Привіт, читачу! Продовжити цей тиждень пропоную лайтовим і простим симулятором м’ясорубки – Epic Battle Simulator. Чи варто витрачати свій дорогоцінний трафік на цю гру і для чого її взагалі створили?
Low-pol побоїще
Спочатку кілька слів про графіку. Epic Battle Simulator робилася явно без штатного гейм-дизайнера. Моделі людей не просто низькополігональні, вони примітивні – квадратики, кружечки, ромбики, пофарбовані однотонними кольорами. Трохи кращі справи зі зброєю і військовою технікою – там працювали не сокирою, а сокиркою, але мильні текстури зводять нанівець навіть ці досягнення.
Анімація до неподобства бідна – герої можуть тільки ходити і виконувати стандартну атаку. Причому всі рухи зроблені в slowmo, мабуть для більшої епічності. Звук під стать загальній атмосфері, окремо згадувати навіть не варто.
У мене є 3 версії, як пояснити таку графіку:
- Моделі і текстури спростили для більшої продуктивності гри при масштабних боях на слабких девайсах.
- Це фішка розробників, такий собі примітивізм-кубізм у світі ігор.
- Проект клепали на коліні троє студентів-програмістів і заради приколу виклали його в маркет.
Як би там не було, Epic Battle Simulator приваблює явно не картинкою. Хоча в паку «Епік» представлені порівняно якісні істоти та юніти, проте за цей пак потрібно окремо доплатити, або залипнути в боях тижні так на 3, щоб зібрати потрібну кількість монет.
Геймплей
Симулятор надає геймеру можливість спостерігати за мальовничими (читай вище, ага) боями між різними типами військ різних епох. Усе, що потрібно зробити, – перед початком м’ясорубки визначити, які війська підуть у бій.
Кожен юніт коштує певну кількість монет, залежно від режиму гра видає на бій від кількох сотень до кількох тисяч монет. Різноманітність юнітів величезна, варто віддати належне розробникам: тут і легка кіннота, і мечники, і командос, і баллісти, і навіть велетні. У вільних битвах змагатись можна на 3-х різних картах.
У чому ж суть?
Основне завдання Epic Battle Simulator – змусити вас подумати, яких юнітів і в якому порядку потрібно побудувати на полі бою для перемоги. Доступно 3 режими гри:
- Рівні. Усе просто – на кожному левелі є певний ворог, якого треба перемогти, наприклад, група лучників. Масштаби битв ростуть з рівнем.
- Вільна гра – скоріше для тестування юнітів. Гравець сам вибирає склад обох армій, щось на кшталт шахів із самим собою.
- Онлайн – мабуть, найцікавіший режим. Битися потрібно з реальним гравцем, на побудову армій – по 5к монет і хвилина часу. Можна дивитися, яких юнітів виставив противник, і коригувати своїх.
Висновки
Epic Battle Simulator складно назвати повноцінною грою. Проект простий, примітивний і, судячи з балансу, не зовсім дороблений, але ця незрозуміла штука з масовими боями і взаємодією різних типів юнітів може утримати на кілька годин. Любителі ММО і стратегій, мабуть, зможуть витерпіти і кілька днів за рахунок онлайн-режиму. Загалом давати об’єктивну оцінку грі складно, вона сприймається скоріше як прикол, ніж серйозний продукт. До речі, одна з топових ігор у розділі «Симулятор» у PlayMarket.
