Операційна система Windows 11 від Microsoft відома своєю високою вимогливістю до ресурсів, що може призводити до уповільнення роботи комп’ютера. Компанія працює над новими інструментами для покращення продуктивності, але вже зараз користувачі можуть самостійно оптимізувати роботу системи, використовуючи вбудовані можливості.
Одним з найпростіших, але часто забутих способів прискорення Windows 11 є керування програмами, що запускаються автоматично разом із системою. Надмірна кількість таких програм може суттєво сповільнювати процес завантаження комп’ютера та впливати на його загальну швидкодію.
Для нетехнічно підкованих користувачів такі налаштування можуть бути неочевидними. Microsoft рекомендує вимикати програми, які не потрібні одразу після старту операційної системи. Це можна зробити через меню “Параметри”, перейшовши до розділу “Програми”, потім “Автозавантаження” та вимкнувши непотрібні додатки.
Зниження кількості програм в автозавантаженні допоможе скоротити час запуску комп’ютера, оскільки менше ресурсів процесора та оперативної пам’яті будуть зайняті. Крім того, це може сприяти економії заряду батареї на портативних пристроях.
Проте, для більш детального контролю над процесом автозавантаження Microsoft пропонує використовувати “Диспетчер завдань”. Цей інструмент надає більше інформації про програми, які запускаються автоматично, та їхній вплив на систему.
Щоб відкрити “Диспетчер завдань”, можна скористатися комбінацією клавіш Ctrl+Shift+Esc або натиснути правою кнопкою миші на кнопку “Пуск”. У вікні “Диспетчера завдань” слід перейти до розділу “Автозавантаження програм”.
На відміну від простого меню “Параметри”, “Диспетчер завдань” показує не лише список програм, але й їхній “Вплив на автозавантаження”. Цей показник допомагає визначити, які саме програми найбільше навантажують систему під час старту.
Програми з позначкою “Низький” вплив використовують менше 300 мілісекунд процесорного часу та менше 292 КБ дискової активності. “Середній” вплив означає використання від 300 мілісекунд до однієї секунди процесорного часу або від 292 КБ до 3 МБ дискової активності.
“Високий” вплив свідчить про перевищення однієї секунди процесорного часу або 3 МБ дискової активності. Однак, не слід одразу вимикати всі програми з позначкою “Високий”, оскільки деякі з них можуть бути необхідними для роботи комп’ютера, наприклад, антивіруси або драйвери.
Ця інформація є корисним орієнтиром для ідентифікації програм, які варто дослідити. Якщо програма з високим впливом використовується рідко, її вимкнення може бути виправданим. До того ж, вимкнення програми не видаляє її, тому її можна буде увімкнути знову через “Диспетчер завдань”.
Microsoft також надає можливість вручну додавати програми до автозавантаження. Це можна зробити через Провідник, ввівши команду “shell:appsfolder” у вікні “Виконати” (Win+R). Відкриється вікно з встановленими програмами.
Потім, відкривши інше вікно “Виконати” та ввівши “shell:startup”, користувач отримає доступ до папки автозавантаження свого облікового запису. Перетягнувши потрібну програму з першого вікна до папки автозавантаження, можна налаштувати її автоматичний запуск.
Існує також опція “shell:common startup” для налаштування автозавантаження програм для всіх користувачів комп’ютера. Ця функція буде більш корисною для спільних робочих станцій, ніж для домашнього використання.
Таким чином, хоча Microsoft працює над вдосконаленням продуктивності Windows 11, користувачі можуть вже зараз покращити роботу свого ПК, оптимізувавши програми, що запускаються автоматично. Перегляд списку в “Диспетчері завдань” допоможе виявити непотрібні додатки, які споживають ресурси системи.
Для досвідчених користувачів це, ймовірно, не нова інформація, але для тих, хто менше знайомий з технічними аспектами, нагадування від Microsoft є надзвичайно корисним, особливо з огляду на зростаючі вимоги сучасного програмного забезпечення.
