Компанія Motorola ніколи не економила на експериментах з дизайном своїх мобільних телефонів, чим і виділялася на тлі конкурентів. Перейшовши «під крило» Lenovo, бренд не тільки не втратив у цьому «хватку», а й отримав, скажімо так, «нове дихання» у форматi модульних рішень. Одна з таких пропозицій – смартфон Moto Z2 Play з панельками Shell і різними доповненнями у вигляді модулів MotoMods. Наскільки цікавим вийшов термінал, що це за аксесуари і чим він ще здатний привернути увагу? Відповіді далі в огляді.
Упаковка і комплект поставки
Поставляється Moto Z2 Play в компактній картонній коробці червоного кольору з досить витриманим дизайном. Усередині крім самого смартфона користувача чекає також кабель USB Type-C, адаптер зарядного пристрою, документація, а ще скріпка і панелька Shell.
Технічні характеристики
• Платформа: Android 7.1.1 (Nougat)
• Дисплей: 5,5 дюймів, роздільна здатність – 1080х1920 точок, матриця super AMOLED, щільність – 401 ppi
• Камера: 12 Мп + подвійний спалах
• Фронтальна камера: 5 Мп + подвійний спалах
• Процесор: 8-ядерний Qualcomm Snapdragon 626, тактова частота якого 2,2 ГГц
• Графічний чіп: Adreno 506
• ОЗП: 4 ГБ
• Внутрішня пам’ять: 64 ГБ
• A-GPS, ГЛОНАСС
• Wi-Fi (802.11a/b/g/n)
• Bluetooth 4.2
• 3,5-міліметровий роз’єм
• Сканер відбитків пальців
• Розміри: 156,2х76,2х5,99 мм
• Вага: 145 г
Матеріали та якість збірки корпусу
Мені вже при першому побіжному знайомстві з даною моделлю сподобалася велика кількість металу в корпусі. Особисто я завжди заношу окремий плюсик виробнику, якщо той не скупиться на метал. У нашому випадку мова йде про металеву панель ззаду, а ще окантовку корпусу.
А ось передня сторона – це скло Gorilla Glass 3. І хоча без пластикової вставки на тильній панелі (необхідна для роботи радіомодулів) все ж не обійшлося, її наявність абсолютно ніяк не позначається на рівні збірки. З останнім тут все цілком гаразд.
Дизайн і панелі Shell
Оскільки модулі MotoMods (знімна «просунута» камера, такий же проектор, зовнішня акустика та ін.) поки до нас не доїхали, поговоримо про панелі Shell.
Збірка сподобалася, а от дизайн вразив не надто. Поєднання скла і металу в корпусі Moto Z2 Play, як на мене, не виглядає особливо круто. Крім того, тут ще й істотно випирає п’єдестал, на якому основна камера і спалах.
Швидше за все, так було задумано спеціально, щоб потім «ввести в гру» панелі Shell, які тут грають чи не ключову роль.
Разом зі смартфоном до нас в редакцію приїхало п’ять таких панелей, а ще одна вже спочатку в коробці з трубкою. На тильну панель вона кріпиться за допомогою магнітів. Між панелькою і корпусом простежується невеликий люфт, але як такого дискомфорту я не відчув, а довільно вони не відвалюються. Словом, якщо хочете щодня «новий» Moto Z2 Play, придивіться до цих аксесуарів. Вартість – від 395 до 500 гривень залежно від того, яку вибирати.
Така панель на смартфоні «закриває» не тільки питання дизайну, немов «оживляючи» його. Вона також робить кути ззаду плавними, а ще в ній фактично повністю «тоне» зазначений вище п’єдестал з основною камерою і спалахом.
Словом, і сама ідея цікава, і реалізація її, як на мене, вийшла гарною.
Ергономіка
5,5-дюймовий дисплей смартфона «потягнув» за собою досить немаленькі ширину і висоту. Проте для руки користувача термінал цілком зручний. Останній може «дотягнутися» пальцем великим пальцем до будь-якої іконки в меню. Проблем з керуванням апаратними кнопками на правому ребрі у мене також не було. До речі, завдяки тому, що останні зі згаданих елементів трохи підняті над панеллю, було нескладно освоїти роботу наосліп, тобто не дивлячись на них.
Кілька слів про те, як розташовані функціональні елементи на панелях: спереду – дисплей, класичні Android-ні кнопки, сканер відбитків пальців, динамік, фронтальна камера з 2-кольоровим спалахом, а також всі необхідні датчики; ззаду – п’єдестал з основною камерою і також подвійний 2-кольоровий спалах. Крім того, тут же логотип Moto плюс коннектор для модулів MotoMods.
Праворуч – кнопки регулювання гучності і кнопка ввімкнення/вимення живлення; зліва немає нічого; зверху – слот з модулями під SIM-карти і карту пам’яті. До речі, що приємно – користувач може вставити дві SIM-картки й окремо накопичувач. Це плюс. Тут же поруч мікрофон шумозаглушення.
Знизу – порт USB Type-C, роз’єм 3,5 мм плюс кілька рядків з технічними даними.
Окремого динаміка гучного зв’язку немає, а всі функції (вхідний дзвінок + озвучування того чи іншого контенту) покладено на розмовний. Скажу відразу – зауважень до якості звуку в мене не було.
Дисплей
Moto Z2 Play володіє 5,5-дюймовим дисплеєм з роздільною здатністю Full HD і super AMOLED матрицею в основі. Остання на ділі здатна на широкі кути огляду як по вертикалі, так і горизонталі. Приємно, що навіть при максимальних нахилах не спостерігається відхилення відтінків.
Цікавою особливістю тут варто назвати функцію Active Display. Вона вміє виводити годинник і повідомлення на екран у чорно-білому режимі. З точки зору економії заряду, та й юзабіліті в цілому виглядає зручно.
Якість картинки мені сподобалося, зокрема, і під час потрапляння на панель сонця, проблем з читабельністю немає.
Олеофобне покриття тут є, і воно гарне.
Чутливість екрана питань не викликала.
З відповідного підменю налаштувань доступна можливість ручного та автоматичного регулювання яскравості, вибір шпалер, налаштування тайм-ауту сплячого режиму та ін.
Пам’ять і можливість розширення
У Moto Z2 Play 64 ГБ вбудованої пам’яті. Однак користувачу доступно трохи менше 50 ГБ, що також цілком пристойно.
Можливість розширення передбачено, і про це вже говорилося вище. До сказаного додам лише те, що користувач може вставити картку максимальним обсягом 2 ТБ.
Акумулятор і автономність
Ємність вбудованого акумулятора – 3000 мА·год, чого особисто мені вистачало на повноцінний робочий день активного використання. Я багато дзвонив, частенько фотографував, відписував у соціальні мережі і відповідав на листи, робив нотатки і навіть примудрявся пограти під час дороги на роботу і назад. Словом, не економив. За підсумками до вечора ми «доживали» з 10-15%. На мій погляд, результат цілком непоганий.
Підтримку швидкого заряджання передбачено. На повний цикл вам знадобиться приблизно півтори години.
Операційна система
Працює Moto Z2 Play під управлінням Android 7.1.1 без будь-яких програмних оболонок.
З-поміж встановлених додатків «на борту» варто лише зазначити фірмові від Google, а ще додаток Moto. В останньому реалізовано можливість запуску камери і ліхтарика за допомогою жестів, ввімкнення режиму «не турбувати» та ін.
«Залізо» і бездротові модулі
Як апаратна платформа «під капотом» 8-ядерний Snapdragon 626, тактова частота якого до 2,2 ГГц. Обсяг оперативної пам’яті – 4 ГБ. Крім того, тут графіка Adreno 506.
Відносно бездротових модулів враховано все, що потрібно, як то кажуть, для життя у великому місті: Wi-Fi 802.11a/b/g/n, Bluetooth 4.2, GPS і NFC. Крім того, відзначається також підтримка 4G LTE (Cat 6), що на фонi останніх подій на ринку телекомунікацій України певне політичне значення вже починає мати.
Продуктивність
Щодо цього враження позитивні. Спритний «чистий» Android, комфортний і швидкий перехід по підменю, запуск додатків, зокрема, і «важких», – усе це не викликало у системи жодних складнощів.
Пограти в ресурсомісткі ігри на кшталт мого улюбленого Real Racing 3 на високих налаштуваннях графіки я також зміг.
Камери
Основна камера смартфона – 12 Мп, а фронтальна – 5 Мп. Обидві, як уже зазначалося, з подвійними 2-кольоровими спалахами.
Інтерфейс програми камери досить простий, що особисто мені навіть сподобалося.
А ось якість контенту за великим рахунком буде залежати від освітленості об’єкта зйомки – чим слабкіше світло, тим більша зернистість.
З фокусуванням в автоматичному режимі все досить швидко, а от у тих же режимах HDR або Auto-HDR помітні невеликі роздуми.
– тестове відео
– тестове фото
Замість висновків
Що ж, Moto Z2 Play – цікава пропозиція для порівняно вимогливих до продуктивності смартфонів користувачів, які, втім, десь у чомусь трішки готові поступитися (наприклад, середні можливості камери), але в цілому хочуть використовувати апарат на максимум.
Крім того, такі користувачі люблять експериментувати з дизайном свого мобільного «товариша» і не обходять стороною різні новомодні «примочки», як то модулі MotoMods, про які ми поговоримо в одному з наступних оглядів, і панелі Shell.
Якщо не брати до уваги зазначені вище аксесуари, конкурентів у цієї моделі чимало. Це і ZTE Axon 7, у якого могутніший процесор, і Honor 9, також з класним дизайном і подвійною камерою, та й багато інших. Таким чином, саме зазначені вище аксесуари – те, чим буде «заманювати» Z2 Play свого покупця.
