Фотографії страв в соцмережах Facebook та Instagram – це не даремна витрата обчислювальних ресурсів, а засіб для керування апетитом. Експеримент показує, що можна почуватися задовольнити апетит, переглядаючи фотографії їжі на телефоні.
Проведене вченими Орхуського університету дослідження включало серію експериментів, спрямованих на вивчення впливу багаторазового перегляду фотографій їжі на наше відчуття ситості.
«У наших експериментах ми показали, що коли учасники бачили те саме зображення їжі 30 разів, вони відчували більше ситості, ніж до того, як вони бачили зображення. Учасники, яким показували зображення багато разів, також вибирали меншу порцію, ніж ті, хто мав лише бачили картинку тричі, коли згодом ми запитали про розмір порції, яку вони хотіли”, – пояснює Т’ярк Андерсен, який нещодавно отримав ступінь доктора філософії на факультеті харчових наук Орхуського університету.
Феномен відчуття ситості без споживання їжі може здатися дивним, але, згідно з Андерсеном, наше когнітивне сприйняття відіграє значну роль у формуванні нашого апетиту.
«Ваш апетит більш тісно пов’язаний з вашим когнітивним сприйняттям, ніж більшість з нас думає. Те, як ми думаємо про їжу, дуже важливо, – сказав Андерсен. – Дослідження показали, що якщо ви поінформуєте людей про різні кольори желейних цукерок, навіть якщо вони з’їли стільки, скільки можуть червоних желейних цукерок, вони все одно захочуть жовті. Навіть якщо обидва кольори мають абсолютно однаковий смак».
Наприклад, якщо просто уявити собі, що кусають їжу, активуються ті ж області мозку, що й кусати.
Це свідчить про те, що наші думки можуть викликати фізіологічну реакцію, дозволяючи нам відчувати себе повністю задоволеними, фактично не споживаючи жодної їжі.
Андерсен і його команда провели кілька онлайн-експериментів за участю понад 1000 учасників. Вони показали деяким учасникам кілька зображень помаранчевих M&M, тоді як інші розглядали зображення M&M різних кольорів. Цікаво, що варіації кольорів істотно не вплинули на відчуття ситості.
Наслідки цих висновків виходять за рамки розуміння психологічних аспектів апетиту. У світі, де з 1975 року рівень ожиріння зріс утричі, пошук ефективних стратегій для контролю над споживанням їжі має вирішальне значення.
Андерсен припускає, що результати цього дослідження потенційно можуть бути використані як засіб для схуднення.
Крім того, ці результати можуть бути використані для запобігання переїданню. Учасники дослідження незначно зменшили споживання Skittles або M&M’s, що призвело до зниження калорійності менше ніж на 50 калорій.
