттсбурга Даг Ханлі. – Це те, що всі роблять»,
Ханлі з колегою із MIT Нілом Томпсоном визначили 1,1 млн найпоширеніших слів у наукових публікаціях видавництва Elsevier. Після цього вони проаналізували, як часто ці слова з’являлися та зникали на сторінках Wikipedia. Дослідники фокусувалися на двох галузях: хімії та економетриці – новій галузі економіки.
«Деякі нові теми з’являються, і вони стають популярними, вони генерують нові сторінки на Wikipedia», – каже Томпсон. За його словами, свіжі статті з цих галузей мають схожий на статтю у Wikipedia стиль та використані слова.
Щоб підтвердити, чи дійсно Wikipedia використовують як наукове джерело, дослідники також створили нові статті. Для цього Ханлі з Томпсоном залучили своїх студентів, які написали 43 статті з хімії та 45 статей з економетрики. Половину з цих матеріалів опублікували на Wikipedia в січні 2015 року, а іншу залишили як контрольну.
Через півроку вчені проаналізували наукові публікації у цих галузях щодо стилю та термінів, які використовували створені ними статті Wikipedia. Наукові публікації також порівняли з контрольними, які не оприлюднювали.
Виявилося, що за півроку статті на Wikipedia вплинули на кожне 300-те слово у наукових публікаціях з хімії. Із часом схожість лише збільшувалася. Економетрика виявилася надто передовою дисципліною, кажуть дослідники, тому опубліковані статті на Wikipedia прочитало надто мало людей, щоб можна було робити висновки.
Википедия не является авторитетным источником, но это не значит что из неё не следует брать информацию. Что в этом плохого?
Считается, что для ученых это плохой тон. Они не должны брать информацию из Википедии для своих работ, а наоборот – информация из их работ, должна дополнять Википедию.
Спасибо, я в курсе, сам кандидат наук. Но что значит – не должны? ВП не авторитетный источник, но не запрещенный. Плохой тон ссылаться на нее, но работать с ней не запрещено. Вики дает обзорный материал и зачастую содержит ссылки на подробные научные материалы. И вот еще один момент – большая часть научных работ находится либо в закрытом доступе либо в плохо индексируемых источниках, в то время как Википедия, будучи основана на этих работах, открыта. И двусторонний обмен материалом – это же прекрасно. Почему ученый должен служить только донором?
Мое личное мнение, ученые (как и журналисты) используют Википедию потому, что им лень заниматься поисками авторитетных источников.
Использовать Википедию, как источник ссылок на работы ученых – это нормально. Но, вы говорите, что научные работы находятся в закрытом или плохо индексируемом доступе. Но как их нашли те люди, которые писали статьи для Википедии? Ведь они пользовались тем же интернетом, что и мы с вами. Вот и получается, что лень гуглить, а проще стянуть из Википедии.
Но это не запрещено, тут спору нет.
Как нашли? Ну как вариант: 1) Сами являлись авторами работ (сам неоднократно дополнял вики, потому что знаю насколько долго материалы будут доходить до конечного пользователя). 2) Заплатили за сборники научных трудов (что в украинской действительно практически нереально, если сопоставить наши ЗП и их цены)
Если автор сам опубликовал свой труд, тогда конечно без проблем.