Якщо відомий розробник випускає пристрій – це ще не гарантія того, що він буде популярним. Історія знає багато прикладів, коли девайси від іменитих брендів виявлялися нікому не потрібними. Наведемо десяток із них.
Ноутбук Phillips
Під брендом Phillips продається якісна побутова техніка, телевізори та смартфони з потужними акумуляторами. У 2007 році компанія вирішила спробувати свої сили і на ринку комп’ютерів. Вона запустила в продаж (правда, тільки в Бразилії) ноутбуки під власним брендом. Невідомо, чи збирали вони їх самі, чи просто замовили у стороннього виробника. Проте особливою популярністю вони у покупців не користувались, тому компанія швидко згорнула експеримент.
Телефон MSI
Компанія MSI – це відомий тайванський виробник комп’ютерної техніки та комплектуючих. На два роки раніше (у 2008) за ще одного тайванського виробника – ASUS – вона створила свій перший телефон та навіть продемонструвала його на виставці CES. І якщо перші моделі смартфонів ASUS хоч і були невдалими та непопулярними, проте виробник продовжував їх вдосконалювати і зараз має пристойні апарати, то їхні колеги зупинились на першій невдалій моделі MSI 5608. Широкий загал так і не побачив телефон під цим брендом.
Навігатор Nokia
У фінської компанії є гарні картографічні сервіси. А от автомобільні навігатори цього виробника так і не стали популярними. Дивно? Зовсім ні, адже цей ринок давно поділений за виробниками, які на одних лише навігаторах і спеціалізуються (Garmin, TomTom, Navigon та інші). Також є величезний сегмент дешевих пристроїв від маловідомих китайських виробників. Тож моделі навігатора Nokia 500 банально не знайшлося місця на ринку. Хоча цей пристрій можна придбати і зараз.
Музичний програвач Microsoft
Хто не знає про портативний музичний програвач iPod? Про цей девайс чули, мабуть, і ті люди, що гаджетами зовсім не цікавляться. У вересні 2009 року Microsoft випустила, як вважалося, конкурента iPod – плеер Zune HD. Протестати достойним супротивником «яблучного» програвача цій моделі не судилося. Попри привабливу ціну вона мала ряд недоліків – швидко розряджався акумулятор, незручна синхронізація з ПК та відсутність додатків. Тож Zune HD не тільки не став конкурентом iPod, а й взагалі не зайняв помітного місця на ринку плеєрів.
Приставка Google
У 2012 році компанія Google презентувала девайс Nexus Q. Він мав чудернацький вигляд і нагадував кулю для боулінгу. А призначення його – зв’язок Android-пристроїв з телеприймачем для відтворення контенту на великому екрані. Фактично це була приставка для ТВ, заточена для роботи зі смартфонами та планшетами. На полиці магазинів ця куля так і не потрапила – у Google швиденько закрили проект після проведених тестів, на яких виявилося, що у пристрою замало функціональності. Отримали приставку лише ті, хто оформив замовлення заздалегідь.
Телефон-консоль Nokia
Окрім навігатора, у Nokia є ще один провальний пристрій – це гібрид телефона та портативної ігрової консолі під назвою N-Gage. Цей пристрій компанія випустила у 2003 році і за два роки продала лише 3 млн екземплярів. І це при тому, що тоді фіни займали майже половину світового ринку мобільних телефонів. N-Gage і справді була незручною, ні як ігрова консоль, ні як телефон. Тож її не врятувала ні наявність доволі популярних ігор (Civilization, Call of Duty, FIFA тощо), ні глобальні таблиці рекордів, ні інші функції.
Портативний комп’ютер Apple
В 1993 році компанія Apple випустила на ринок КПК MessagePad з власною операційною системою Apple Newton. Пристрій повинен був стати символом інноваційності. Проте на практиці він вийшов дорогим (коштував $1000) та незручним. Він не влазив у стандартні кишені, не вмів розпізнавати рукописний текст і розумів тільки введення інформації за допомогою стилуса. Продавався цей КПК до 1998 року, поки не був знятий з виробництва, так себе і не зарекомендувавши.
Комунікаційний пристрій Cisco
Зараз компанія Cisco працює виключно на корпоративному ринку телекомунікацій. Проте колись у неї був підрозділ, що розробляв техніку і для звичайних споживачів. Один з іноваційних продуктів, якому так і не судилося стати популярним, – це випущений у 2010 році Cisco Umi. Пристрій дозволяв використовувати відеозв’язок без комп’ютерів. Зображення виводилося на стіну чи спеціальний екран. Коштувала річ $600, а абонентська плата складала $25 щомісяця. Зважаючи, що тоді вже існував Skype, а за $600 можна було придбати потужний комп’ютер, популярним цей засіб зв’язку так і не став.
Twitter-апарат
Це один з найдивніших пристроїв у нашому огляді. Twitter Peek був призначений для того, щоб стежити за постами у Twitter та писати туди. Фактично це фізичне втілення клієнта цієї мережі. Не дивно, що коли він вийшов в 2009 році, він не став популярним, адже на смартфонах вже були програми цього сервісу. До того ж девайс був дорогим та незручним – коштував він $199, а на екрані показувались лише 20 останніх записів.
Соціальний смартфон Microsoft
Один з невдалих експериментів редмондської корпорації – смартфон Microsoft Kin. У 2010 році він був орієнтований на молодь, що активно користується соціальними мережами. Серія мала дві моделі з QWERTY-клавіатурою – Kin One і Kin Two, що коштували $50 і $100 відповідно. Здавалося, те що треба молодій людині. Але за декілька місяців через мережу Verizon було продано менше 10 тис. пристроїв, що є повним провалом. Одна з головних причин – неможливість встановлення додатків та наявність більш продуктивних та професійних конкурентів за ті ж гроші.
