Методи виявлення брехні, ймовірно, існували так само довго, як розповідалися небилиці. Один з перших задокументованих прикладів відноситься до 1000 року до н. е. в Китаї, де підозрюваний повинен був набити рот сухим рисом. Сьогодні детектори брехні залучають нові технології. Професор Ханейн та його колега професор Діно Леві з Тель-Авівського університету Ізраїлю розробили новий метод виявлення брехні.
“Рухай очима, моргай, посміхайся. А тепер постарайся розслабитися, – каже професор Яель Ханейн. – Скоро ми побачимо, хороший ти чи поганий брехун”.
Вони кажуть, що визначили два типи брехунів – тих, хто мимоволі рухає бровами, коли говорить неправду, і тих, хто не може контролювати дуже легкий рух губ там, де їх губи стикаються зі щоками.
Розроблене ними програмне забезпечення уже може виявити 73% брехні, і науковці мають намір покращити результати. “Коли ви намагаєтеся приховати брехню, одна з речей, яких ви намагаєтеся уникнути, – це будь-яка реакція тіла”, – каже вона.
Вчені кажуть, що людям дуже, дуже важко приховати брехню за допомогою нової технології.
Поліграф – оповита міфами машина
З фільмів та серіалів багато людей знають про існування детектора брехні – поліграфа. Часто можливості цієї машини оповиті міфами про її можливості дізнатися правду.
Перші машини для виявлення брехні або поліграфи з’явилися на початку 20-го століття. Найбільш відомим з них є “Аналоговий поліграф”, який зазвичай має три або чотири голки, заповнені чорнилом, які танцюють по смужці рухомого паперу.
У підозрюваного є датчики, прикріплені до пальців, рук і тіла. Машина вимірює частоту дихання, пульс, кров’яний тиск і потовиділення, коли він відповідає на ряд питань.
Проте, як і раніше існують побоювання з приводу точності цих машин і можливості їх обдурити. Тому дослідники і технологічні фірми по всьому світу працюють над розробкою більш високотехнологічних поліграфічних систем.
Пошуки надійного детектора брехні
В університеті Еразма в Роттердамі, Нідерланди, д-р Себастьян Шпеєр та його команда використовують магнітно-резонансну томографію (МРТ), щоб визначити, чи хтось бреше чи обманює. Вони роблять це, спостерігаючи за змінами кольору при скануванні мозку у відповідь на питання.
“По суті, ми бачимо області мозку, які більш сильно активуються та загоряються на знімках, коли хтось вирішує обдурити або бути чесним”,-говорить доктор Шпеєр.
Однією з високотехнологічних систем виявлення брехні, яка вже використовується, є EyeDetect від фірми Converus з Юти. Вона фокусується на мимовільних рухах очей для виявлення брехні.
Випробуваному пропонується відповісти на ряд істинних або помилкових питань, а також на питання “так” і “ні”. Коли вони це роблять, програмне забезпечення для відстеження очей спостерігає і вивчає їх реакцію. Потім результат надається протягом п’яти хвилин, і розробники стверджують, що точність становить 86-88%.
Converus (по-латині означає “З правдою”) говорить, що EyeDetect в даний час використовується більш ніж 600 клієнтами в 50 країнах, включаючи більше 65 правоохоронних органів США і майже 100 по всьому світу.
Виконавчий директор Тодд Мікельсен каже, що влада і фірми використовують тест для перевірки безлічі речей.”Це можуть бути попередні злочини, вживання наркотиків в минулому або сьогоденні, незареєстровані дисциплінарні заходи, брехня при прийомі на роботу, зв’язки з терористами”, – коментує він.
Поліграфи мають проблеми із законом
Важливо підкреслити, що законність детекторів брехні сильно варіюється від країни до країни,
У Великобританії поліграфи використовуються службою пробації при лікуванні осіб, засуджених за сексуальні злочини з 2014 року. І зараз вони проходять судовий розгляд щодо осіб, які вчинили насильство в сім’ї.
Але результати тестів на поліграфі не можуть бути використані в кримінальних справах в трьох окремих правових системах Великобританії-Англії та Уельсі, Шотландії та Північної Ірландії.
У той же час британським роботодавцям дозволяється пропонувати співробітникам тест на виявлення брехні.
У США правила відрізняються від штату до штату, з подальшим ускладненням федерального законодавства США.
Наприклад, Каліфорнія дозволяє перевірку доказів на детекторі брехні в справах кримінального суду штату, якщо обидві сторони згодні. Проте в штаті Нью-Йорк це заборонено за будь-яких яких обставин. І поліція США не може вимагати, щоб підозрюваний або заарештований проходив перевірку.
Тим часом, Федеральний закон Про захист співробітників від поліграфа забороняє фірмам перевіряти ним при прийомі на роботу.
Колишній співробітник ЦРУ Крістофер Берджесс попереджає, що детектори брехні не слід розглядати як засіб для доведення провини або невинності злочинців або шпигунів.
“Це один з інструментів, що використовуються на етапі допиту в ході розслідування, – говорить він. – Докази – це те, як виявляються брехуни, негідники, шахраї і фабрикатори”.
Берджесс, який зараз є аналітиком з безпеки, додає, що пристрої не зовсім точні, і каже, що він сам одного разу був замішаний в помилковому результаті тесту ще в середині 1990-х років.
Оскільки все більше високотехнологічних систем виявлення брехні починають використовуватися, він каже, що залишаються “етичні та моральні питання”.
Дослідники з Тель-Авівського університету сподіваються, що електроди в кінцевому підсумку будуть замінені відеокамерами і програмним забезпеченням, здатним визначити брехуна на відстані або навіть через інтернет, грунтуючись на рухах лицьових м’язів.
“У банку, на допитах в поліції, в аеропорту або онлайн-співбесідах при прийомі на роботу камери з високою роздільною здатністю, навчені розпізнавати рухи лицьових м’язів, зможуть відрізняти правдиві заяви від брехні”, – прогнозує професор Леві.
За матеріалами: BBC
