Шоломи віртуальної реальності відомі вже більше 30 років, але саме останніми роками їхня популярність «вибухнула». І це може стати причиною революції у світі кіно. Адже замість пласких картин на екрані глядачі можуть отримати тривимірний віртуальний світ, у якому братимуть безпосередню участь.
Сьогодні таких гаджетів віртуальної реальності стає дедалі більше – від відомих Oculus Rift та Samsung Gear VR до новинок від Valve та HTC. «У віртуальній реальності мені подобається відчуття присутності, – каже розробник окулярів Sony Morpheus Дейв Реньярд. – Це значне поглиблення у враженнях».
Хіти Голлівуду
Кіношники вже освоюють новий формат: на нещодавньому американському фестивалі фільмів Sundance показали ролик «Дика: Враження». Це 3-хвилинна версія з віртуальною реальністю для фільму «Дика» за участю Різ Уізерспун, у якій глядачі можуть спостерігати за подіями з будь-якого ракурсу. А розробник окулярів Oculus навіть відкрив підрозділ Story Studio зі зйомки таких роликів.
Але фільмам у віртуальній реальності не потрібно бути блокбастерами, щоб вражати. Це може бути і, наприклад, захід сонця на пляжі. «В іншому форматі це було б нудно – сидіти та дивитися протягом 10 хвилин», – розповідає працівник фірми віртуальної реальності Fire Panda Нік Піттом. За його словами, якщо простий пейзаж у віртуальній реальності так захоплює, то складно уявити враження від цікавої історії.
Працівник британської студії Alchemy VR Філ Харпер каже, що занурення в події у віртуальній реальності значно глибше. «Коли хтось з вами говорить, це відчувається більш персональним, ніж на телеекрані, – каже він. – Герої такого ж розміру, як і звичайні люди. Мозок сприймає це як реальну розмову, а не події на екрані».
Віртуальні проблеми
Фільми віртуальної реальності зіткнулися з тією ж проблемою, що і свого часу технологія 3D, – складнощами у створенні контенту. Через те, що глядач може обертатися навколо, кінорежисери не можуть заховати студійне обладнання за кадром, як вони це роблять у звичайному кіно. Так само нікуди сховатися і персоналу.
«Часто я просто стою на фоні, – розповідає Харпер. Він вже давно знімає документальні відео з кутом огляду у 360 градусів. – Неможливо нічого заховати у відео на 360 градусів».
Проте Харпер вважає, що такий формат більш чесний, ніж звичайна відеозйомка, оскільки не полишає нічого за кадром. І журналісти його також опановують: канал Vice News провів репортаж щодо протестів у Нью-Йорку у форматі для віртуальної реальності.
Проте кіношники не згодні показувати своє обладнання, і тому вони переходять на повністю віртуальні фірми. Наприклад, бельгійська студія візуальних ефектів Nozon створює якісні 3D-світи, а потім «знімає» кінострічку в ньому. Віртуальне обладнання можна розставляти як завгодно, і його ніхто не побачить.
Потрібно почекати
На цьому етапі розвитку віртуальна реальність може запропонувати лише глибше занурення. Інтерактивність фільмів має прийти слідом, оскільки потрібно вирішити складне завдання зі створення динамічного сюжету. Навіть якщо обмежити вибір сюжету ключовими сценами, глядачів потрібно буде якось направляти, адже вони переважно дивляться вперед.
«Я не думаю, що кіно, в якому події відбуваються навколо глядача, має зміст, – каже директор Nozon Метью Лабо. – У нього буде відчуття, що він пропустив половину стрічки».
Змінити це зможуть ігрові двигуни, які дозволять перебудовувати в реальному часі сцену так, щоб ненав’язливо підштовхувати глядача до ключових сюжетних точок.
«Попит вже існує, а ось технології – ще ні, – каже Харпер. На відміну від 3D, який проштовхували виробники, віртуальну реальність бажають самі користувачі, які навіть спонсують випуск відповідного обладнання. Експерт вважає, що людина в окулярах віртуальної реальності стане таким же стереотипом 2010-х років, як кишеньковий плеєр у 80-х. – Я думаю люди з гаджетом віртуальної реальності стануть шаблонною картинкою».
За матеріалами: New Scientist
