У 2009 році з’явився новий тип контенту – повільне телебачення. Це відео, які не мають жодного коментаря, фонової музики, а також ідуть у реальному часі по кілька годин. Подібні трансляції з різних куточків світу можна шукати на інтерактивній карті Slow TV Map.
Сайт Slow TV Map являє собою карту, яку можна наблизити на вибраний регіон та побачити відеоролики, зняті в цій області. Є фільтр, з яким можна вибирати тип транспорту, на якому було знято відео: човни, потяги, літаки, велосипеди. Також можна вибирати тривалість контенту від 30 хвилин до 10 годин.
У 2009 році на телевізійних екранах норвежців замість звичної концентрованої швидкої інформації новин та телепередач їм показали дещо дуже повільне. Національна телекомпанія тієї країни запустила в ефір семигодинну передачу, яку переглянуло майже 20% населення Норвегії. То не було якесь гаряче політичне ток-шоу або щось подібне, то була «жива» трансляція потягу та його мандрівки з Осло до Бергена.
Цю передачу, яка не мала жодного коментаря, фонової музики, а також йшла в реальному часі з рухом локомотиву, враховуючи всі зупинки, подивилось більше мільйона осіб. А приблизно 172 тисячі глядачів переглянули її від самого початку до кінця – усі сім годин 16 хвилин дороги.
Трансляцію 2009 року приурочили до 100 річниці норвезької залізної дороги. На потязі встановили чотири камери – дві спереду та ззаду – та відправили його за маршрутом Берген-Осло. Ця лінія вважається однією з наймальовничіших у світі. Поки потяг проходив крізь тунелі та долини, телекомпанія додавала різноманітні архівні фотографії.
Після успіху першої подібної трансляції телепрограми «повільного ТВ» стали популярними в норвезькому телеефірі. Наприклад, у 2011 році більше половини країни дивилися мандрівку круїзного лайнера вздовж берегів їхньої держави. Телепрограма тривала 134 години.
Телеглядачі не скаржаться на такі довгі передачі. Більш того, споживачі навіть прагнуть дивитися такі довгі передачі. Наприклад, щорічно на ефірних каналах Норвегії з’являється 12-годинне шоу, присвячене ночі вогню, в якому показують рубку дров та те, як вони потім горять у полум’ї.
