Дженсен Хуанг, виконавчий директор Nvidia, має статки у 127 мільярдів доларів. Теоретично, це означало би мільярди податків, які могли б піти на корисну справу – фінансування допомоги для бідних, школи, лікарні, тощо. Але 61-річний Хуанг — не лише інженерний геній. Він також вчиняє один з найбільших в історії США випадків уникання податків. Звичайно, все легально та законно завдяки зусиллям дорогих юристів, які працюють на Хуанга.
Теоретично, коли Хуанг помре, майже 40 відсотків його власного капіталу має відійти у вигляді податків. Типи стратегій, які Хуан застосував, щоб захистити своє багатство, стали всюдисущими серед надбагатих людей. Це різні способи маніпуляції майном, щоб перевести його з реальних оподатковуваних грошей в інструменти, які держава майже не оподатковує. Наприклад, саме тому Ілон Маск (інший ультрамільярдер) офіційно є безхатьком – за власний будинок він мав би сплачувати податок, тому Маск живе в орендованому житлі, яке винаймає у своєї ж компанії Tesla. Тобто платить сам собі і уникає податків.
Найбагатші американці сукупно можуть певодити нащадкам та сім’ї приблизно 200 мільярдів доларів щороку, не сплачуючи з них податок.
Історія Хуанга про ухилення від сплати податків є прикладом того, як ультрабагаті люди змінюють податкову систему США на свою користь. Багатомільярдний маневр Хуанга детально описаний дрібним шрифтом у його заявках до Комісії з цінних паперів і бірж і у розкриттях інформації його фонду податковій службі.
«З точки зору планування оподаткування майна, це великий прорив», — сказав Джонатан Блаттмахр, відомий юрист із трастів і нерухомості, який проаналізував розкриті документи Хуанга. «Він виконав чудову роботу».
За законом США, сьогодні подружня пара може без оподаткування передати близько 27 мільйонів доларів своїм нащадкам. Все, що перевищує це, як правило, має оподатковуватися за ставкою 40 відсотків.
Схема уникання сплати податків №1 – «Я копаю»
У 2012 році Хуан і його дружина Лорі зробили один із перших кроків, щоб захистити свої статки від податку на статки. Вони створили фінансовий механізм, відомий як безвідкличний траст, і перемістили в нього 584 000 акцій Nvidia. Ці акції на той час коштували близько 7 мільйонів доларів.
Подружжя Хуанг скористалося прецедентом, створеним майже два десятиліття тому, у 1995 році, коли податкове управління благословило операцію, яку податкові спеціалісти ніжно прозвали «Я копаю» (I Dig It). Назва походить від типу фінансового механізму: навмисно несправний довірчий фонд.
Дженсен Хуан зі своєю дружиною Лорі та їхніми дітьми в 2007 році:
Одна з переваг I Dig It полягала в тому, що він міг значною мірою обійти не лише податок на майно, але й федеральний податок на дарування. Цей податок застосовується до активів, які ультрабагаті люди дарують своїм спадкоємцям, поки вони живі. Інакше багаті люди могли б роздати всі свої гроші перед смертю, щоб уникнути оподаткування.
Ось як працює I Dig It. Скажімо, гіпотетичний магнат Джон Доу передав 10 мільйонів доларів готівкою в траст на користь своїх дітей. Магнату не доведеться сплачувати з цього податок на подаровані гроші, якщо він раніше уже подарував стільки коштів, що досягнув максимальної оподаткованої суми подарованих грошей в розмірі 27 мільйонів доларів.
Потім траст міг використати ці неоподатковувані 10 мільйонів доларів США та позику від пана Доу для придбання акцій на 100 мільйонів доларів. Ці акції не обкладатимуться податком на нерухомість завдяки постанові податкової служби США (IRS) від 1995 року.
Була додаткова користь. Скажімо, вартість акцій трасту зросла в десятки разів. Нічого з цього не буде обкладатися податком на майно. Але це може призвести до сплати податку на приріст капіталу в розмірі 214 мільйонів доларів США — прибуток у розмірі 900 мільйонів доларів США оподатковується за ставкою 23,8 відсотка. Згідно з окремим рішенням IRS , пан Доу міг сплачувати цей податок від імені трасту, не враховуючи це як додатковий подарунок його спадкоємцям.
В іншому випадку трасту доведеться сплатити податок на приріст капіталу, залишивши майбутнім поколінням менші статки.
I Dig It надзвичайно складний — і надзвичайно прибутковий.
«Я завжди називав це подарунком, який продовжує дарувати», — сказав Майкл Д. Малліган, ветеран-юрист із трастів і майнів у Сент-Луїсі, який допоміг створити стратегію.
Невдовзі ультрабагатії почали застосовувати різні варіанти цієї техніки.
Сім’я медіа-магната Мела Кармазіна використовувала кілька варіантів I Dig It. Колишній власник «Детройт Пістонс» Білл Девідсон використав їх , щоб уникнути податків на суму понад 2,7 мільярда доларів. Мітт Ромні, який був кандидатом у президенти США, також використовував цю техніку.
Податкова США оскаржувала деякі варіанти схеми, які вона вважала надто агресивними. Наприклад, від сім’ї Кармазіних податкова вимагала 2,4 мільйона доларів США податків. Але податкове агентство зрештою відмовилося від більшості своїх аргументів і стягнуло лише 100 000 доларів.
У випадку Хуанга деталі реалізації схеми щодо мінімізації податків обмежені. Але багато експертів, у тому числі Малліган, сказали, що це майже напевно була класична транзакція дарування, позик і продажу.
Акції на 7 мільйонів доларів, які Хуанг передав у свій траст у 2012 році, сьогодні коштують понад 3 мільярди доларів. Якби ці акції прямо передали спадкоємцям Хуанга, вони б оподатковувалися за ставкою 40 відсотків — більше ніж 1 мільярд доларів потенційних податків.
Натомість Хуанг сплатить податковий рахунок не більше кількох сотень тисяч доларів.
Схема уникання сплати податків №2 – трасти
Невдовзі Хуанг зробив ще один великий крок до зменшення суми податків на свої статки. Серцем цієї схеми є трасти та особливості їхнього зменшеного оподаткування.
У 2016 році сімейство Хуангів створило кілька механізмів, відомих як трасти з утриманою ануїтетом від грантодавця, або GRAT.
Вони запозичили стратегію, яку багато років тому винайшли від імені колишньої дружини співзасновника Walmart (мережа роздрібних супермаркетів у США). Починаючи з 1993 року Одрі Волтон передала акції на суму близько 200 мільйонів доларів двом GRAT. Ключ полягав у тому, що трасти повинні були зрештою відшкодувати Уолтон вартість отриманих ними акцій, а також деякі скромні відсотки. Якщо вартість акцій зросла більше, ніж потрібно було повернути, трасти могли залишити собі цей надлишок, без оподаткування.
Податкова США спробувала оскаржити цю схему в суді, зібравши аргументи на основі вузьких технічних причин. Але в 2000 році суддя податкового суду США підтвердив законність схеми.
Хемел з Нью-Йоркського університету сказав, що податкова могла оскаржити використання GRATs на інших підставах. Замість цього, за його словами, податкове агентство «капітулювало» і фактично дозволило використання трастів як прийнятного способу уникнення сплати податку на статки.
Мільярдери звернули увагу на цю схему. Виконавчий директор Goldman Sachs Ллойд Бланкфейн, магнат казино Шелдон Адельсон, нафтовий інвестор Гарольд Хемм, кабельні магнати Джон Мелоун і Чарльз Долан, а також дизайнер Ральф Лорен були серед тих, хто використав GRAT незабаром після успіху Волтон. Це дозволило їхнім родинам колективно уникнути мільярдів доларів майбутніх податків.
Міністерство фінансів США неодноразово намагалося ускладнити уникнення оподаткування, пропонуючи обмеження на використання GRAT і I Dig Its. Але пропозиції загинули в Конгресі США.
У 2016 році Хуанг і його дружина вклали трохи більше трьох мільйонів акцій Nvidia в чотири нові GRAT. Ці акції коштували близько 100 мільйонів доларів. Якби вартість акцій зросла, це збільшення було б неоподатковуваним прибутком для їхніх двох дорослих дітей, які обоє працюють у Nvidia.
Звісно саме це і сталося – передані трастам акції зараз коштують понад 15 мільярдів доларів. Це означає, що сім’я Хуангів уникає сплати податків на ще приблизно 6 мільярдів доларів.
Схема уникання сплати податків №3 – благодійний фонд
Чи помічали ви, що ультрабагаті люди масово засновують благодійні фонди? Це поширений спосіб уникнути оподаткування величезних сум грошей.
Починаючи з 2007 року, Хуанг застосував використання свого благодійного фонду та благодійного фонду своєї дружини.
Хуанг передав фонду Jen Hsun & Lori Huang Foundation акції Nvidia, які на момент пожертвування коштували близько 330 мільйонів доларів. Такі пожертви не підлягають оподаткуванню. Тобто в рік дарування цих акцій Хуанги зменшили суму сплачених податків.
У США благодійні фонди зобов’язані робити щорічні пожертви на благодійні дії у розмірі щонайменше 5 відсотків їх загальних активів. Але фонд Хуангів, як і подібні фонди багатьох інших мільярдерів, задовольняє цю вимогу, віддаючи значні кошти по схемі, що називається фондом, який консультується донорами.
Такі фонди є пулами грошей, які контролює донор. Існують обмеження щодо того, як можна витрачати гроші. Купівля автомобілів, будинків для відпочинку тощо заборонена. Але фонд може, скажімо, інвестувати гроші в бізнес, яким керує друг донора, або пожертвувати достатньо грошей, щоб назвати будівлю в університеті, який сподіваються відвідувати діти донора.
У податковому законодавстві є відкрита лазівка: донорські фонди не зобов’язані фактично передавати гроші благодійним організаціям.
Коли донор помирає, контроль над фондом може перейти до його спадкоємців — без сплати податків на статки.
Останніми роками 84 відсотки пожертвувань фонду Хуангів пішли в їхній донорський фонд під назвою GeForce, очевидне копіювання комерційної назви графічного чипа Nvidia. Акції Nvidia, які пожертвували Хуанги фонду, сьогодні коштують близько 2 мільярдів доларів.
Фонд не зобов’язаний розкривати, як витрачаються його гроші, хоча фонд заявив, що активи будуть використані на благодійні цілі. Прес-секретар Nvidia, Стефані Метью, сказала, що ці цілі включають вищу освіту та охорону здоров’я.
Додатково, виходячи з поточної ціни акцій Nvidia, пожертви фонду зменшили можливу суму податку на статки Хуанга приблизно на 800 мільйонів доларів.
Загалом ці схеми уникнення оподаткування дозволяють сім’я Хуангів не сплачувати близько $8 млрд податків.
За матеріалами: New York Times
