Запуск на фабриці кожного нового робота – це від 3 до 5,6 звільнених робітників. Ситуація стала вже досить критичною – масове звільнення людей та заміна їх роботами потребує втручання держави. У Міжнародній асоціації юристів (IBA) кажуть, що наявні закони повинні захищати права людей і поки не виконують це завдання.

В IBA дослідили, які інструменти мають законодавці та як вони можуть поліпшити ситуацію на ринку праці. Одними з таких, на думку асоціації, можуть стати квоти для людей. Окрім цього, на товарах може з’явитися позначка «Зроблено людиною» або можна ввести спеціальний податок на використання роботів. Юристи також пропонують визначити список професій, які можуть виконувати виключно люди, наприклад, догляд за дітьми.

Від впровадження роботів страждають не тільки робітники, які займаються ручною працею або монотонними операціями. Під загрозою можуть опинитися і юридичні професії. Це вже відбувається – система штучного інтелекту проаналізувала рішення Європейського суду з прав людини і на підставі цього успішно спрогнозувала 79% рішень стосовно інших процесів. Така техніка може використовуватися для перевірки договорів і положень у документах.

Швидкі зміни впливають не тільки на промислово розвинені країни. Автори дослідження вважають, що автоматизація вдарить і по країнах, в яких невисокий розмір заробітної плати був досі конкурентною перевагою на глобальному ринку праці. Робот не хворіє, не страйкує, не потребує відпустки, не вимагає зарплати. Фахівці прогнозують повернення виробництв в промислово розвинені країни. Наприклад, у Німеччині один авторобітник коштує більше €40 на годину, тоді як робот – від €5 до €8 на годину. «Промисловий робот виходить дешевшим, ніж робітник у Китаї», – підсумовують в IBA.

В IBA кажуть, що лідером у галузі автоматизації на даний час є Південна Корея – 437 роботів на 10 000 робочих місць. В Японії цей показник 323 роботи на 10 000 місць, у Німеччині – 283 роботи.

За матеріалами: IBANET.org

ПОДІЛИТИСЯ