Як не плекали українські користувачі Facebook надій на сеанс спілкування засновника соціальної мережі Марка Цукерберга з народом, а все дарма, пише Depo.ua. Навіть незважаючи на те, що за право співгромадян на власну позицію замовив слівце сам Президент Петро Порошенко, мільярдер Цукерберг пробубонів у відповідь щось нерозбірливе на кшталт «Сорі, Пітере, це все лише бізнес», і вже за тиждень по тому можна сміливо констатувати, що боротьба Конфліктної комісії (за офіційною версією, вона засідає в Дубліні) з українським інакодумством триває і далі.
«Під ніж» йдуть всі, але в першу чергу – авторитетні користувачі з великою аудиторією. Так, у понеділок, 25 травня, соцмережа забанила українського журналіста і політолога Тарас Березовця – за пост про надто гуманну та співчутливу українську націю. Під вечір того ж дня відправився «на відпочинок» народний депутат та соратник Ігоря Коломойського Борис Філатов – Дубліну дуже не сподобався скриншот допису іншого народного депутата, Борислава Берези, який повідомив про бан через перепост… відео того ж Філатова. Крім того, із соцмережі «випиляли» популярну спільноту «УКРОП – Український Опір» (понад 25 тисяч учасників) – як пишуть адміністратори, за фото на підтримку татар. Офіційні причини – скарги сторонніх користувачів.
Український сегмент на всю цю навалу реагує таким собі плачем Ярославни. Хоча як не перемогти гідру, то добряче попсувати їй кров міг би. Головне – спробувати.
Перше, за що варто взятися українському Фейсбуку, – це об’єднатися. Поодинокі скарги на відверто ворожі, антиукраїнські дописи, ба навіть фейкові «ватні» акаунти «дублінським офісом» відверто ігноруються – перевірено на практиці. Отже, потрібна масовість, аби крок за кроком чистити той же Фейсбук. Звісно ж, навряд чи варто сподіватися на повне очищення, адже самоорганізованим українцям протистоятиме централізовано керована і добре спонсорована мережа бойових ботів, але ускладнити їм роботу, а заодно відсіяти окремих ентузіастів, можна. Крім того, громадою легше «відбивати» з чергового дублінського бану і своїх користувачів. На жаль, ні в самому Facebook, ні на інших платформах поки що не з’явилося потужних спільнот, в яких би координувалися дії українських антиботів.
Другим кроком має стати боротьба з власною ледачістю. Адже підписатися на спільноту антиботів – це лише декларація намірів, тоді як конкретними діями буде старанне і методичне написання скарг у конфліктну комісію. Поки що ж справа закінчується або ігноруванням, або надією, що скаргу на блокування чергового співвітчизника напише «хтось ще».
Третім кроком мало б бути створення «запасних аеродромів» на інших платформах, де можна отримати необхідну інформацію та скоординувати подальші дії в разі, якщо відповідну фейсбук-спільноту «накрили».
Що стосується офіційної влади – Міністерства інформаційної політики – воно поки мовчить. На папері воно начебто існує, навіть три місяці тому вигадувало якісь «пам’ятки інформаційним воїнам». Але з того часу про його героїчну боротьбу мало хто чув щось конкретне. А воно могло б хоча б координувати діяльність, скажімо, добровольчих груп.
Слід визнати, що нинішня ситуація з Фейсбуком викликає стійке відчуття дежавю: рік тому точно так же виживали українських користувачів з «Живого журналу». Щоправда, там все вдалося провернути хутчіше. Тамтешня конфліктна комісія так само спочатку масово банила неугодні дописи (наприклад, про збір допомоги для українських військових та добровольці – це в ЖЖ назвали «збором коштів на незаконні цілі»), потім – неугодні журнали, а якщо ж користувач попадався надто впертий, то його «випилювали» повністю. Піком боротьби з українством в ЖЖ можна назвати знищення журналу відомої волонтерки Діани Макарової, яка до того була редактором українського ЖЖ і пішла через заборону писати про Майдан, а також користувача proty_vsih, який насмілився оприлюднити її незручного «прощального» листа, після чого ЖЖ залишило чимало тих, хто раніше лише вагався. І більшість з них перекочувала саме на Фейсбук.
Тож нинішня «дублінська» робота – це лише «проба пера», така собі перевірка системи на лояльність (Цукерберг вже дав зрозуміти, що з цим проблем нема). А водночас і поступове заплямування надто буйних українських користувачів, яких зараз блокувати ще не вийде. Але щойно в них набереться достатньо негативної конфліктної історії – завдяки от цим поодиноким, але регулярним банам, – то розмова, скоріше за все, набуде значно більш безапеляційного характеру.
